0. 5.3. Фіскально-адміністративні аспекти плати за землю

Плата за землю є одним із видів доходів місцевих бюджетів, яка зараховується на спеціальні бюджетні рахунки сільської, селищної, міської рад, на території яких розташовані земельні ділянки. Вона відіграє істотну роль у суспільстві, фінансовій та податковій політиці і складає близько 12% від суми надходжень місцевих бюджетів.

Завдання органів державної податкової служби полягає в тому, щоб вся земля, яка використовується - оподатковувалась, і оподатковувалась правильно. Однак всіх платників перевірити неможливо. До ухилення платників від сплати земельного податку призводить те, що до податкових органів не завжди надходить інформація в рішеннях сесій місцевих рад про надання земельних ділянок в користування.

Необхідно зауважити, що місцеві бюджети втрачають значні суми коштів через невизначеність меж населених пунктів, тобто у випадках, коли підприємство фактично знаходиться в межах населеного пункту, а юридично - за межами.

Тому для поліпшення справляння плати за землю повинні бути вироблені принципово нові підходи і, в першу чергу, це більш дієва координація роботи органів місцевого самоврядування, державної влади та земельних ресурсів на місцях з податковими органами

Використання землі на Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, до її встановлення визначаються в порядку, визначеному Законом України «Про плату за землю».

Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, щорічно сплачують земельний податок.

Земельний податок сплачують громадяни України, іноземні громадяни, підприємства, об`єднання, організації та установи незалежно від їх форм власності, а також спільні підприємства, міжнародні об`єднання та організації з участю українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємства, що повністю належать іноземним інвесторам, яким земельні ділянки передано у власність чи надано в користування.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який згідно із «Положення про порядок ведення державного земельного кадастру», затвердженого постановою КМУ від 12.02.93р. №15, із змінами, внесеними постановою КМУ від 30.01.97р. №99, включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування грунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.

Обчислення земельного податку з юридичних осіб проводиться самостійно юридичними особами за станом на 1 січня згідно з формою розрахунку земельного податку і подається до податкового органу до 1 лютого (додаток 9), затвердженою наказом ДПА України від 14.01.98р. та зареєстрованою Міністерством юстиції України 22.01.98р. №46/2486. Земельний податок сплачується юридичними особами рівними частками щомісячно до 15 числа наступного за звітним місяця, а товаровиробниками сільськогосподарської і рибної продукції - рівними частками до 15 серпня та 15 листопада.

На суми земельного податку, не внесені у встановлений термін, з 15 числа наступного за звітним місяця нараховується пеня у розмірі 0,3% від суми недоїмки за кожний день прострочення.

На суми земельного податку з товаровиробників сільськогосподарської і рибної продукції, не внесені у встановлений термін, з 15 числа наступного за звітним місяця, тобто починаючи з 15 серпня і 15 листопада поточного року, нараховується пеня у розмірі 0,3% від суми недоїмки за кожний день прострочення.

Нарахування земельного податку з фізичних осіб проводиться у відповідних картках особових рахунків, а також у книгах щорічно за станом на 1 травня. До 15 липня поточного року податкові органи видають громадянину платіжне повідомлення про сплату податку.

Податок сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

На суми земельного податку з фізичних осіб, не внесені у встановлений термін, з 15 числа наступного за звітним місяця нараховується пеня у розмірі 0,3% від суми недоїмки за кожний день прострочення.

За порушення Закону України «Про плату за землю» платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а саме: за несвоєчасне подання розрахунку земельного податку, приховування об`єктів оподаткування, заниження ставок земельного податку, несвоєчасну сплату земельного податку та ін.

Контроль за справлянням плати за землю здійснюється органами державної податкової служби України.

При проведенні камеральної перевірки інспектор ДПІ перш за все перевіряє строки подання розрахунку, він повинен бути зданий до 1 лютого звітного року за несвоєчасне подання розрахунку передбачається адміністративний штраф з відповідальної особи та керівника підприємства у розмірі від 5 до 10 нмдг. Потім перевіряється відповідність даних довідки, що видається землевпорядником по місцю знаходження земельної ділянки з даними наведеними в розрахунку. Також перевіряється правильність арифметичних підрахунків. Якщо в разі перевірки виявлені помилки (чи суми заниження, чи завищення сум податку), повідомляють про помилки платника податку, який повинен здати уточнюючий розрахунок. Інспектор на розрахунку ставить помітку про помилки і про застосування штрафних санкцій. Застосовуються санкції до платників, в яких в розрахунку занижень суми податку, відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Про стягнення адміністративних штрафів складається акт. Якщо помилки не виявлені то розрахунок підшивається до справи, а данні по розрахунку беруться на облік.