6. Економічне вчення д.Рікардо

«Початок політекономії і оподаткування». Гол. задача політекономії – це визначення законів, які керують розподілом продукту між класами.

Основні положення теорії:

1.Товар має споживчу і мінову вартість, яка залежить від кількості праці, величини і тривалості капіталовкладень.2.Ціна у короткостроковому періоді визначається попитом і пропозицією, а в довгостроковому – витратами на виробництво товару.3.Зниження вартості грошей як товару веде до збільшення з/п і підвищенню цін на товари.

4.З/п – це плата за працю, залежить від демографічних процесів, тобто чим більша пропозиція робочої сили, тим менша з/п, і навпаки. З/п повинна бути на рівні прожиткового мінімуму в силу природного закону чисельності народонаселення – «Залізний закон з/п»5.Прибуток – це надлишок вартості над з/п, це продукт неоплаченої праці робочого; 6.Рента – надлишок вартості над середнім прибутком, який створюється за рахунок різниці в родючості і місцезнаходженні земель. Створює теорію диференційованої ренти.7.Гол.умова росту економіки – це стабільність грошового обігу; цінність паперових грошей залежить від їх кількості в обігу ( кількісна теорія грошей).

8.Формує теорію порівняльних переваг, якщо країна має порівняльні переваги по різним експортним товарам, то міжнародний розподіл праці і торгівля між цими країнами є взаємовигідним.

7. Розробка к.Марксом і ф.Енгельсом економічної теорії капіталізму

Теорія доданої вартості

Робітник продає на ринку робочу сипу сукупність фізичних та інтелектуальних сил, що використовуються у виробництві товару. Робоча сила є специфічним товаром. має споживчу вартість (здатність до продуктивної праці) та мінову вартість (сума життєвих засобів, необхідних для утримання робітника та його сім’ї).

Підприємець купує робочу силу заради споживчої вартості. Весь результат праці за рамками необхідного робочого часу на створення вартості робочої сили становить додану вартість.Розрізняє абсолютну та відносну форми доданої вартості.

Доходи:Заробітна плата – грошове вираження вартості товару робочої сили.Прибуток – форма доданої вартості, яка виступає у трьох функціональних різновидах:промисловий прибуток;торговий прибуток; позичковий відсоток.Рента форма доданої вартості у землеробстві. Виступає як: а) абсолютна рента (монополії приватної власності на землю);б) диференційна рента (різною якістю і продуктивністю землі).

Теорія капіталу 1. Капітал це вартість, що створює додану вартість. Самозростаюча вартість. Виступає утрьох функціональних формах:

а) промисловий;б) торговий;в) позичковий.

2. Ділить капітал на:

а) основний та частина капіталу, яка постійно знаходиться у виробництві і переносить свою вартість на створений продукт частинами;

б) обіговий та част. капіталу, яка використ. у виробництві раз і повністю переносить свою вартість на створений продукт;

в) постійний (с) витрачається купівлю засобів виробництва;

г) змінний (v) витрачається на робочу силу. залежність між постійним та змінним капіталом і назив. органічною будовою капіталу (с/v).

Відтворення

У суспільстві весь обсяг виробленої продукції є сукупним суспільним продуктом його формують : в-во засобів виробництва (І) і в-во предметів споживання (II). Для процесу відтворення дотримуватись умов.

Але в реальному житті ці пропорції можуть порушуватись. Бажання підприємців одержувати все більші прибутки приводить до масового оновлення основного капіталу, до розширення виробництва. За рахунок уведення в дію нових машин і обладнання зростає органічна будова капіталу (с/v). Виробництво зростає більш швидкими темпами, ніж попит населення. Отже, виникають кризи надвиробництва.