
- •Сутність господарського обліку та його види.
- •Предмет бухгалтерського обліку.
- •Основні об’єкти бухгалтерського обліку та їх класифікація.
- •Види та вимірники бухгалтерського обліку.
- •Основні положення і загальна характеристика Податкового кодексу України.
- •6. Загальні принципи бухгалтерського обліку.
- •Метод бухгалтерського обліку та його елементи.
- •8. Групування господарських засобів за складом і розміщенням. Активи підприємства.
- •9. Групування господарських засобів за джерелами утворення і цільовим призначенням. Пасиви підприємства.
- •10. Сутність хронологічного і систематичного обліку.
- •11. Характеристика облікових реєстрів.
- •12. Методи виправлення помилок, допущених у процесі відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку.
- •13. Сутність бухгалтерського балансу, його зміст і призначення.
- •14. Види балансів.
- •15. Структура бухгалтерського балансу. Загальна характеристика розділів активу і пасиву балансу.
- •16. Способи групування господарських засобів і джерел їх утворення для відображення в балансі.
- •17. Основні вимоги до змісту та розкриття статей п(с)бо 2 «Баланс».
- •18. Сутність і типи господарських операцій та їх вплив на статті балансу.
- •19. Сутність, призначення і побудова рахунків бухгалтерського обліку, їх класифікація
- •20. План рахунків бухгалтерського обліку. Загальна характеристика класів рахунків.
- •21. Активні та пасивні рахунки, їх характеристика
- •23. Синтетичний і аналітичний облік, взаємозв’язок аналітичних рахунків із синтетичними.
- •24. Теоретичні основи ведення бухгалтерського обліку грошових коштів. Нормативна база, що регулює бухгалтерський облік грошових коштів та розрахунків.
- •25 Економічний зміст матеріальних оборотних засобів. Облік виробничих запасів.
- •26 Економічний зміст розрахункових операцій.
- •27. Основи побудови і завдання обліку основних засобів.
- •28. Визнання та оцінка основних засобів.
- •29. Сутність, оцінка та функції власного капіталу. Облік власного капіталу
- •30. Огляд нормативно-законодавчої бази з обліку праці.
- •Порядок нарахування заробітної плати і проведення утримань.
- •32. Доходи і витрати їх класифікація, визначення і оцінка.
- •33.Облік доходів.
- •Облік витрат.
- •Фінансові результати (прибутки, збитки), їх визначення. Порядок формування фінансових результатів.
- •Огляд нормативно-законодавчої бази що регулює порядок формування і подання фінансової (бухгалтерської) звітності.
- •Поняття та принципи побудови звітності. Класифікація звітності та її користувачі
- •Порядок складання, подання й оприлюднення фінансової звітності.
- •Форми і показники фінансової звітності
- •Використання звітності для оцінки фінансового стану підприємства.
- •Історія виникнення та становлення аудиту в світі та в Україні.
- •Предмет, метод, суб’єкти та об’єкти аудиту
- •Суть внутрішнього аудиту: його функції та завдання.
- •Організаційно – правові засади ведення аудиту в Україні.
- •Органи управління і контролю аудиторської діяльності в Україні.
- •Аудиторська палата України: її формування, принципи роботи та функції.
- •Спілка аудиторів України: її формування, принципи роботи та функції.
- •Система сертифікації, ліцензування та постійного удосконалення знань аудиторів.
- •50. Характеристика нормативно-правової бази з аудиту.
- •51) Стандарти аудиту
- •52) Структура та класифікація Міжнародних стандартів аудиту
- •53)Відповідальність в аудиторській діяльності.
- •54) Принципи і види аудиторської діяльності
- •55) Кодекс професійної етики аудиторів
- •56) Організація інституту аудиту в Україні.
- •57) Аудиторська діяльність та класифікація видів аудиту за різними критеріями
- •58) Класифікація послуг, що надаються аудиторами, супутні послуги
- •60) Порядок укладання і структура договору на проведення аудиту
- •63.Основні принципи і вимоги до процесу планування в аудиті, його мета і завдань.
- •64Етапи планування: попереднє планування аудиту, загальний план аудиту, програма аудиту.
- •68 Сутність аудиторських доказів та їх класифікація.
- •71. Тести системи контролю.
- •72. Класифікація робочих документів аудитора, їх склад.
- •73. Оцінювання помилок та шахрайства
- •74. Способи виявлення підробок в документах під час проведення аудиторської перевірки
- •75. Методика складання робочих документів аудитора і ведення аудиторського досьє.
- •76. Методичні прийоми узагальнення результатів аудиту.
- •77. Типи аудиторських висновків відповідно до вимог Міжнародних стандартів аудиту.
- •79. Звіт аудитора керівництву суб’єкта господарювання: основні вимоги і принципи оформлення.
- •80. Методика прийняття рішень за результатами аудиторської перевірки.
76. Методичні прийоми узагальнення результатів аудиту.
Узагальнення результатів контролю й аудиту включає комплекс методичних прийомів групування і систематизації його результатів, необхідних для прийняття рішень до усунення виявлених недоліків у діяльності підприємства, яке контролюють. Зокрема, складають відомості вибіркової інвентаризації цінностей, акти ревізії каси, аудиторського контролю діяльності підприємства і підприємницької діяльності, обстеження місць зберігання цінностей. Однорідні недоліки узагальнюють у таблицях, схемах, графіках, відомостях, машинограмах та інших документах за допомогою таких методичних прийомів: групування недоліків, документування результатів проміжного контролю, аналітичне групування, слідчо-юридичне обґрунтування недоліків, систематизоване групування недоліків в актах аудиторського контролю діяльності підприємства і підприємницької діяльності. Результати аудиторського дослідження групуються і систематизуються у журналі аудитора, де розробляються також заходи щодо профілактики правопорушень у підприємницькій діяльності. Крім того, ці заходи дають змогу контролюючому органу краще розібратися у причинах недоліків і прийняти обґрунтовані рішення за результатами аудиту. Своєчасне усунення керівництвом підприємства недоліків, виявлених аудитом, які стосуються неповної і несвоєчасної сплати податків до бюджету, вивільняє від сплати штрафних санкцій податковими органами. Тому підприємства зацікавлені в отриманні аудиторських послуг, які запобігали б недолікам у фінансово-господарській діяльності. Узагальнення недоліків у журналі аудитора провадиться з використанням хронологічних, систематизованих і хронологічно-систематизованих групувань. Хронологічне — групування недоліків послідовно за періодами виникнення їх у фінансово-господарській діяльності підприємства, яке контролюють. Недоліком цього методу є те, що аудитору доводиться одночасно досліджувати за місяць, квартал усі господарські операції, використовуючи багато нормативних документів. Крім того, при проведенні комплексного комісійного аудиту виникають певні труднощі у взаємному контролі операцій і документів. Систематизоване — це групування виявлених у діяльності підприємства, яке контролюють, недоліків за однорідністю і змістом і попередньо зафіксованих аудитом у хронологічній послідовності. Недоліком є те, що при цьому дублюються недоліки у хронологічному і систематизованому групуваннях. Хронологічно-систематизоване групування дає змогу узагальнити недоліки, виявлені аудитом, за часом виникнення і однорідністю їх. Цей вид групування застосовується при проведенні комплексного комісійного аудиту, коли недоліки систематизують за розділами акта або питаннями, поставленими на дослідження аудиту. ^ Документування результатів проміжного контролю використовується як методичний прийом при оформленні контрольних процедур у процесі виконання їх на проміжних стадіях, щоб засвідчити стан об’єктів контролю на момент перевірки (ревізія каси, вибіркова інвентаризація матеріальних цінностей, хронометражні спостереження аудиту, тематичні обстеження аудиту та ін.). ^ Аналітичне групування — складання відомостей, таблиць, узагальнення однорідних недоліків, виявлених у процесі аудиту, за допомогою таких методичних прийомів, як економічний аналіз, статистичні розрахунки, економіко-математичні методи. Цей вид групування застосовується при складанні відомостей на забраковані вироби і роботи, переплату заробітної плати, понаднормативні витрати сировини за конкретний період (квартал, півріччя) і пов’язані з ними матеріальні збитки, сплачені штрафні санкції за порушення договірних зобов’язань, а також графіка ритмічності виробництва продукції, робіт і послуг тощо. ^ Слідчо-юридичне обґрунтування недоліків застосовується тоді, коли необхідно обґрунтувати доказами суму заподіяного збитку або встановити відповідальність посадових осіб підприємства, яке контролюють. При цьому аудитор виконує певні слідчо-юридичні процедури. Він збирає докази, що засвідчують юридичні факти, тобто такі, з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин об’єкта із суб’єктом (наприклад, робітника з підприємством). За джерелами узагальнення юридичні докази поділяють на особисті і речові, первинні і похідні. ^ Особисті докази — це такі, джерелом яких є люди (пояснення сторін і третіх осіб, висновки експертів). Речові докази — це письмові і предметні докази. Наприклад, оригінали первинних документів, вилучені за рішенням правоохоронних органів, висновки інвентаризаційних комісій щодо списання нестач та інші, які засвідчують правопорушення. ^ Первинні докази — одержані від першоджерела (первинні документи, договори про матеріальну відповідальність, комерційні акти та ін.). Похідні докази - добуті повторним групуванням (облікові регістри, машинограми, складеш при узагальненні даних первинних документів). При узагальненні доказів важливою процедурою, яку виконує внутрішній аудит, є вилучення оригіналів документів з поточного архіву підприємства, яке контролюють. Аудитор може вилучати документи у порядку, передбаченому законом, на підставі постанови правоохоронних органів. Замість оригіналу у справах підприємства залишають копії вилучених документів. Процедуру вилучення документів оформляють спеціальним актом, складеним аудитором за участю керівника і головного бухгалтера підприємства, а також понятих, що не мають відношення до контрольно-аудиторського процесу. Для того щоб не завантажувати акт описовістю реквізитів документів, складають окремий реєстр вилучених оригіналів документів, який є додатком до акта. Вилучати оригінали документів можуть також ревізори, які провадять внутрішній аудит, аудитори податкових служб. Зовнішній аудитор може виконувати ці функції як виняток. При виконанні слідчо-юридичних процедур обґрунтовують судово-арбітражні позови на відшкодування матеріального збитку, заподіяного підприємству, яке контролюють. ^ Систематизоване групування результатів контролю — викладення в акті комплексного аудиту, тематичної перевірки, обстеження у систематизованому вигляді виявлених недоліків у діяльності підприємства, яке контролюють. Результати службового розслідування внутрішній аудитор оформляє довідкою. ^ Узагальнення і викладення результатів аудиту в акті здійснюється аудиторами за даними записів у журналі аудитора, групування недоліків, погоджених з керівництвом підприємства, діяльність якого контролюють. Контрольно-аудиторські прийоми у процесі контролю й аудиту господарської діяльності підприємства виконуються за допомогою як найпростіших приладів обчислювальної та організаційної техніки, так і мікро-ЕОМ, персональних і універсальних великих ЕОМ та обчислювальних комплексів. Удосконалення контрольно-аудиторського процесу із застосуванням ЕОМ різних класів, створенням АСОІ дає змогу автоматизувати контроль виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства, включаючи стадію узагальнення і реалізації результатів контролю.