- •Сутність господарського обліку та його види.
- •Предмет бухгалтерського обліку.
- •Основні об’єкти бухгалтерського обліку та їх класифікація.
- •Види та вимірники бухгалтерського обліку.
- •Основні положення і загальна характеристика Податкового кодексу України.
- •6. Загальні принципи бухгалтерського обліку.
- •Метод бухгалтерського обліку та його елементи.
- •8. Групування господарських засобів за складом і розміщенням. Активи підприємства.
- •9. Групування господарських засобів за джерелами утворення і цільовим призначенням. Пасиви підприємства.
- •10. Сутність хронологічного і систематичного обліку.
- •11. Характеристика облікових реєстрів.
- •12. Методи виправлення помилок, допущених у процесі відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку.
- •13. Сутність бухгалтерського балансу, його зміст і призначення.
- •14. Види балансів.
- •15. Структура бухгалтерського балансу. Загальна характеристика розділів активу і пасиву балансу.
- •16. Способи групування господарських засобів і джерел їх утворення для відображення в балансі.
- •17. Основні вимоги до змісту та розкриття статей п(с)бо 2 «Баланс».
- •18. Сутність і типи господарських операцій та їх вплив на статті балансу.
- •19. Сутність, призначення і побудова рахунків бухгалтерського обліку, їх класифікація
- •20. План рахунків бухгалтерського обліку. Загальна характеристика класів рахунків.
- •21. Активні та пасивні рахунки, їх характеристика
- •23. Синтетичний і аналітичний облік, взаємозв’язок аналітичних рахунків із синтетичними.
- •24. Теоретичні основи ведення бухгалтерського обліку грошових коштів. Нормативна база, що регулює бухгалтерський облік грошових коштів та розрахунків.
- •25 Економічний зміст матеріальних оборотних засобів. Облік виробничих запасів.
- •26 Економічний зміст розрахункових операцій.
- •27. Основи побудови і завдання обліку основних засобів.
- •28. Визнання та оцінка основних засобів.
- •29. Сутність, оцінка та функції власного капіталу. Облік власного капіталу
- •30. Огляд нормативно-законодавчої бази з обліку праці.
- •Порядок нарахування заробітної плати і проведення утримань.
- •32. Доходи і витрати їх класифікація, визначення і оцінка.
- •33.Облік доходів.
- •Облік витрат.
- •Фінансові результати (прибутки, збитки), їх визначення. Порядок формування фінансових результатів.
- •Огляд нормативно-законодавчої бази що регулює порядок формування і подання фінансової (бухгалтерської) звітності.
- •Поняття та принципи побудови звітності. Класифікація звітності та її користувачі
- •Порядок складання, подання й оприлюднення фінансової звітності.
- •Форми і показники фінансової звітності
- •Використання звітності для оцінки фінансового стану підприємства.
- •Історія виникнення та становлення аудиту в світі та в Україні.
- •Предмет, метод, суб’єкти та об’єкти аудиту
- •Суть внутрішнього аудиту: його функції та завдання.
- •Організаційно – правові засади ведення аудиту в Україні.
- •Органи управління і контролю аудиторської діяльності в Україні.
- •Аудиторська палата України: її формування, принципи роботи та функції.
- •Спілка аудиторів України: її формування, принципи роботи та функції.
- •Система сертифікації, ліцензування та постійного удосконалення знань аудиторів.
- •50. Характеристика нормативно-правової бази з аудиту.
- •51) Стандарти аудиту
- •52) Структура та класифікація Міжнародних стандартів аудиту
- •53)Відповідальність в аудиторській діяльності.
- •54) Принципи і види аудиторської діяльності
- •55) Кодекс професійної етики аудиторів
- •56) Організація інституту аудиту в Україні.
- •57) Аудиторська діяльність та класифікація видів аудиту за різними критеріями
- •58) Класифікація послуг, що надаються аудиторами, супутні послуги
- •60) Порядок укладання і структура договору на проведення аудиту
- •63.Основні принципи і вимоги до процесу планування в аудиті, його мета і завдань.
- •64Етапи планування: попереднє планування аудиту, загальний план аудиту, програма аудиту.
- •68 Сутність аудиторських доказів та їх класифікація.
- •71. Тести системи контролю.
- •72. Класифікація робочих документів аудитора, їх склад.
- •73. Оцінювання помилок та шахрайства
- •74. Способи виявлення підробок в документах під час проведення аудиторської перевірки
- •75. Методика складання робочих документів аудитора і ведення аудиторського досьє.
- •76. Методичні прийоми узагальнення результатів аудиту.
- •77. Типи аудиторських висновків відповідно до вимог Міжнародних стандартів аудиту.
- •79. Звіт аудитора керівництву суб’єкта господарювання: основні вимоги і принципи оформлення.
- •80. Методика прийняття рішень за результатами аудиторської перевірки.
68 Сутність аудиторських доказів та їх класифікація.
Аудиторські докази — інформація, яка одержана аудитором для складання думок, на яких ґрунтується підготовка аудиторського висновку та звіту. За характером докази поділяють на:візуальні; документальні; усні.Відповідно до правил подання інформації аудиторські докази поділяють на прямі та непрямі. Прямі докази — це докази, які отримані безпосередньо з облікової системи клієнта (первинних документів, фінансових звітів тощо).Непрямі докази — це інформація, що не стосується безпосередньо факторів певного питанняЗалежно від джерела одержання інформації аудиторські докази можуть бути: зовнішніми — інформація, одержана від третіх осіб; внутрішні — інформація одержана від клієнта; змішані (комбіновані) — докази, що отримані від клієнта та підтверджені зовнішніми джерелами.
69. Процедури та прийоми отримання аудиторських доказів Для збору аудиторських доказів застосовуються різні процедури. Аудиторська процедура - це певний порядок і послідовність дій аудитора для отримання необхідних аудиторських доказів на конкретній ділянці аудиту. Аудитор отримує аудиторські докази за допомогою застосування однієї чи кількох із вказаних нижче процедур:- перевірка;- спостереження;- опитування та підтвердження;- підрахунок;- аналітичні процедури.Для того щоб отримати аудиторські докази залежно від змісту об'єктів аудиту та умов їх дослідження, використовують загальнонаукові та спеціальні прийоми документального і фактичного контролю. Зміст документів аудитор перевіряє суцільним чи вибірковим способом Основними прийомами фактичного контролю, які застосовуються з метою отримання аудиторських доказів, є: інвентаризація; контрольний замір; експертна оцінка; спостереження на місцях; контрольний запуск сировини і матеріалів на виробництво та ін.
70Джерела і методи одержання аудиторських доказів. Для одержання аудиторських доказів використовують інформацію з різних джерел. Основними з них є:засновницькі документи (статут, засновницький договір, свідоцтво про реєстрацію); Головна книга, реєстри синтетичного та аналітичного обліку, первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій; акт, довідки перевірок і ревізій контрольно-ревізійних служб, податкової інспекції, розрахунки платежів у бюджет та позабюджетні фонди; нормативна інформація (оцінки, тарифи, норми витрат, норми виробітку тощо). При необхідності використовують адміністративно-організаційну інформацію, до якої належать накази, розпорядження, протоколи, договори, ліцензії, контракти тощо. Аудиторські докази можна отримати шляхом наступних методів: фізичний огляд; пряме твердження; аналіз документів від третіх осіб; аналіз документів від підприємства; арифметичний контроль аудитора; аналітичне дослідження - порівняння з даними: минулих років; майбутніх років; подібних підприємств. ^ усна інформація.
71. Тести системи контролю.
Аудиторські докази одержуються в процесі перевірок належним поєднанням тестів систем контролю і процедур перевірки на суттєвість.
Тести системи контролю — застосовують для одержання аудиторських доказів відносно відповідності структури та ефективності функціонування систем обліку та внутрішнього аудиту. Це перелік методів та порядок їх застосування аудитором для оцінки ефективності функціонування системи обліку і внутрішнього контролю.
Аудиторські тести класифікуються за процедурою їх здійснення і розрізняються як ротаційні, глибинні, тести слабких місць, цілеспрямовані, наскрізні.
Ротаційні тести являють собою порядок, відповідно до якого об'єкти, що підлягають аудиторській перевірці, вибираються аудитором по черзі, на принципах ротації.
Глибинні тести є певною вибіркою операцій, що перевіряються на усіх стадіях облікового процесу.
Тести слабких місць призначені для перевірки конкретного аспекту обліково-аналітичної роботи, де аудитор припускає наявність помилок. При встановленні помилок базу перевірки розширюють.
Спрямовані тести використовують з метою наступного контролю здійснюваних операцій.
Наскрізні тести — це форма поглибленого тесту, яка використовується для вивчення системи в цілому. Крім тестів системи контролю, в аудиторських перевірках може також використовуватися система незалежних тестів.
Незалежні тести призначені для перевірки операцій і залишків, а також здійснення інших процедур з метою отримання доказів про повноту, правильність і законність операцій, відображених у бухгалтерських записах і фінансовій звітності.
Поняття "суттєвість" аудиту є дуже важливим. Аудитори не повинні звертати увагу на несуттєві моменти — це один із принципів аудиту.
Інформація вважається суттєвою, якщо її відсутність або викривлення може істотно вплинути на достовірність фінансової звітності, на прийнятті рішення. Аудитор має самостійно вирішувати, з якого моменту помилка, викривлення, порушення законів стали суттєвими для фінансової звітності. Це рішення приймається аудитором на дослідницькій стадії аудиту. Встановлений плановий рівень суттє- вості аудитор використовує як для суцільних, так і для вибіркових досліджень. Аудитор повинен аналізувати суттєвість відповідно до національного нормативу аудиту "Суттєвість та її зв'язок з ризиком аудиторської перевірки" №11, розглядаючи при цьому такі питання.
1. Взаємозв'язок між суттєвістю і ризиком аудиторської перевірки. Залежно від стану обліково-аналітичної роботи системи внутрішнього контролю аудитор зобов'язаний вибрати такі процедури аудиторської перевірки, від яких можна очікувати скорочення розміру ризику аудиту до сприятливого рівня. Існує взаємозв'язок між суттєвістю і ризиком аудиторської перевірки: чим суттєвіше здійснюється перевірка, тим нижчим є ступінь ризику аудиту, і навпаки.
2. Суттєвість і ризик аудиторської перевірки за оцінки аудиторських доказів. Оцінка аудитором суттєвості і ризику на різних стадіях аудиту можуть відрізнятися через зміну обставин або відомостей аудитора під час проведення перевірки. У зв'язку із цим оцінка суттєвості і ризику аудиторської перевірки може переглядатися з метою зниження ймовірності непомічених помилок під час аудиту.
3. Оцінювання впливу помилок. Аудитор зобов'язаний визначити суттєвість помилок фінансової звітності. Якщо він вважає їх суттєвими, то повинен продовжити процедури перевірки з метою зниження аудиторського ризику. Аудитор може також запропонувати клієнтові внести виправлення до фінансової звітності підприємств. Залежно від суттєвості помилок, їх впливу на адекватність фінансової звітності підприємства аудитор приймає рішення про складання того чи іншого аудиторського висновку.