Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
oblik_1-80.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
291.01 Кб
Скачать

50. Характеристика нормативно-правової бази з аудиту.

Аудитор у своїй роботі постійно працює з різними нормативними актами. Нормативними актами називають письмові документи, що приймаються уповноваженими органами держави, які встановлюють, вносять зміни або скасовують норми права.

Сукупність нормативних актів, необхідних для надання аудиторських послуг, становить нормативну базу аудиту. Нормативна база аудиту поділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня нормативна база — закони, постанови, накази, інструкції, положення, методичні матеріали з обліку та звітності, з оподаткування, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та національні стандарти аудиту, видані й затверджені відповідними органами. Вони потрібні аудитору для встановлення законності й достовірності відображеної господарської операції, відповідності ведення обліку та звітності, проведення аналізу, складання висновку.

Внутрішня нормативна база — це облікова політика суб'єкта, різні методичні, інструкційні та розпорядчі документи з організації фінансово-господарської діяльності на конкретному підприємстві (накази, розпорядження, посадові інструкції тощо). Вони підлягають аналізу та зіставленню з чинною методологією.

51) Стандарти аудиту

Стандарти (норми) аудиту - це основні правила діяльності, які повинні дотримуватися при здійсненні аудиторських процедур незалежно від умов проведення аудиту; Вони містять загальні керівні материа-лы для допомоги аудиторам у виконанні їх обов'язків : єдині вимоги до здійснення, оформлення перевірок, оцінки достовірності інформації, надання окремих супутніх послуг і підготовки результатів аудиту. Застосування аудиторських стандартів забезпечує певний рівень гарантій достовірності результатів аудиторської перевірки. Аудитор, який допускає у своїй практиці відхилення від стандартів, має бути готовий пояснити причину цього. Призначення стандартів полягає у визначенні методологічних основ проведення аудиту, а саме:

- забезпечення високої якості аудиторської перевірки;

- сприяння використанню в аудиторській практиці нових наукових досягнень;

- допомога користувачам в розумінні процесу аудиторської перевірки;

- усунення необхідності контролю з боку держави;

- допомога аудиторові при веденні переговорів із замовником;

- забезпечення зв'язку окремих елементів аудиторського процесу.

Усі стандарти мають однакову структуру побудови і містять наступні розділи:

1. Загальні стани (мета, сфера застосування, обмеження).

2. Основні поняття і визначення, використовувані в стандарті.

3. Суть стандарту.

4. Дата набуття чинності.

5. Практичні застосування.

Залежно від рівня прийняття стандарти підрозділяються на міжнародні, національні, внутріфірмові.

Аудиторську діяльність у світовому масштабі регламентують Міжнародні стандарти аудиту (МСА) - на сьогодні випущено 39 стандартів і 11 положень по міжнародній аудиторській практиці.

Сучасні міжнародні стандарти аудиту розділені на 10 тематичних груп:

1. Вступні примітки.

2. Відповідальність.

3. Планування.

4. Внутрішній контроль.

5. Аудиторські докази.

6. Використання роботи інших фахівців.

7. Аудиторські виводи і звіти.

8. Спеціалізовані сфери.

9. Супутні послуги.

10. Положення по міжнародній практиці аудиту.

Міжнародні стандарти аудиту носять рекомендаційний характер для аудиторів усіх країн світу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]