41. Організаційно – правові засади ведення аудиту в Україні.

Аудит є обов'язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки кожної країни. Для вирішення непорозумінь між податковими органами і керівними структурами, що представляють інтереси власників щодо підвищення ефективності виробництва, державного контролю уже було недостатньо, адже він захищав лише інтереси держави. Це стало поштовхом до виникнення незалежного контролю, який дістав назву аудиту.

Розвиткові аудиту сприяло також розмежування функцій та інтересів підприємців, коли власник для керівництва своїми підприємствами почав наймати спеціальний апарат управління. Для попередження недоліків, зловживань, приховування витрат і доходів, неправильного розподілу прибутків, навмисного присвоєння їх найманими керуючими власники змушені вдаватись до перевірки фінансової звітності незалежним аудитором.

Аудиторська діяльність в Україні регулюється Законом України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. та іншими законами України і включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, виконання перевірок (аудит) і пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування та інших видів економіко- правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних і юридичних осіб [Іс.102-103].

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про аудиторську діяльність», аудит - це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів [2 с.2].

Аудитором може бути особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України.

Аудитор – це кваліфікований фахівець, атестований на право аудиторської діяльності в порядку, установленому законодавством. У своїй професійній діяльності він повинен дотримуватись таких принципів як: незалежність, професійна етика, об'єктивність, компетентність, конфіденційність, доброзичливість [3 с.31].

Аудитор має право займатися аудиторською діяльність діяльністю як фізична особа-підприємець або у складі аудиторської фірми, з дотриманням вимог Закону України «Про аудиторську діяльність» та інших нормативно-правових актів, лише після включення його до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

Забороняється аудиторам займатися безпосередньо торговою, посередницькою і виробничою діяльністю, але їм дозволено одержувати дивіденди від акцій і доходи від інших корпоративних прав [2 с.2].

Організацію аудиторської діяльності в Україні здійснює Аудиторська палата України (АПУ), яка згідно із законодавством є незалежним, самостійним органом.

Вона виконує такі основні завдання:

• Сприяння розвитку аудиту в державі;

• Вирішення принципових питань аудиторської діяльності в Україні на єдиній методологічній засаді;

• Сертифікація (визначення кваліфікаційної придатності) аудиторів;

• Ведення реєстру аудиторських фірм і аудиторів України.

Аудиторська палата України формується шляхом делегування до її складу аудиторів та представників державних органів. Загальна кількість членів становить двадцять осіб.

Від державних органів входять по одному представнику від Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Міністерства економіки України, Державної податкової адміністрації України, Національного банку України, Державного комітету статистики, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, Рахункової палати та Головного контрольно-ревізійного управління України.

Решту десять членів становлять кваліфіковані аудитори з безперервним стажем роботи аудиторської діяльності не менше 5 років, представники фахових навчальних закладів та наукових організацій. Термін повноважень членів АПУ не може перевищувати 5 років, персональний склад підлягає щорічній ротації у кількості не менше 3 осіб [4 с.6].

При здійсненні аудиторської діяльності аудитори та аудиторські фірми застосовують відповідні стандарти аудиту, які приймаються на основі стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів з дотриманням вимог Закону України та інших нормативно-правових актів.

Після проведення перевірки аудитор повинен скласти висновок.

Аудиторський висновок – документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні. Концептуальними основами можуть бути закони та інші нормативно-правові акти України, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та положення суб'єктів господарювання, інші джерела [2 с.3].

Прибуток від аудиторської діяльності оподатковується за законодавством.

За неналежне виконання своїх зобов'язань, визначених у законодавстві та договорі, аудиторська фірма несе майнову відповідальність, розмір якої не може перевищувати фактично нанесених замовнику збитків.

За умови неодноразового грубого порушення чинного законодавства України, фактів низької якості аудиторських перевірок Аудиторська палата може припинити дію сертифіката і ліцензії. Це рішення може бути оскаржене в суді чи господарському суді