
- •Сутність господарського обліку та його види.
- •Предмет бухгалтерського обліку.
- •Основні об’єкти бухгалтерського обліку та їх класифікація.
- •Види та вимірники бухгалтерського обліку.
- •Основні положення і загальна характеристика Податкового кодексу України.
- •6. Загальні принципи бухгалтерського обліку.
- •Метод бухгалтерського обліку та його елементи.
- •8. Групування господарських засобів за складом і розміщенням. Активи підприємства.
- •9. Групування господарських засобів за джерелами утворення і цільовим призначенням. Пасиви підприємства.
- •10. Сутність хронологічного і систематичного обліку.
- •11. Характеристика облікових реєстрів.
- •12. Методи виправлення помилок, допущених у процесі відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку.
- •13. Сутність бухгалтерського балансу, його зміст і призначення.
- •14. Види балансів.
- •15. Структура бухгалтерського балансу. Загальна характеристика розділів активу і пасиву балансу.
- •16. Способи групування господарських засобів і джерел їх утворення для відображення в балансі.
- •17. Основні вимоги до змісту та розкриття статей п(с)бо 2 «Баланс».
- •18. Сутність і типи господарських операцій та їх вплив на статті балансу.
- •19. Сутність, призначення і побудова рахунків бухгалтерського обліку, їх класифікація
- •20. План рахунків бухгалтерського обліку. Загальна характеристика класів рахунків.
- •21. Активні та пасивні рахунки, їх характеристика
- •23. Синтетичний і аналітичний облік, взаємозв’язок аналітичних рахунків із синтетичними.
- •24. Теоретичні основи ведення бухгалтерського обліку грошових коштів. Нормативна база, що регулює бухгалтерський облік грошових коштів та розрахунків.
- •25 Економічний зміст матеріальних оборотних засобів. Облік виробничих запасів.
- •26 Економічний зміст розрахункових операцій.
- •27. Основи побудови і завдання обліку основних засобів.
- •28. Визнання та оцінка основних засобів.
- •29. Сутність, оцінка та функції власного капіталу. Облік власного капіталу
- •30. Огляд нормативно-законодавчої бази з обліку праці.
- •Порядок нарахування заробітної плати і проведення утримань.
- •32. Доходи і витрати їх класифікація, визначення і оцінка.
- •33.Облік доходів.
- •Облік витрат.
- •Фінансові результати (прибутки, збитки), їх визначення. Порядок формування фінансових результатів.
- •Огляд нормативно-законодавчої бази що регулює порядок формування і подання фінансової (бухгалтерської) звітності.
- •Поняття та принципи побудови звітності. Класифікація звітності та її користувачі
- •Порядок складання, подання й оприлюднення фінансової звітності.
- •Форми і показники фінансової звітності
- •Використання звітності для оцінки фінансового стану підприємства.
- •Історія виникнення та становлення аудиту в світі та в Україні.
- •Предмет, метод, суб’єкти та об’єкти аудиту
- •Суть внутрішнього аудиту: його функції та завдання.
- •Організаційно – правові засади ведення аудиту в Україні.
- •Органи управління і контролю аудиторської діяльності в Україні.
- •Аудиторська палата України: її формування, принципи роботи та функції.
- •Спілка аудиторів України: її формування, принципи роботи та функції.
- •Система сертифікації, ліцензування та постійного удосконалення знань аудиторів.
- •50. Характеристика нормативно-правової бази з аудиту.
- •51) Стандарти аудиту
- •52) Структура та класифікація Міжнародних стандартів аудиту
- •53)Відповідальність в аудиторській діяльності.
- •54) Принципи і види аудиторської діяльності
- •55) Кодекс професійної етики аудиторів
- •56) Організація інституту аудиту в Україні.
- •57) Аудиторська діяльність та класифікація видів аудиту за різними критеріями
- •58) Класифікація послуг, що надаються аудиторами, супутні послуги
- •60) Порядок укладання і структура договору на проведення аудиту
- •63.Основні принципи і вимоги до процесу планування в аудиті, його мета і завдань.
- •64Етапи планування: попереднє планування аудиту, загальний план аудиту, програма аудиту.
- •68 Сутність аудиторських доказів та їх класифікація.
- •71. Тести системи контролю.
- •72. Класифікація робочих документів аудитора, їх склад.
- •73. Оцінювання помилок та шахрайства
- •74. Способи виявлення підробок в документах під час проведення аудиторської перевірки
- •75. Методика складання робочих документів аудитора і ведення аудиторського досьє.
- •76. Методичні прийоми узагальнення результатів аудиту.
- •77. Типи аудиторських висновків відповідно до вимог Міжнародних стандартів аудиту.
- •79. Звіт аудитора керівництву суб’єкта господарювання: основні вимоги і принципи оформлення.
- •80. Методика прийняття рішень за результатами аудиторської перевірки.
29. Сутність, оцінка та функції власного капіталу. Облік власного капіталу
Власний капітал показує частку майна підприємства, яка фінансується за рахунок коштів власників і власних засобів підприємства.
Власний капітал – це загальна вартість власних засобів підприємства, які належать йому на правах власності і використовуються ним для формування його активів. Розраховується сума власного капіталу як частина в активах, що залишається після вирахування його зобов’язань.
Дослідження власного капіталу потребує з’ясування сутності капіталу. Найважливішими аспектами розкриття сутності капіталу є економічний, юридичний, обліковий.
Сутність власного капіталу підприємства проявляється через його функції. Серед них можна виокремити такі основні:
1.Функція заснування та введення в дію підприємства. Власний капітал у частині статутного є фінансовою основою для запуску в дію нового суб’єкта господарювання.
2.Функція відповідальності та гарантії. Як уже було зазначено, статутний капітал є свого роду кредитним забезпеченням для кредиторів підприємства. Власному капіталу в пасиві балансу відповідають чисті активи в активній стороні балансу. Чим більший власний капітал підприємства, зокрема статутний капітал, тим більших збитків може зазнати підприємство без загрози інтересам кредиторів, отже, тим вищою є його кредитоспроможність.
3.Захисна функція. У той час, як попередня функція характеризує значення власного капіталу та статутного капіталу для кредиторів, захисна функція показує, яке значення має власний капітал для власників. Чим більший власний капітал, тим краще захищеним є підприємство від впливу загрозливих для його існування факторів, оскільки саме за рахунок власного капіталу можуть покриватися збитки підприємства. Якщо в результаті збиткової діяльності відбувається перманентне зменшення власного та статутного капіталу, то підприємство може опинитися на межі банкрутства.
4. Функція фінансування та забезпечення ліквідності. Внесками у власний капітал, разом зі спорудами, обладнанням, цінними паперами та іншими матеріальними цінностями, можуть бути грошові кошти. Вони можуть використовуватися для фінансування операційної та інвестиційної діяльності підприємства, а також для погашення заборгованості по позичках. Це, у свою чергу, підвищує ліквідність підприємства, з одного боку, та потенціал довгострокового фінансування, з іншого.
5.База для нарахування дивідендів і розподілу майна. Одержаний протягом року прибуток або розподіляється та виплачується власникам корпоративних прав у вигляді дивідендів, або тезаврується. Нарахування дивідендів, як правило, здійснюється за встановленою ставкою відповідно до частки акціонера в статутному капіталі. Аналогічним чином відбувається розподіл майна підприємства у разі його ліквідації чи реорганізації.
6.Функція управління та контролю. Згідно із законодавством власники підприємства можуть брати участь в його управлінні. Найвищим органом АТ чи ТОВ є збори учасників товариства, які призначають керівні органи та ревізійну комісію. Фактичний контроль над підприємством здійснює власник контрольного пакета його корпоративних прав. Володіння контрольним пакетом дає можливість проводити власну стратегічну політику розвитку підприємства, формувати дивідендну політику, контролювати кадрові питання. Таким чином, статутний капітал забезпечує право на управління виробничими факторами та майном підприємства.
7.Рекламна функція. Солідний статутний капітал підприємства створює підґрунтя для довіри до нього не тільки з боку інвесторів, а й з боку постачальників факторів виробництва і споживачів готової продукції. Крім того, підприємству із солідним власним капіталом набагато легше залучити кваліфікований персонал.
До власного капіталу належать: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал; резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал.
Облік статутного капіталу.
Статутний капітал — це сума грошових вкладів (саме вкладів!), що їх власник надає в повне господарське відання (володіння, користування, розпорядження) підприємству, яке він створює, або вартість відповідного майна.
Пайовий капітал утворюється за рахунок пайових внесків спілок, кооперативних підприємств і організацій. Члени кооперативу чи спілки - це фізичні та юридичні особи, котрі формують юридичну особу - підприємство. Пайовий капітал формується у споживчій кооперації, колективних сільськогосподарських підприємствах, житлово-будівельних кооперативах, кредитних спілках, виробничих кооперативах промисловості, будівництва та інших сферах господарської діяльності.
Додатковий капітал обліковується на рахунку 42 «Додатковий капітал», утворення якого спеціально не регламентується. Він є абстрактним поняттям, яке виражає відхилення від статутного капіталу з різних причин: емісійний доход;> додатково вкладений засновниками капітал;> дооцінка активів;> безплатно отримані основні засоби, необоротні й нематеріальні
Резервний капітал не реєструється підприємством і може утворюватися за рахунок фінансового результату підприємства і додаткового капіталу. Призначення резервного капіталу полягає в тому, щоби створити певний фінансовий резерв для погашення можливих збитків у майбутньому або використання на покриття непередбачених витрат та сплати боргів при ліквідації підприємства.
Не зважаючи на те, що статутний капітал є величиною, яка повинна бути незмінною і дорівнювати сумі, зафіксованій у статуті, на практиці досить часто бувають випадки, коли частина капіталу вилучається (викуповуються в акціонерів раніше реалізовані акції з метою їх перепродажу або анулювання, повертаються вклади засновникам, які вибувають з акціонерного товариства, повертаються паї тощо).
Неоплачений капітал характеризує заборгованість акціонерів за їх вкладами і паями у статутному капіталі. Для обліку такої заборгованості використовується рахунок 46 «Неоплачений капітал».
Синтетичний облік вилученого і неоплаченого капіталу ведеться в журналі 7 (за кредитом рахунків 45 і 46), аналітичний облік — у відомості чи книгах обліку довільної форми з відображенням сальдо на початок місяця, дебетового і кредитового обороту і сальдо на кінець місяця.
Облік вилученого капіталу ведеться за видами акцій, вкладів і паїв та особами (юридичними і фізичними).