
- •Сутність господарського обліку та його види.
- •Предмет бухгалтерського обліку.
- •Основні об’єкти бухгалтерського обліку та їх класифікація.
- •Види та вимірники бухгалтерського обліку.
- •Основні положення і загальна характеристика Податкового кодексу України.
- •6. Загальні принципи бухгалтерського обліку.
- •Метод бухгалтерського обліку та його елементи.
- •8. Групування господарських засобів за складом і розміщенням. Активи підприємства.
- •9. Групування господарських засобів за джерелами утворення і цільовим призначенням. Пасиви підприємства.
- •10. Сутність хронологічного і систематичного обліку.
- •11. Характеристика облікових реєстрів.
- •12. Методи виправлення помилок, допущених у процесі відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку.
- •13. Сутність бухгалтерського балансу, його зміст і призначення.
- •14. Види балансів.
- •15. Структура бухгалтерського балансу. Загальна характеристика розділів активу і пасиву балансу.
- •16. Способи групування господарських засобів і джерел їх утворення для відображення в балансі.
- •17. Основні вимоги до змісту та розкриття статей п(с)бо 2 «Баланс».
- •18. Сутність і типи господарських операцій та їх вплив на статті балансу.
- •19. Сутність, призначення і побудова рахунків бухгалтерського обліку, їх класифікація
- •20. План рахунків бухгалтерського обліку. Загальна характеристика класів рахунків.
- •21. Активні та пасивні рахунки, їх характеристика
- •23. Синтетичний і аналітичний облік, взаємозв’язок аналітичних рахунків із синтетичними.
- •24. Теоретичні основи ведення бухгалтерського обліку грошових коштів. Нормативна база, що регулює бухгалтерський облік грошових коштів та розрахунків.
- •25 Економічний зміст матеріальних оборотних засобів. Облік виробничих запасів.
- •26 Економічний зміст розрахункових операцій.
- •27. Основи побудови і завдання обліку основних засобів.
- •28. Визнання та оцінка основних засобів.
- •29. Сутність, оцінка та функції власного капіталу. Облік власного капіталу
- •30. Огляд нормативно-законодавчої бази з обліку праці.
- •Порядок нарахування заробітної плати і проведення утримань.
- •32. Доходи і витрати їх класифікація, визначення і оцінка.
- •33.Облік доходів.
- •Облік витрат.
- •Фінансові результати (прибутки, збитки), їх визначення. Порядок формування фінансових результатів.
- •Огляд нормативно-законодавчої бази що регулює порядок формування і подання фінансової (бухгалтерської) звітності.
- •Поняття та принципи побудови звітності. Класифікація звітності та її користувачі
- •Порядок складання, подання й оприлюднення фінансової звітності.
- •Форми і показники фінансової звітності
- •Використання звітності для оцінки фінансового стану підприємства.
- •Історія виникнення та становлення аудиту в світі та в Україні.
- •Предмет, метод, суб’єкти та об’єкти аудиту
- •Суть внутрішнього аудиту: його функції та завдання.
- •Організаційно – правові засади ведення аудиту в Україні.
- •Органи управління і контролю аудиторської діяльності в Україні.
- •Аудиторська палата України: її формування, принципи роботи та функції.
- •Спілка аудиторів України: її формування, принципи роботи та функції.
- •Система сертифікації, ліцензування та постійного удосконалення знань аудиторів.
- •50. Характеристика нормативно-правової бази з аудиту.
- •51) Стандарти аудиту
- •52) Структура та класифікація Міжнародних стандартів аудиту
- •53)Відповідальність в аудиторській діяльності.
- •54) Принципи і види аудиторської діяльності
- •55) Кодекс професійної етики аудиторів
- •56) Організація інституту аудиту в Україні.
- •57) Аудиторська діяльність та класифікація видів аудиту за різними критеріями
- •58) Класифікація послуг, що надаються аудиторами, супутні послуги
- •60) Порядок укладання і структура договору на проведення аудиту
- •63.Основні принципи і вимоги до процесу планування в аудиті, його мета і завдань.
- •64Етапи планування: попереднє планування аудиту, загальний план аудиту, програма аудиту.
- •68 Сутність аудиторських доказів та їх класифікація.
- •71. Тести системи контролю.
- •72. Класифікація робочих документів аудитора, їх склад.
- •73. Оцінювання помилок та шахрайства
- •74. Способи виявлення підробок в документах під час проведення аудиторської перевірки
- •75. Методика складання робочих документів аудитора і ведення аудиторського досьє.
- •76. Методичні прийоми узагальнення результатів аудиту.
- •77. Типи аудиторських висновків відповідно до вимог Міжнародних стандартів аудиту.
- •79. Звіт аудитора керівництву суб’єкта господарювання: основні вимоги і принципи оформлення.
- •80. Методика прийняття рішень за результатами аудиторської перевірки.
25 Економічний зміст матеріальних оборотних засобів. Облік виробничих запасів.
Оборотні активи як натурально-речовинна категорія — це сукупність матеріально-речовинних цінностей і грошових коштів, які беруть участь у створенні продукту, цілком споживаються у виробничому процесі і повністю переносять свою вартість на виробничий продукт упродовж операційного циклу або дванадцяти місяців з дати балансу (сировина, матеріали, готова продукція, грошові кошти тощо).
Для з'ясування економічного змісту оборотних активів необхідно розмежувати їх функціональні форми, яких вони постійно набирають і змінюють, проходячи через сфери виробництва та обігу, пов'язувати рух (зміну) цих функціональних форм з рухом їх речових носіїв, а також розглядати оборотні активи як категорію в русі.
Оборотні активи як вартісна категорія — це вартість, авансована у кругообіг виробничих оборотних фондів та фондів обігу для забезпечення неперервності процесу виробництва та обігу.
Виробничі запаси - важлива складова частина національного багатства країни. Матеріали - предмети, які є матеріально-речовою основою виготовленої продукції. Вони беруть участь у виробничому процесі одноразово і переносять свою вартість на кінцеву продукцію повністю.
Облік запасів є однією із трудомістких ділянок облікової роботи на підприємстві. Облік матеріалів на складах повинен забезпечити отримання точної інформації про залишки матеріалів по кожному номенклатурному номеру. Номенклатурою матеріалів називається перелік матеріалів згрупованих за певною ознакою і відповідним чином зашифрованих, із зазначенням одиниці виміру. На складах на кожен вид, сорт, найменування запасів заповнюється матеріальний ярлик у якому зазначаються номенклатурний номер, назва запасу, марка або тип, розмір, сорт та одиниці виміру. Номенклатурний номер складається з 7 цифр, перші три з яких вказують на субрахунок, на якому в бухгалтерському обліку відображаються матеріальні цінності, наступні дві — номер групи матеріалів, а останні — порядковий номер матеріальних цінностей в групі. Присвоєння запасам номенклатурних номерів дозволяє уникати помилок під час здійснення записів у складському та бухгалтерському обліку.
26 Економічний зміст розрахункових операцій.
Бюджетні установи в процесі виконання бюджету ведуть розрахунки з різними організаціями, від яких отримують послуги (в т.ч. комунальні), продукти харчування, медикаменти, основні засоби та інші матеріальні цінності, що необхідні для функціонування установи. Всі ці операції обліковуються як розрахунки з різними дебіторами та кредиторами.
Кредиторська заборгованість - це зобов'язання установи перед іншими юридичними та фізичними особами щодо сплати їм заборгованості за вже отримані матеріальні цінності, роботи чи послуги.
Дебіторська заборгованість - це фінансовий актив установи, що виникає унаслідок договірних відносин між двома юридичними особами, серед яких одна, що є власником активу, після настання відповідних умов угоди має право на отримання платежів, товарів, робіт чи послуг.
Попередня оплата - оплата товарів (робіт чи послуг) готових до відвантаження (надання) установі після отримання платежу відповідно до чинного законодавства.
В бюджетних установах використовується безготівкові та готівкові форми розрахунків.
Готівкові розрахунки застосовуються для розрахунків з працівниками, студентами, учнями по оплаті праці, допомоги, стипендіях, підзвітних сумах, по відшкодуванню завданих збитків та за іншими операціями з працівниками установи. Готівкові розрахунки з різними організаціями за матеріали, роботи, послуги здійснюються в межах встановлених сум, відповідно до Положення № 637.
Безготівкові розрахунки є переважним видом розрахунків і передбачають перерахування коштів з рахунку установи на рахунок одержувача.
Безготівкові розрахунки при казначейському обслуговуванні здійснюються через органи держказначейства, який і виконує функції обслуговуючого банку.
Усі господарські відносини установи з постачальниками товарів (робіт та послуг) оформляється договорами, форми і порядок укладення яких регулюється Цивільним кодексом. Договори можуть укладатися установами (крім довгострокових) виключно в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами. Витрати за договорами, укладеними без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті.
Так як попередня оплата в розрахунках з постачальниками обмежена і дозволяється законодавством в окремих випадках, то більшість розрахунків бюджетні установи здійснюють на умовах оплати після отримання товарів, робіт, послуг.
Основними завданнями обліку розрахунків є:
- реєстрація в органах держказначейства всіх зобов'язань (минулого і поточних бюджетних періодів) розпорядниками коштів;
- суворе дотримання строків погашення всіх видів заборгованості,
- зниження рівня заборгованості бюджетних зобов'язань минулих періодів і недопущення її виникнення її виникнення за зобов'язаннями поточного року;
- своєчасне внесення змін до зареєстрованих в органах Держказначейства зобов'язань у зв'язку зі зміною умов договору (складання додаткових угод, розірвання договору тощо);
- дотримання законності розрахунків;
- контроль за правильним і своєчасним оприбуткуванням оплачених матеріальних цінностей;
- забезпечення правильності ведення бухгалтерського обліку розрахункових операцій та відображення цих показників у звітності.
За економічним змістом розрахунки поділяють на дві основні групи: 1) за товарними операціями, тобто всі розрахунки між підприємствами і організаціями за реалізовану продукцію, виконані роботи, надані послуги і придбані матеріальні цінності (рахунки 34, 36, 62, 63, деякі субрахунки рахунків 37 і 68); 2) за нетоварними операціями, до яких відносять: платежі до бюджету, одержання і повернення банківських позик, сплата страхових платежів, розрахунки за претензіями, нестачами і крадіжками та інші розрахунки (рахунки 60, 64, 65, 66, 67 тощо).