Лабораторна робота: Вплив алелопатичної взаємодії на ріст рослин

Прилади та обладнання: термостат, чашки Петрі, фільтрувальний папір, мірні піпетки, скляні стаканчики, фільтрувальний папір.

Вступ

Рослини в процесі життєдіяльності не тільки поглинають з грунту поживні речовини, а і виділяють через кореневу систему продукти метаболізму. Зокрема такими речовинами виступають органічні і неорганічні сполуки – мінеральні речовини, спирти, цукри, органічні і неорганічні кислоти, амінокислоти, аміди, ферменти, нуклеїнові кислоти, фенольні сполуки, тощо. Наприклад, у складі виділень сіянців сосни звичайної виявлено 35 різних сполук. Однак, у складі таких виділень кореневих систем переважають сполуки, характерні для даного виду. Нагромаджуючись у грунті в певних концентраціях хімічні речовини погіршують умови функціонування кореневих систем рослин, пригнічують фізіолого-біохімічні процеси в них. В цілому, це негативно відображається на рості і розвитку рослин. Такі явища спостерігаються в умовах незмінної агрокультури. Проте, існують види, які не відчувають негативного взаємного алелопатичного впливу і успішно зростають у змішаних фітоценозах.

1. Мета роботи

   1. Вивчити алелопатичні взаємовідносини різних видів деревних рослин.

2. Об’єкти та методика досліджень.

   1. Відбираємо відповідну кількість насінин різних деревних порід з розрахунку по 50 шт насінин дрібнозернистих видів і по 25 шт крупнозернистих для одного дослідного варіанту і відповідно по 100 і 50 насінин – для контрольного. Дослід закладаємо у 4-кратній повторності.

   2. Проводимо відповідну підготовку відібраного насіння для закладки досліду (стратифікація, скарифікація, намочування, насвічування, тощо).

   3. Кладемо на дно пронумерованих чашок Петрі кружочки фільтрувального паперу і добре його зволожуємо 5-10 мл води.

   4. Розкладаємо у дослідні чашки Петрі на фільтрувальний папір перемішавши по 50 насінин кожного з двох видів – сосна – ялина, сосна – модрина, сосна – клен, сосна – липа, тощо. У контрольні чашки Петрі розкладаємо по 100 або 50 насінин деревної породи, алелопатичні властивості якої вивчаємо.

   5. Закриваємо чашки Петрі і ставимо в термостат для пророщування при температурі 20—25⁰С.

   6. Пророщування проводимо протягом 15 діб. Кількість пророслих насінин рахуємо на 3, 5, 7, 10, 15 день. В кінці досліду заміряємо біометричні показники проростків.

   7. Результати досліджень заносимо в табл. 3.1, 3.2 і будуємо графіки.

3. Результати досліджень і їх аналіз

Таблиця 3.1 Динаміка проростання насіння різних деревних порід в умовах алелопатичної взаємодії.

Варіант досліду	Повторність	Дні спостереження					Проростання, %
		3	5	7	10	15
Сосна (контроль)	1 2 3 4
	середнє
Сосна / ялина	1 2 3 4
	Середнє
Сосна / модрина	1 2 3 4
	Середнє

Таблиця 3.2 – Біометричні показники проростків сосни в умовах алелопатичної взаємодії

Варіант досліду	Проросток				Корінець
	Мm	%	tф	v, %	Мm	%	tф	v, %
Сосна (контроль)
Сосна – ялина
Сосна - модрина

4. Висновки