Лабораторна робота: Порушення спокою бруньок деревних рослин

Матеріали та обладнання: термостат, скляні ковпаки, скляні банки, ножиці, ніж, піпетки, сірчаний ефір, 10%-й розчин етанолу, вода, розчин гетероауксину (концентрація 25 мл/ л) і ГК (5 мл/ л), медичний шприц, фотованночки.

Вступ

Деревні рослини протягом року характеризуються нерівномірністю прояву ростових процесів. Період інтенсивного росту у них змінюється періодом спокою. Після закладки бруньок апікальна меристема перестає ділитися і ріст пагонів припиняється. У сосни звичайної це явище спостерігається у другій половині червня, а в тополі – на початку вересня. Загалом, у бруньок деревних рослин виділяють три види спокою: попередній, глибокий (органічний) і вимушений. Попередній спокій бруньок триває від їх закладки до відмирання листя у дерев. Проте при сприятливих кліматичних умовах він може перериватись і тоді дерево формує другий приріст. Це явище спостерігається у таких деревних порід, як дуб, бук, тощо. Під час попереднього спокою в молодих пагонах спостерігається зниження фізіолого-біохімічної активності, проходить їх здерев’яніння та відкладаються запасні речовини.

Органічний спокій у переважної кількості видів триває до середини зими і зумовлений нагромадженням інгібіторів ростових процесів у бруньках. У цей період ростова активність в рослин не наступає навіть у сприятливих погодних умовах. Під впливом низьких температур та інших факторів зовнішнього середовища концентрація інгібіторів росту у бруньках знижується і вони переходять у стан вимушеного спокою. Його причиною є несприятливі фактори зовнішнього середовища.

Існує декілька методів, які дозволяють вивести бруньки деревних рослин із стану глибокого спокою: вплив низьких, або високих температур, обкурювання димом і ефіризація, механічне подразнення бруньок, введення в бруньки стимуляторів росту.

Роботу необхідно проводити в листопаді – грудні.

1. Мета роботи

   1. Вивести рослини із стану глибокого спокою.

   2. Порівняти ефективність різних методів, які використовують для виведення рослин із стану глибокого спокою.

2. Об’єкти та методика досліджень

   1. Відбираємо для дослідження однакові за розміром пагони верби, бузку, каштана, яблуні, тощо.

   2. Метод теплих ванн.

      1. Кладемо пагони у фотованночки і заливаємо водою, нагрітою до 35-40^°С до повного їх занурення та ставимо у термостат на 24 години. Контрольні пагони залишаємо у скляних банках з водою на світлі при кімнатній температурі.

      2. Через добу поновлюємо зрізи у дослідних і контрольних пагонів. Дослідні пагони ставимо у баночки з водою і залишаємо на світлі поряд з контрольними.

   3. Метод обкурювання димом і ефіризація.

2.3.1. Дослідні пагони ставимо у банки з водою і поміщаємо під два скляні ковпаки. Під одним спалюємо папір, а під інший ставимо чашку з сірчаним ефіром, з розрахунку 0,5 мл ефіру на 1 л. повітря.

2.3.2. Через добу знімаємо ковпаки і залишаємо банки на світлі поряд з контрольними.

4. Метод механічного подразнення бруньок і введення в них стимуляторів росту.

   1. Підбираємо по 5 пагонів кожної деревної породи і нумеруємо.

   2. Бруньки пагонів перших номерів наколюємо у їх основі препарувальною голкою до середини, у других – медичним шприцом вводимо воду, у третіх – 10% розчин етанолу, у четвертих – розчин гетероауксину (25 мг/ л) і в п’ятих – розчин ГК (5 мг/ л).

   3. Поновлюємо зрізи пагонів під водою, ставимо у банки і залишаємо на світлі поряд з контрольними.

5. Протягом всього досліду регулярно промиваємо кінці пагонів від слизі, періодично поновлюємо зрізи під водою і один раз в тиждень змінюємо воду.

6. Протягом 2-3 тижнів спостерігаємо за виходом бруньок із стану глибокого спокою, порівнюємо різні варіанти, робимо відповідні висновки.

3. Результати досліджень та їх аналіз

4. Висновки