Лабораторна робота: “Захисні і запасні речовини в пагонах деревних рослин”

Прилади та реактиви: пагони деревних рослин, пробірки, електроплитки, спиртівки, ножі, розчини: 1%-ний розчин FeCl, реактив Міллона, спиртовий розчин йодної настойки, 1%-ний розчин флюроглюцину.

Вступ

Запасні речовини (крохмаль, жири, білки) відкладаються на зиму в живих тканинах вегетативних органів – коренів, стовбурів, пагонів і бруньок. Протягом року ці речовини змінюються.

Як правило, з середини літа до пізньої осені в тканинах рослин проходить накопичення крохмалю. На зимовий час крохмаль повністю або частково переходить в одних деревних рослин в цукри, в других - в жири, а у третіх – в жири і цукри. До весни кількість цукру або масла зменшується, а кількість крохмалю збільшується. Однак, цей другий максимум вмісту крохмалю нетривалий, так як з початком росту крохмаль знову перетворюється в цукри і швидко вживається.

1. Мета роботи

1.1. Ознайомитись з проведенням якісних реакцій на наявність запасних речовин.

1.2. Визначити вміст різних запасних речовин в пагонах різних деревних рослин.

2. Методика досліджень

2.1. Очищуємо однорічні пагони різних деревних рослин від кори і готуємо тонкі стружки заболонної деревини.

2.2.Поміщаємо в пробірки (кількість пробірок відповідає кількості взятих деревних порід) і доливаємо в кожну з них по 2-3 мл реактиву Міллона. Після цього пробірки з дослідними зразками обережно нагріваємо на спиртівках до початку кипіння і ставимо в штативи для охолодження. Через деякий час спостерігається забарвлення стружок в м’ясисто червоний колір, що вказує на наявність білків в деревині. За інтенсивністю забарвлення можна судити про кількісний вміст білків в пагонах досліджуваних рослин.

2.3. Відкриття крохмалю. Беремо 0.5-1г стружок заболонної деревини кожної породи і поміщаємо їх в пробірки, приливаємо 5 мл води і кип’ятимо протягом 5 хв. Відділяємо розчин від стружок і випаровуємо його в випарувальних чашках до 0,5-1мл, охолоджуємо. До одержаного екстракту додаємо краплю розчиненого спиртом йодного настою. При наявності крохмалю розчин забарвлюється в синій або чорний колір.

2.4. Відкриття дубильних речовин. Поміщаємо в пробірки по декілька невеликих кусочків гладкої кори ялини, модрини, сосни, дуба і осики, додаємо по 10 мл води і екстрагуємо дубильні речовини кип’ятінням протягом 7 хв. Одержані екстракти зливаємо в інші пробірки і додаємо в кожну з них по 4-6 крапель 1% розчину FeCl₃ . Про наявність в розчині дубильних речовин судять за забарвленням його в зелений або чорний колір.

2.5. Відкриття клітковини. Гострим ножем або бритвою робимо посередині однорічних і дворічних пагонів поперечні зрізи, на які поміщаємо по краплі 1% розчину флюроглюцину, а потім по краплі 25% розчину НCl. За характером забарвлення зрізів визначаємо ступінь здерев’яніння пагонів (тобто наявність клітковини). Зрізи здерев’янілих пагонів забарвлюються в малиновий колір.

2.6. Одержані дані заносимо в таблицю 3.1.

2.7. Проводимо порівняльну характеристику запасних речовин, які містяться в пагонах різних деревних порід.

3. Результати досліджень і їх аналіз

Таблиця 3.1. Вміст запасних речовин в однорічних пагонах різних деревних рослин

Деревна порода	Запасні і захисні речовини
	білки	крохмаль	дубильні речовини	клітковина	примітка

4. Висновки