
- •21. Процесуальний статус прокурора у кримінальному провадженні.
- •22. Керівник органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
- •23. Слідчий органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
- •24. Органи досудового розслідування та оперативні підрозділи як суб’єкти кримінального провадження.
- •25. Підозрюваний та обвинувачений як суб'єкти кримінального провадження.
- •26. Захисник як суб’єкт кримінального провадження. Обов'язкова участь захисника у кримінальному провадженні.
- •27. Потерпілий як суб'єкт кримінального провадження.
- •28. Цивільний позивач та цивільний відповідач як суб’єкти кримінального провадження.
- •29. Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. Їх процесуальний статус.
- •30. Законні представники підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого та цивільного позивача. Їх процесуальний статус.
- •31. Права, обов’язки та відповідальність експерта у кримінальному провадженні
- •32. Права, обов’язки та відповідальність спеціаліста у кримінальному провадженні.
- •33. Права, обов’язки та відповідальність перекладача у кримінальному провадженні.
- •34. Права, обов’язки та відповідальність свідка у кримінальному провадженні. Особи, які не можуть бути допитані як свідки.
- •35. Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді у кримінальному провадженні.
- •36. Підстави для відводу слідчого, прокурора.
- •37. Підстави для відводу захисника, представника.
- •38. Цивільний позов у кримінальному провадженні: загальна характеристика.
- •39. Поняття предмету доказування у кримінальному процесі та його структура. Межі доказування.
- •40. Суб'єкти доказування, їх класифікація. Обов'язок доказування.
- •41. Поняття доказу в кримінальному провадженні. Джерела доказів.
- •42. Властивості доказів.
- •43. Класифікація доказів у кримінальному процесі.
- •44. Показання як джерело доказів у кримінальному провадженні.
- •45. Речові докази у кримінальному провадженні: поняття, види. Зберігання речових доказів та вирішення їх долі.
- •Питань 46-50 немає
- •51. Привід та порядок його застосування.
- •52. Накладення грошового стягнення як захід забезпечення кримінального провадження.
- •53. Відсторонення від посади як захід забезпечення кримінального провадження.
- •54. Арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження.
- •55. Поняття, мета, підстави застосування і види запобіжних заходів.
- •56. Особисте зобов’язання як запобіжний захід.
- •57. Особиста порука як запобіжний захід.
- •58. Домашній арешт як запобіжний захід.
- •Питань 59-60 немає
- •61. Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід.
- •62. Початок досудового розслідування.
- •64. Об’єднання та виділення матеріалів досудового розслідування.
- •65. Строки досудового розслідування та порядок їх продовження.
- •66. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
- •67. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора
- •68. Загальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій.
- •69. Поняття, види та порядок проведення допиту.
- •70. Поняття, види та порядок проведення пред’явлення для впізнання.
- •71. Поняття, види та порядок проведення обшуку.
- •72. Поняття, види та порядок проведення огляду.
- •73. Поняття, види та порядок проведення слідчого експерименту.
- •74. Поняття, види та порядок проведення освідування.
- •75. Поняття, підстави та порядок проведення експертизи
- •Питань 76-85 немає
- •86. Закриття кримінального провадження як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •87. Підстави для закриття кримінального провадження.
- •1) Реабілітуючі;
- •2) Нереабілітуючі.
- •88. Порядок закриття кримінального провадження.
- •89. Звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •90. Підстави для звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •91. Порядок звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •92. Звернення до суду з обвинувальним актом як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •93. Відкриття матеріалів іншій стороні.
- •94. Поняття, структура і значення обвинувального . Додатки до нього
- •95. Звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •96. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
- •97. Поняття і значення підсудності.
- •98. Види підсудності.
- •99. Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого.
- •100. Суть, завдання і значення стадії підготовчого провадження.
- •Питань 101-105 немає
- •106. Незмінність складу суду
- •107. Безперервність судового розгляду
- •108. Об’єднання і виділення матеріалів кримінального провадження. Зупинення судового
- •109. Заходи до порушників порядку судового засідання.
- •110. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих(розшукових) дій під час судового розгляду
- •111. Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження.
- •112. Межі судового розгляду
- •113. Підготовча частина судового розгляду та її завдання.
- •122. Поняття, види та зміст вироку суду першої інстанції.
- •1. Вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин.
- •2. У вступній частині вироку зазначається:
- •3. У мотивувальній частині вироку зазначається:
- •4. У резолютивній частині вироку зазначається:
- •123. Поняття, види та зміст ухвали суду першої інстанції.
- •124. Проголошення судового рішення.
- •125. Заходи піклування про неповнолітніх, непрацездатних і збереження майна обвинуваченого.
- •126. Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні
- •127. Роз’яснення судового рішення
- •128. Спрощене судове провадження щодо кримінальних проступків
- •129. Провадження в суді присяжних
- •130. Судові рішення, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку
- •136. Підготовка до апеляційного провадження
- •137. Межі перегляду судом апеляційної інстанції
- •138. Порядок апеляційного розгляду. Письмове апеляційне провадження.
- •139. Рішення апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду
- •140. Підстави для зміни або скасування судових рішень в апеляційному порядку
31. Права, обов’язки та відповідальність експерта у кримінальному провадженні
Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження, потерпілого або які раніше були ревізорами в цьому ж кримінальному провадженні.
Експерт має право:
1) знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження;
2) заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних з проведенням експертизи;
3) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предметів та об'єктів дослідження;
4) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не були поставлені питання;
5) ставити питання, що стосуються предмета та об'єктів дослідження, особам, які беруть участь у кримінальному провадженні;
6) одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням експертизи і викликом для давання пояснень чи показань, у разі, якщо проведення експертизи не є службовим обов'язком особи, яка залучена як експерт;
7) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
8) користуватися іншими правами, передбаченими Законом України "Про судову експертизу".
Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову має бути вмотивованою.
Експерт зобов'язаний:
1) особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності - роз'яснити його;
2) прибути до слідчого, прокурора, суду і дати відповіді на питання під час допиту;
3) забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов’язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від особи, яка залучила експерта;
4) не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням обов'язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати;
5) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.
Експерт невідкладно повинен повідомити особу, яка його залучила, чи суд, що доручив проведення експертизи, про неможливість проведення експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє клопотання особі, яка призначила експертизу, чи суду, що доручив її проведення, щодо його уточнення або повідомляє про неможливість проведення експертизи за поставленим запитанням або без залучення інших осіб.
За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків у суді, невиконання інших обов'язків експерт несе відповідальність, передбачену законом.