- •21. Процесуальний статус прокурора у кримінальному провадженні.
- •22. Керівник органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
- •23. Слідчий органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
- •24. Органи досудового розслідування та оперативні підрозділи як суб’єкти кримінального провадження.
- •25. Підозрюваний та обвинувачений як суб'єкти кримінального провадження.
- •26. Захисник як суб’єкт кримінального провадження. Обов'язкова участь захисника у кримінальному провадженні.
- •27. Потерпілий як суб'єкт кримінального провадження.
- •28. Цивільний позивач та цивільний відповідач як суб’єкти кримінального провадження.
- •29. Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. Їх процесуальний статус.
- •30. Законні представники підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого та цивільного позивача. Їх процесуальний статус.
- •31. Права, обов’язки та відповідальність експерта у кримінальному провадженні
- •32. Права, обов’язки та відповідальність спеціаліста у кримінальному провадженні.
- •33. Права, обов’язки та відповідальність перекладача у кримінальному провадженні.
- •34. Права, обов’язки та відповідальність свідка у кримінальному провадженні. Особи, які не можуть бути допитані як свідки.
- •35. Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді у кримінальному провадженні.
- •36. Підстави для відводу слідчого, прокурора.
- •37. Підстави для відводу захисника, представника.
- •38. Цивільний позов у кримінальному провадженні: загальна характеристика.
- •39. Поняття предмету доказування у кримінальному процесі та його структура. Межі доказування.
- •40. Суб'єкти доказування, їх класифікація. Обов'язок доказування.
- •41. Поняття доказу в кримінальному провадженні. Джерела доказів.
- •42. Властивості доказів.
- •43. Класифікація доказів у кримінальному процесі.
- •44. Показання як джерело доказів у кримінальному провадженні.
- •45. Речові докази у кримінальному провадженні: поняття, види. Зберігання речових доказів та вирішення їх долі.
- •Питань 46-50 немає
- •51. Привід та порядок його застосування.
- •52. Накладення грошового стягнення як захід забезпечення кримінального провадження.
- •53. Відсторонення від посади як захід забезпечення кримінального провадження.
- •54. Арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження.
- •55. Поняття, мета, підстави застосування і види запобіжних заходів.
- •56. Особисте зобов’язання як запобіжний захід.
- •57. Особиста порука як запобіжний захід.
- •58. Домашній арешт як запобіжний захід.
- •Питань 59-60 немає
- •61. Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід.
- •62. Початок досудового розслідування.
- •64. Об’єднання та виділення матеріалів досудового розслідування.
- •65. Строки досудового розслідування та порядок їх продовження.
- •66. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
- •67. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора
- •68. Загальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій.
- •69. Поняття, види та порядок проведення допиту.
- •70. Поняття, види та порядок проведення пред’явлення для впізнання.
- •71. Поняття, види та порядок проведення обшуку.
- •72. Поняття, види та порядок проведення огляду.
- •73. Поняття, види та порядок проведення слідчого експерименту.
- •74. Поняття, види та порядок проведення освідування.
- •75. Поняття, підстави та порядок проведення експертизи
- •Питань 76-85 немає
- •86. Закриття кримінального провадження як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •87. Підстави для закриття кримінального провадження.
- •1) Реабілітуючі;
- •2) Нереабілітуючі.
- •88. Порядок закриття кримінального провадження.
- •89. Звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •90. Підстави для звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •91. Порядок звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •92. Звернення до суду з обвинувальним актом як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •93. Відкриття матеріалів іншій стороні.
- •94. Поняття, структура і значення обвинувального . Додатки до нього
- •95. Звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •96. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
- •97. Поняття і значення підсудності.
- •98. Види підсудності.
- •99. Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого.
- •100. Суть, завдання і значення стадії підготовчого провадження.
- •Питань 101-105 немає
- •106. Незмінність складу суду
- •107. Безперервність судового розгляду
- •108. Об’єднання і виділення матеріалів кримінального провадження. Зупинення судового
- •109. Заходи до порушників порядку судового засідання.
- •110. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих(розшукових) дій під час судового розгляду
- •111. Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження.
- •112. Межі судового розгляду
- •113. Підготовча частина судового розгляду та її завдання.
- •122. Поняття, види та зміст вироку суду першої інстанції.
- •1. Вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин.
- •2. У вступній частині вироку зазначається:
- •3. У мотивувальній частині вироку зазначається:
- •4. У резолютивній частині вироку зазначається:
- •123. Поняття, види та зміст ухвали суду першої інстанції.
- •124. Проголошення судового рішення.
- •125. Заходи піклування про неповнолітніх, непрацездатних і збереження майна обвинуваченого.
- •126. Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні
- •127. Роз’яснення судового рішення
- •128. Спрощене судове провадження щодо кримінальних проступків
- •129. Провадження в суді присяжних
- •130. Судові рішення, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку
- •136. Підготовка до апеляційного провадження
- •137. Межі перегляду судом апеляційної інстанції
- •138. Порядок апеляційного розгляду. Письмове апеляційне провадження.
- •139. Рішення апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду
- •140. Підстави для зміни або скасування судових рішень в апеляційному порядку
30. Законні представники підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого та цивільного позивача. Їх процесуальний статус.
- Поняття та завдання законного представництва
Законне представництво як різновид представництва у кримінальному процесі має низку загальних та спеціальних ознак. До загальних ознак законного представництва належать: направленість на надання допомоги в реалізації процесуальної функції та процесуального статусу відповідного учасника процесу; одночасна участь з представлюваним та неможливість перебирання (реалізації) всіх його процесуальних прав; визначення законом процесуальних прав і самостійність у їх реалізації. Спеціальні ознаки полягають у тому, що законні представники покликані охороняти права і законні інтереси недієздатного чи частково дієздатного суб’єкта; отримують повноваження на представництво інтересів представлюваного не від нього, а на підставі закону; у реалізації прав не залежать від волі представлюваного; несуть обов’язок представництва.
Крім того, законне представництво у кримінальному процесі має свою специфіку, яка полягає у тому, що: по-перше, законний представник стає учасником процесу і наділяється правами лише після допуску до участі у справі; по-друге, не кожен законний представник у загальноправовому значенні може бути законним представником у кримінальному процесі.
Під законним представником у кримінальному процесі потрібно розуміти суб’єкта кримінально-процесуальних відносин, допущеного до участі у справі з кола визначених законом осіб органом дізнання, слідчим, прокурором чи судом для захисту інтересів недієздатного (частково дієздатного) учасника провадження. Загалом, законне представництво становить систему правових відносин, які виникають, з одного боку, між законним представником та представлюваною ним особою, а з другого, – законним представником та іншими суб’єктами кримінального процесу щодо реалізації суб’єктивних прав учасника, який з об’єктивних причин не здатний реалізувати їх самостійно.
Підстави залучення законного представника
Якщо підозрюваним, обвинуваченим є неповнолітній або особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом з ним залучається його законний представник.
Якщо цивільним позивачем є неповнолітня особа або особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, її процесуальними правами користується законний представник.
Якщо потерпілим є неповнолітня особа або особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом з нею залучається її законний представник.
- Хто може виступати законним представником;
Згідно зі ст. 44 КПК як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності - опікуни чи піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім'ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний (див. коментар до ст. 44 КПК).
Особливості процесуального статусу законного представника
Про залучення законного представника слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд - постановляє ухвалу, копія якої вручається законному представнику.
Законний представник користується процесуальними правами особи, інтереси якої він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена представнику.
Заміна законного представника
Частина четверта коментованої статті передбачає підстави заміни законного представника. Необхідно виходити з того, що участь законного представника підозрюваного, обвинуваченого в кримінальному провадженні є гарантією забезпечення прав і законних інтересів цих осіб, що й обумовлює вектор діяльності законного представника. Колізія ж інтересів законного представника і особи, яку він представляє, нівелює значення його діяльності як гарантії інтересів підозрюваного, обвинуваченого, а тому й є підставою для його заміни.
Тлумачення ч. 4 коментованої статті дозволяє дійти висновку про те, що заміна законного представника знаходиться у межах дискреційних повноважень слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, які, встановивши суперечливість дій чи інтересів законного представника і особи, яку він представляє, приймають рішення про заміну законного представника з числа осіб, зазначених у ч. 2 коментованої статті.