
- •21. Процесуальний статус прокурора у кримінальному провадженні.
- •22. Керівник органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
- •23. Слідчий органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
- •24. Органи досудового розслідування та оперативні підрозділи як суб’єкти кримінального провадження.
- •25. Підозрюваний та обвинувачений як суб'єкти кримінального провадження.
- •26. Захисник як суб’єкт кримінального провадження. Обов'язкова участь захисника у кримінальному провадженні.
- •27. Потерпілий як суб'єкт кримінального провадження.
- •28. Цивільний позивач та цивільний відповідач як суб’єкти кримінального провадження.
- •29. Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. Їх процесуальний статус.
- •30. Законні представники підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого та цивільного позивача. Їх процесуальний статус.
- •31. Права, обов’язки та відповідальність експерта у кримінальному провадженні
- •32. Права, обов’язки та відповідальність спеціаліста у кримінальному провадженні.
- •33. Права, обов’язки та відповідальність перекладача у кримінальному провадженні.
- •34. Права, обов’язки та відповідальність свідка у кримінальному провадженні. Особи, які не можуть бути допитані як свідки.
- •35. Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді у кримінальному провадженні.
- •36. Підстави для відводу слідчого, прокурора.
- •37. Підстави для відводу захисника, представника.
- •38. Цивільний позов у кримінальному провадженні: загальна характеристика.
- •39. Поняття предмету доказування у кримінальному процесі та його структура. Межі доказування.
- •40. Суб'єкти доказування, їх класифікація. Обов'язок доказування.
- •41. Поняття доказу в кримінальному провадженні. Джерела доказів.
- •42. Властивості доказів.
- •43. Класифікація доказів у кримінальному процесі.
- •44. Показання як джерело доказів у кримінальному провадженні.
- •45. Речові докази у кримінальному провадженні: поняття, види. Зберігання речових доказів та вирішення їх долі.
- •Питань 46-50 немає
- •51. Привід та порядок його застосування.
- •52. Накладення грошового стягнення як захід забезпечення кримінального провадження.
- •53. Відсторонення від посади як захід забезпечення кримінального провадження.
- •54. Арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження.
- •55. Поняття, мета, підстави застосування і види запобіжних заходів.
- •56. Особисте зобов’язання як запобіжний захід.
- •57. Особиста порука як запобіжний захід.
- •58. Домашній арешт як запобіжний захід.
- •Питань 59-60 немає
- •61. Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід.
- •62. Початок досудового розслідування.
- •64. Об’єднання та виділення матеріалів досудового розслідування.
- •65. Строки досудового розслідування та порядок їх продовження.
- •66. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
- •67. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора
- •68. Загальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій.
- •69. Поняття, види та порядок проведення допиту.
- •70. Поняття, види та порядок проведення пред’явлення для впізнання.
- •71. Поняття, види та порядок проведення обшуку.
- •72. Поняття, види та порядок проведення огляду.
- •73. Поняття, види та порядок проведення слідчого експерименту.
- •74. Поняття, види та порядок проведення освідування.
- •75. Поняття, підстави та порядок проведення експертизи
- •Питань 76-85 немає
- •86. Закриття кримінального провадження як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •87. Підстави для закриття кримінального провадження.
- •1) Реабілітуючі;
- •2) Нереабілітуючі.
- •88. Порядок закриття кримінального провадження.
- •89. Звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •90. Підстави для звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •91. Порядок звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •92. Звернення до суду з обвинувальним актом як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •93. Відкриття матеріалів іншій стороні.
- •94. Поняття, структура і значення обвинувального . Додатки до нього
- •95. Звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •96. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
- •97. Поняття і значення підсудності.
- •98. Види підсудності.
- •99. Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого.
- •100. Суть, завдання і значення стадії підготовчого провадження.
- •Питань 101-105 немає
- •106. Незмінність складу суду
- •107. Безперервність судового розгляду
- •108. Об’єднання і виділення матеріалів кримінального провадження. Зупинення судового
- •109. Заходи до порушників порядку судового засідання.
- •110. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих(розшукових) дій під час судового розгляду
- •111. Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження.
- •112. Межі судового розгляду
- •113. Підготовча частина судового розгляду та її завдання.
- •122. Поняття, види та зміст вироку суду першої інстанції.
- •1. Вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин.
- •2. У вступній частині вироку зазначається:
- •3. У мотивувальній частині вироку зазначається:
- •4. У резолютивній частині вироку зазначається:
- •123. Поняття, види та зміст ухвали суду першої інстанції.
- •124. Проголошення судового рішення.
- •125. Заходи піклування про неповнолітніх, непрацездатних і збереження майна обвинуваченого.
- •126. Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні
- •127. Роз’яснення судового рішення
- •128. Спрощене судове провадження щодо кримінальних проступків
- •129. Провадження в суді присяжних
- •130. Судові рішення, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку
- •136. Підготовка до апеляційного провадження
- •137. Межі перегляду судом апеляційної інстанції
- •138. Порядок апеляційного розгляду. Письмове апеляційне провадження.
- •139. Рішення апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду
- •140. Підстави для зміни або скасування судових рішень в апеляційному порядку
23. Слідчий органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
- Функції і відомча належність слідчих
Слідчий – посадова особа, уповноважена в межах компетенції, передбаченої кримінально-процесуальним законодавством, здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні. Слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, тягне за собою передбачену законом відповідальність. Слідчий здійснює наступні процесуальні функції: 1) розгляд заяв і повідомлень про злочин; 2) дослідження обставин справи; 3) огородження громадян від безпідставного звинувачення у скоєнні злочину; 4) обвинувачення у вчиненні злочину; 5) забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і виконання вироку в частині конфіскації майна; 6) припинення злочинів та вжиття заходів до усунення обставин, які сприяють вчиненню злочину; 7) розшук обвинуваченого (обвинувачених), місце перебування яких невідоме; 8) дозвіл кримінальних справ.
- Процесуальна самостійність слідчого, процесуальне керівництво, відомчий і судовий контроль за його діяльністю
Слідчий, здійснюючи свої повноваження є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
- Процесуальні повноваження слідчого
1.починати досудове розслідування; 2.проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії; 3. доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; 4.призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом; 5. звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; 6. повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру; 7. за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження; 8. приймати процесуальні рішення, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 КПК;
24. Органи досудового розслідування та оперативні підрозділи як суб’єкти кримінального провадження.
- Співвідношення понять «орган досудового розслідування», «оперативний підрозділ» і «правоохоронний орган»
Правоохоронні органи — державні органи, що на підставі Конституції і законів України здійснюють правоохоронну (правозастосовну та правозахисну) діяльність. Діяльність правоохоронних органів спрямована на забезпечення законності і правопорядку, захист прав та інтересів громадян, соціальних груп, суспільства і держави, попередження, припинення правопорушень, застосування державного примусу або заходів громадського впливу до осіб, які порушили закон та правопорядок.
«Орган досудового розслідування» та «оперативний підрозділ» співвідносяться із «правоохоронний орган» як частина і ціле.
- Коло органів досудового розслідування, відомча належність оперативних підрозділів
Органами досудового є слідчі підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів державного бюро розслідувань. Досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою. При досудовому розслідуванні кримінальних проступків у встановлених законом випадках повноваження слідчого органу досудового розслідування можуть здійснюватися співробітниками інших підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.
Органами досудового розслідування є:1. Головне слідче управління МВС України (далі - ГСУ МВС України).2. Слідчі управління (відділи) головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті (далі - слідчі управління (відділи) ГУМВС, УМВС України).3. Слідчі відділи (відділення) міських, районних, лінійних управлінь (відділів) головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті (далі - слідчі підрозділи територіальних органів внутрішніх справ).
- Розслідування кримінальних правопорушень, відомче розмежування та повноваження органів
Досудове розслідування (неофіційні назви — попереднє розслідування, слідство) — діяльність компетентних правоохоронних органів, що полягає у збиранні, дослідженні, оцінці, перевірці та використанні доказів з метою попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, та закінчується винесенням правозастосовного акту за її наслідками.
Кримінальний процесуальний кодекс України визначає досудове розслідування як стадію кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Дізнання та досудове слідство є формами досудового розслідування.
- Оперативний підрозділ та уповноважена особа оперативного підрозділу відмінності в поняттях
Оперативні підрозділи – здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора. До оперативних підрозділів належать органи внутрішніх справ, орган безпеки, органи, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органи Державної пенітенціарної служби України, органи Державної прикордонної служби України, органи Державної митної служби України Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого.
- Процесуальна і оперативно-розшукова діяльність оперативного підрозділу
Оперативні підрозділи, здійснюючи оперативно-розшукову діяльність збирають інформацію про протиправну діяльність окремих осіб та груп, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримують інформацію в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави і інформують зацікавлені органи державної влади, яким дано право використовувати оперативно-розшукову інформацію, або тих, які зобов'язані вжити необхідних заходів по такій інформації.
Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» зобов'язує оперативні підрозділи своєчасно інформувати найвищі органи державної влади України про відомі їм факти і дані, що свідчать про загрозу безпеці суспільства і держави.