
- •21. Процесуальний статус прокурора у кримінальному провадженні.
- •22. Керівник органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
- •23. Слідчий органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
- •24. Органи досудового розслідування та оперативні підрозділи як суб’єкти кримінального провадження.
- •25. Підозрюваний та обвинувачений як суб'єкти кримінального провадження.
- •26. Захисник як суб’єкт кримінального провадження. Обов'язкова участь захисника у кримінальному провадженні.
- •27. Потерпілий як суб'єкт кримінального провадження.
- •28. Цивільний позивач та цивільний відповідач як суб’єкти кримінального провадження.
- •29. Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. Їх процесуальний статус.
- •30. Законні представники підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого та цивільного позивача. Їх процесуальний статус.
- •31. Права, обов’язки та відповідальність експерта у кримінальному провадженні
- •32. Права, обов’язки та відповідальність спеціаліста у кримінальному провадженні.
- •33. Права, обов’язки та відповідальність перекладача у кримінальному провадженні.
- •34. Права, обов’язки та відповідальність свідка у кримінальному провадженні. Особи, які не можуть бути допитані як свідки.
- •35. Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді у кримінальному провадженні.
- •36. Підстави для відводу слідчого, прокурора.
- •37. Підстави для відводу захисника, представника.
- •38. Цивільний позов у кримінальному провадженні: загальна характеристика.
- •39. Поняття предмету доказування у кримінальному процесі та його структура. Межі доказування.
- •40. Суб'єкти доказування, їх класифікація. Обов'язок доказування.
- •41. Поняття доказу в кримінальному провадженні. Джерела доказів.
- •42. Властивості доказів.
- •43. Класифікація доказів у кримінальному процесі.
- •44. Показання як джерело доказів у кримінальному провадженні.
- •45. Речові докази у кримінальному провадженні: поняття, види. Зберігання речових доказів та вирішення їх долі.
- •Питань 46-50 немає
- •51. Привід та порядок його застосування.
- •52. Накладення грошового стягнення як захід забезпечення кримінального провадження.
- •53. Відсторонення від посади як захід забезпечення кримінального провадження.
- •54. Арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження.
- •55. Поняття, мета, підстави застосування і види запобіжних заходів.
- •56. Особисте зобов’язання як запобіжний захід.
- •57. Особиста порука як запобіжний захід.
- •58. Домашній арешт як запобіжний захід.
- •Питань 59-60 немає
- •61. Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід.
- •62. Початок досудового розслідування.
- •64. Об’єднання та виділення матеріалів досудового розслідування.
- •65. Строки досудового розслідування та порядок їх продовження.
- •66. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
- •67. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора
- •68. Загальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій.
- •69. Поняття, види та порядок проведення допиту.
- •70. Поняття, види та порядок проведення пред’явлення для впізнання.
- •71. Поняття, види та порядок проведення обшуку.
- •72. Поняття, види та порядок проведення огляду.
- •73. Поняття, види та порядок проведення слідчого експерименту.
- •74. Поняття, види та порядок проведення освідування.
- •75. Поняття, підстави та порядок проведення експертизи
- •Питань 76-85 немає
- •86. Закриття кримінального провадження як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •87. Підстави для закриття кримінального провадження.
- •1) Реабілітуючі;
- •2) Нереабілітуючі.
- •88. Порядок закриття кримінального провадження.
- •89. Звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •90. Підстави для звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •91. Порядок звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •92. Звернення до суду з обвинувальним актом як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •93. Відкриття матеріалів іншій стороні.
- •94. Поняття, структура і значення обвинувального . Додатки до нього
- •95. Звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •96. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
- •97. Поняття і значення підсудності.
- •98. Види підсудності.
- •99. Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого.
- •100. Суть, завдання і значення стадії підготовчого провадження.
- •Питань 101-105 немає
- •106. Незмінність складу суду
- •107. Безперервність судового розгляду
- •108. Об’єднання і виділення матеріалів кримінального провадження. Зупинення судового
- •109. Заходи до порушників порядку судового засідання.
- •110. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих(розшукових) дій під час судового розгляду
- •111. Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження.
- •112. Межі судового розгляду
- •113. Підготовча частина судового розгляду та її завдання.
- •122. Поняття, види та зміст вироку суду першої інстанції.
- •1. Вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин.
- •2. У вступній частині вироку зазначається:
- •3. У мотивувальній частині вироку зазначається:
- •4. У резолютивній частині вироку зазначається:
- •123. Поняття, види та зміст ухвали суду першої інстанції.
- •124. Проголошення судового рішення.
- •125. Заходи піклування про неповнолітніх, непрацездатних і збереження майна обвинуваченого.
- •126. Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні
- •127. Роз’яснення судового рішення
- •128. Спрощене судове провадження щодо кримінальних проступків
- •129. Провадження в суді присяжних
- •130. Судові рішення, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку
- •136. Підготовка до апеляційного провадження
- •137. Межі перегляду судом апеляційної інстанції
- •138. Порядок апеляційного розгляду. Письмове апеляційне провадження.
- •139. Рішення апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду
- •140. Підстави для зміни або скасування судових рішень в апеляційному порядку
38. Цивільний позов у кримінальному провадженні: загальна характеристика.
званий з’єднаний процес, який передбачає можливість
одночасного розгляду і вирішення як питань про кримінальну відповідальність, так і питання про
відшкодування заподіяної злочином шкоди.
Цивільний позов у кримінальному провадженні
Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред'явлений їхніми законними представниками.
Цивільний позов в інтересах держави пред’являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, неповноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.
Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред’являти той же позов у кримінальному провадженні.
Особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.
Цивільний позов – це заявлена у кримінальному провадженні вимога фізичної або юридичної особи про відшкодування їй матеріальної чи компенсацію моральної (немайнової) шкоди, завданої безпосередньо кримінальним правопорушенням чи іншим суспільно небезпечним діянням до підозрюваного, обвинуваченого або до особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально-протиправними діяннями підозрюваного, обвинуваченого або суспільно небезпечними діяннями малолітньої, неосудної чи обмежено осудної особи. Розгляд цивільного позову в кримінальному провадженні сприяє більш швидкому відшкодуванню заподіяної кримінальним правопорушенням чи іншим суспільно небезпечним діянням шкоди, полегшує цивільному позивачу доказування підстав і розміру цивільного позову, оскільки вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням є одним із обов’язкових елементів предмета доказування (п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК), звільняє його від сплати державного мита, дає значну процесуальну економію, усуваючи окремий розгляд цивільного позову в порядку цивільного судочинства.
Особа вправі пред’явити цивільний позов у будь-який момент кримінального провадження шляхом подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду, але до початку судового розгляду. Останнє правило зумовлене необхідністю доказування підстав та розміру цивільно-правових вимог саме під час судового розгляду.