- •21. Процесуальний статус прокурора у кримінальному провадженні.
 - •22. Керівник органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
 - •23. Слідчий органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
 - •24. Органи досудового розслідування та оперативні підрозділи як суб’єкти кримінального провадження.
 - •25. Підозрюваний та обвинувачений як суб'єкти кримінального провадження.
 - •26. Захисник як суб’єкт кримінального провадження. Обов'язкова участь захисника у кримінальному провадженні.
 - •27. Потерпілий як суб'єкт кримінального провадження.
 - •28. Цивільний позивач та цивільний відповідач як суб’єкти кримінального провадження.
 - •29. Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. Їх процесуальний статус.
 - •30. Законні представники підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого та цивільного позивача. Їх процесуальний статус.
 - •31. Права, обов’язки та відповідальність експерта у кримінальному провадженні
 - •32. Права, обов’язки та відповідальність спеціаліста у кримінальному провадженні.
 - •33. Права, обов’язки та відповідальність перекладача у кримінальному провадженні.
 - •34. Права, обов’язки та відповідальність свідка у кримінальному провадженні. Особи, які не можуть бути допитані як свідки.
 - •35. Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді у кримінальному провадженні.
 - •36. Підстави для відводу слідчого, прокурора.
 - •37. Підстави для відводу захисника, представника.
 - •38. Цивільний позов у кримінальному провадженні: загальна характеристика.
 - •39. Поняття предмету доказування у кримінальному процесі та його структура. Межі доказування.
 - •40. Суб'єкти доказування, їх класифікація. Обов'язок доказування.
 - •41. Поняття доказу в кримінальному провадженні. Джерела доказів.
 - •42. Властивості доказів.
 - •43. Класифікація доказів у кримінальному процесі.
 - •44. Показання як джерело доказів у кримінальному провадженні.
 - •45. Речові докази у кримінальному провадженні: поняття, види. Зберігання речових доказів та вирішення їх долі.
 - •Питань 46-50 немає
 - •51. Привід та порядок його застосування.
 - •52. Накладення грошового стягнення як захід забезпечення кримінального провадження.
 - •53. Відсторонення від посади як захід забезпечення кримінального провадження.
 - •54. Арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження.
 - •55. Поняття, мета, підстави застосування і види запобіжних заходів.
 - •56. Особисте зобов’язання як запобіжний захід.
 - •57. Особиста порука як запобіжний захід.
 - •58. Домашній арешт як запобіжний захід.
 - •Питань 59-60 немає
 - •61. Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід.
 - •62. Початок досудового розслідування.
 - •64. Об’єднання та виділення матеріалів досудового розслідування.
 - •65. Строки досудового розслідування та порядок їх продовження.
 - •66. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
 - •67. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора
 - •68. Загальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій.
 - •69. Поняття, види та порядок проведення допиту.
 - •70. Поняття, види та порядок проведення пред’явлення для впізнання.
 - •71. Поняття, види та порядок проведення обшуку.
 - •72. Поняття, види та порядок проведення огляду.
 - •73. Поняття, види та порядок проведення слідчого експерименту.
 - •74. Поняття, види та порядок проведення освідування.
 - •75. Поняття, підстави та порядок проведення експертизи
 - •Питань 76-85 немає
 - •86. Закриття кримінального провадження як одна з форм закінчення досудового розслідування.
 - •87. Підстави для закриття кримінального провадження.
 - •1) Реабілітуючі;
 - •2) Нереабілітуючі.
 - •88. Порядок закриття кримінального провадження.
 - •89. Звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності як одна з форм закінчення досудового розслідування.
 - •90. Підстави для звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
 - •91. Порядок звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності як одна з форм закінчення досудового розслідування.
 - •92. Звернення до суду з обвинувальним актом як одна з форм закінчення досудового розслідування.
 - •93. Відкриття матеріалів іншій стороні.
 - •94. Поняття, структура і значення обвинувального . Додатки до нього
 - •95. Звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру як одна з форм закінчення досудового розслідування.
 - •96. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
 - •97. Поняття і значення підсудності.
 - •98. Види підсудності.
 - •99. Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого.
 - •100. Суть, завдання і значення стадії підготовчого провадження.
 - •Питань 101-105 немає
 - •106. Незмінність складу суду
 - •107. Безперервність судового розгляду
 - •108. Об’єднання і виділення матеріалів кримінального провадження. Зупинення судового
 - •109. Заходи до порушників порядку судового засідання.
 - •110. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих(розшукових) дій під час судового розгляду
 - •111. Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження.
 - •112. Межі судового розгляду
 - •113. Підготовча частина судового розгляду та її завдання.
 - •122. Поняття, види та зміст вироку суду першої інстанції.
 - •1. Вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин.
 - •2. У вступній частині вироку зазначається:
 - •3. У мотивувальній частині вироку зазначається:
 - •4. У резолютивній частині вироку зазначається:
 - •123. Поняття, види та зміст ухвали суду першої інстанції.
 - •124. Проголошення судового рішення.
 - •125. Заходи піклування про неповнолітніх, непрацездатних і збереження майна обвинуваченого.
 - •126. Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні
 - •127. Роз’яснення судового рішення
 - •128. Спрощене судове провадження щодо кримінальних проступків
 - •129. Провадження в суді присяжних
 - •130. Судові рішення, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку
 - •136. Підготовка до апеляційного провадження
 - •137. Межі перегляду судом апеляційної інстанції
 - •138. Порядок апеляційного розгляду. Письмове апеляційне провадження.
 - •139. Рішення апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду
 - •140. Підстави для зміни або скасування судових рішень в апеляційному порядку
 
32. Права, обов’язки та відповідальність спеціаліста у кримінальному провадженні.
Спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду.
Сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду заявляти клопотання про залучення спеціаліста або використання його пояснень і допомоги.
Спеціаліст має право:
1) ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду;
2) користуватися технічними засобами, приладами та спеціальним обладнанням;
3) звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залучила, або суду на характерні обставини чи особливості речей і документів;
4) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;
5) одержувати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із його залученням до кримінального провадження;
6) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.
Спеціаліст зобов'язаний:
1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, суду і мати при собі необхідні технічне обладнання, пристрої та прилади;
2) виконувати вказівки сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду та давати пояснення з поставлених питань;
3) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі спеціалісту у зв'язку з виконанням його обов'язків;
4) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.
У разі неприбуття до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття на спеціаліста судом покладаються всі витрати, пов'язані з оголошенням перерви в судовому засіданні.
33. Права, обов’язки та відповідальність перекладача у кримінальному провадженні.
У разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача.
Перекладач має право:
1) ставити запитання з метою уточнень для правильного перекладу;
2) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;
3) одержати винагороду за виконаний переклад та відшкодування витрат, пов'язаних із його залученням до кримінального провадження;
4) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.
Перекладач зобов'язаний:
1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
2) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом;
3) здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом;
4) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі перекладачу у зв'язку з виконанням його обов'язків.
Перед початком процесуальної дії сторона кримінального провадження, яка залучила перекладача, слідчий суддя чи суд пересвідчуються в особі і компетентності перекладача, з'ясовують його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, свідком і роз'яснюють його права і обов'язки,
За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків перекладач несе відповідальність, передбачену законом.
