1.4.5. Визначаємо показник кратності пробігу доТо-2 до пробігу то-1:

n₂=

1.4.6. Уточнюємо періодичність пробігу до то-2

L₂=L₁ n₂,км

L₂=3600·4=14400 ,км

1.4.7. Коригуємо пробіг за цикл нових автомобілів, які не пройшли КР:

L'_цн=L_крн· k₁·k₂·k₃ ,км.

де L_крн-нормальний пробіг автомобіля до КР, км

L_крн=300000

k₂- коефіцієнт коригування нормативу залежно від модифікації рухомого складу та організації його роботи.

k₂=0,80

L'_цн=300000· 0,9· 1,0· 1,0=270000 км

1.4.8. Визначаємо пробіг до КР автомобілів, які раніше пройшли КР:

L'_цк= L'_цн·0,8

де b=80 – відсоток пробігу автомобілів, які раніше пройшли КР

L'_цк= 270000· 0,8=216000 км

1.4.9. Визначаємо середній скоригований пробіг автомобіля у підприємстві за цикл:

де А’_пр - кількість нових автомобілів з пробігом до капітального ремонту, од.;

А''_пр- кількість нових автомобілів з пробігом після капітального ремонту, од.;

L'_ц= км

1.4.10. Визначаємо показник кратності пробігу за цикл о ТО-2:

n_k=14,2

Приймаємо n_k=14

2.4.11. Уточнюємо пробіг автомобіля за цикл, км:

L_ц= L₂ ·n_k, км

L_ц=14400·14=201600 км

1.4.2Онтролюємо максимально-допустимий простій автомобіля в ещ і пр на 100км. Пробігу, дн/1000км.:

d_тор= d_торн·k_4cp, дн/1000км;

де d_торн- нормальний _простій в ТО і ПР на 1000км. пробігу, дн/1000км.;

d_торн=0, 35 дн/1000км

k’_4cp- коефіцієнт коригування тривалості простою на ТО і ремонті залежно від пробігу з початку експлуатації автомобілів.

Коефіцієнт k’_4cpвизначаємо за формулою:

де - середній коефіцієнт обліку пробігу автомобілів, які не пройшли КР

- середній коефіцієнт обліку пробігу автомобілів, які пройшли КР

d_тор=0, 35*1,12=0, 392

1.4.13.Визначаємо плановий простій автомобіля в одному КР

D_кр=0, дн

2.4.14. Визначаємо простій автомобіля в ТО і ПР за цикл.

D_пц=_тор+D_кр, дн

1.4.15. Визначаємо кількість днів експлуатації автомобіля за цикл.

D_ец=, дн

D_ец=

1.4.16. Визначаємо коефіцієнт технологічної готовності авто підприємства.

_тг=

_тг=

1.4.17. Визначаємо коефіцієнт використання автомобілів на підприємстві:

Де D_ра- кількість робочих днів автомобілів на лінії за рік, дн

Dк- календарні дні у році, дн.

К_в-коефіцієнт врахування зниження використання технічно-справними автомобілів у робочі дні авто підприємства з експлуатаційних причин.

К_в=0,96

1.4.18. Визначаємо пробіг автомобілів в підприємстві за рік:

L_рп= Dк· А_пр·· _в

L_рп=365 128·250·0,59=6891200 км

Розрахунок кількості технічних дій на автомобілі на підприємстві за рік.

1.4.19. Визначаємо кількість капітальних ремонтів і списань за рік:

N_крс= А_пр· К_крс, од.

N_крс=128*0,09=11,5

Де К_{крс –} коефіцієнт планування необхідності КР

2.4.20. Визначаємо кількість сезонних обслуговувань за рік:

N_со=2 А_пр, од.

N_со=2*128=256 од.

1.4.21. Визначаємо кількість ТО-2 за рік:

N₂=

N₂=

1.4.22. Визначаємо кількість ТО-1за рік:

N₁= (N₂+ N_крс),од

N₁=

2.4.23. Контрольно-діагностичні роботи – невід’ємна складова частина ТО, тому нема рації роботи аналогічні розрахунки виробничої програми за видами діагностики Д-1 і Д-2. Кількість Д-1 і Д-2 дорівнює програмі ТО-1 і ТО-2 відповідно.

1.4.24. Визначаємо кількість ЩО за рік:

N_що=

N_що=

де К_що- коефіцієнт чистоти виконання ЩО;

К_що= 0.5 (ІІ КУЕ).

1.4.25. Визначаємо кількість СО, які необхідно сумістити з ТО-2:

N_со-1= , од.

N_со-1=

Де і_п=2 число місяців виконання СО;

=12 кількість календарних місяців за рік.

1.4.26. Визначаємо кількість СО, які необхідно сумістити з ТО-1:

N_со-2= N_со- N_со-1, од

N_со-2= 256-70=186 од.

Визначаємо добову виробничу програму

1.4.27. Визначаємо кількість ТО-2 зазміну:

N_2зм= од.

N_2зм=

деD_p2-дні роботи зони ТО-2 за рік, дн.

1.4.28. Визначаємо кількість ТО-1 за зміну:

N_1зм= од.

N_1зм=

1.4.29. Визначаємо кількість ЩО за зміну:

N_щозм= од

N_щозм=

1.5. Розрахунок виробничої програми в трудових показниках.

Для розрахунку загальної трудомісткості спочатку визначаємо скореговану питому трудомісткість для кожного виду обслуговування.

1.5.1. Корегуємо питому трудомісткість ЩО:

t_що=t_щон·к₂· к₅· к_м , люд.год;

t_що=0,5*1,0*0,9=0,23

де t_щон- нормативна трудомісткість ЩО, люд.год;

к₂-коефіцієнт корегування нормативу трудомісткості залежно від модифікації рухомого складу та організації його роботи

к₅-коефіцієнт корегування нормативу трудомісткості ТО і ПР залежно від кількості автомобілів на АТП та кількості технічно сумісних груп рухомого складу;

к_м = 0,5 – коефіцієнт, який враховує механізацію робіт.

1.5.2. Корегуємо питому трудомісткість ТО-1:

t₁=t_1H·k₂·k₅ , люд.год;

t₁=3,5*1,0*0,9=3,15

Деt_1H- нормативна трудомісткість ТО-1, люд.год;

1.5.3. Корегуємо питому трудомісткість ТО-2:

t₂=t_2H·k₂·k₅ , люд.год;

t₂=12,6*1,0*0,9=11,34 люд.год

Деt_2H- нормативна трудомісткість ТО-2, люд.год;

1.5.4. Визначаємо питому трудомісткість СО:

t_со=0,2· t₂ , люд.год.

t_со=0,2·

1.5.5. Корегуємо питому трудомісткість ПР:

t_пр=t_прн·k₁·k₂·k₃·k_4cp·k₅ , люд.год\1000км.

t_пр=4,0*1,0*1,0*1,2*0,9=4,32

де t_прн- нормативна трудомісткість ПР, люд.год\1000км.

k₁- коефіцієнт корегування нормативу трудомісткості залежно від умов експлуатації;

k₃= k'₃· k''₃- коефіцієнт корегування нормативу трудомісткості залежно від природньокліматичних умов;

k_4cp- коефіцієнт корегування нормативу питомої трудомісткості;

Коефіцієнтk_4cp визначаємо за формулою:

k_4cp=люд.год/1000км

k_4cp= люд.год/1000км

де _4н- коефіцієнт визначення трудомісткості автомобілів, які не пройшли КР.

_4к- коефіцієнт визначення трудомісткості, ПР автомобілів, які пройшли КР.

1.5.6.Визначаємо питому трудомісткістьД-1:

t_д-1н, люд.год.

t_д-1=

де_д-1н- нормативна трудомісткість Д-1, люд.год.