Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

Ковельський промислово-економічний коледж Луцького НТУ

Курсовий проект

з дисципліни: «Технічна експлуатація автомобілів »

на тему: «Спроектувати агрегатне відділення»

Спеціальність : 5.090.240

«Обслуговування та ремонт

автомобілів і двигунів»

Виконав : Литвинець М.М.

Перевірив : Ілюшик І. М.

Ковель 2012 р.

В ступ

Автомобільний транспорт –це вид транспорту ,який здійснює перевезення вантажів і пасажирів по безрейкових шляхах і з використанням колісного руху.Це найбільш масовий вид транспорту для перевезення вантажів на короткі та середні відстані.Основна сфера цого діяльності –перевезення вантажів будь якої вартості на невеликі та сердні відстані.Застосування сучасних технологій типу контейнерної розширює сферу застосування автомобільного транспорту по перевезенню вантажів.Ефективні перевезення на значні відстані в міжнародному сполученні які приносять великий прибуток і прискорюють доставку експортно-імпортих товарів.

Основні техніко –експлуатаційні особливості та переваги автомобільного транспорту:

Маневреність та велика рухливість мобільність ,доставка вантажів (пасажирів)бездодаткових переважень чи пересадок на шляху прямування автономність руху транспортного засобу ;висока швидкість доставки;широка сфера застосування по територіальній ознаці видами вантажу і системах сполучення ;більш короткий шлях проходження в порівнянні з природними шляхами водяного транспорту.

Відносні недоліки автомобільного транспорту:

Велика собівартість палива енергоємність ;велика металоємність ;низька продуктивність одиниці рухомого складу (130-150 тис.т-км на рік);найбільша трудомісткість на один транспортний засіб потрібно не менше одного водія ;забруднює навколишнє середовище.

Технологія роботи автомобільного транспорту відрізняється тим що виробничий процес здійснюється рухомим складом підприємств загального користування ,відомчим (обслуговуючим переважно перевезення даного відомстваі приватним).Цому виду транспорту притаманний автономність руху одиночними автомобілями ,а також автопоїздам та авто загонам за графіком або без нього .Відправлення вантажу можуть бути змішані або дрібними порціями.

Залишається проблема ремонту (трудомісткість зборки нового ЗІЛ-130 складає 140 нормогодин ,а його капітальний ремонт 360 нормогодин ,але після ремонту досягаються тільки 60% продуктивності ).За кордоном легкові автомобілі не доводять до капітального ремонту також як більшість марок вантажних (розрізняють окремі елементи на запчастини або відправляють під прес для одержання вторинної сировини ,особливо після серйозної аварії).Доцільним вважається капітальний ремонт лише для особливо важкиш дорожніх вантажних автомобілів .

Технологічний розділ

1.1. Вибір даних для розрахунку виробничої програми.

1.1.1. Спосіб зберігання автомобілів : - відкритий

1.1.2. Тип підприємства: - вантажне

1.1.3. Види технічних дій, які виконуються в даному АТП: - дільниця по ремонту двигунів.

1.1.4. Категорія умов експлуатації та кліматична зона, в якій працюють автомобілі: - ІІ категорія

1.1.5. Середньо добовий пробіг автомобілів:

- ЗІЛ-130 – 180км

- ГАЗ-53А – 190км

- ГАЗ-52-04 – 180км

1.1.6. Кількість днів роботи автомобіля на лінії протягом року: - 250 днів

1.1.7. Кількість змін роботи автомобіля на лінії, або час перебування автомобіля на лінії: - 250 змін

1.1.8. Режим роботи протягом року дільниця АТП, що проектується: - одна зміна 8 год.

1.2.Приведення рухомого складу підприємства до однієї (основної) моделі автомобіля

2. Приведення рухомого складу підприємства до однієї (основної) моделі автомобіля.

Групуємо всі автомобілі за сімействами:

А₀- ЗІЛ-130 – 160 одиниць; l_сд=180 км

А₁ - ГАЗ-53А – 120 одиниць; l_сд=190 км

А₂ - ГАЗ-52-04 – 140 одиниць; l_сд=180 км

де А₀ – кількість автомобілів основної моделі;

А₁, А₂ – кількість автомобілів 1, 2 групи;

Знайдемо загальну кількість автомобілів, приведених до однієї основної моделі:

де А₀ – кількість автомобілів основної моделі, до якої приводяться інші;

Апр=0,35* Апр=0,35*366=128 од.

Апр= Апр- Апр=366-128=238 од.

А₁ – кількість автомобілів в групі, яка приводиться до основної моделі;

- сумарна питома трудомісткість ТО-1, ТО-2 і ПР на 1 км. пробігу моделі, яка приводиться

до основної до основної , (люд. год.).

Для розрахунку цього нормативу потрібні нормативні пробіги до ТО-1і ТО-2 даної моделі і питомі трудомісткості: t₁, t₂, t_np де:

t₁ – питома трудоміскість ТО-1 (люд. год.);

t₂ – питома трудоміскість ТО-2 (люд. год.);

t_np – питома трудомісткість ПР на кожну тисячу кілометрів пробігу.

д е L₁ – нормативний пробіг до ТО-1 км;

L₂ – нормативний пробіг до ТО-2 км;

- трудомісткість одного ЩО моделі автомобіля, яка приводиться до основної, люд. год;

- середньодобовий пробіг моделі автомобіля, який приводиться до основної (км);

t⁰_км – сумарна трудомісткість ТО-1, ТО-2 і ПР на 1 км пробігу основної моделі, до якої приводяться інші (люд. год/км.);

t⁰_що – трудомісткість одного ЩО основної моделі до якої приводяться інші (люд. год.);

t⁰_сд – середньодобовий пробіг основної моделі до якої приводяться інші км.

Розрахунок

В АТП нараховується 420 автомобілів різних моделей, які для спрощення розрахунків згруповані в три групи по технічній сумісності:

- ЗІЛ-130 – 250 одиниць; l_сд=180 км

- ГАЗ-53А – 200 одиниць; l_сд=160 км

- ГАЗ-52-04 – 210 одиниць; l_сд=170 км

За основну модель приймаємо ЗІЛ – 130

Вибираємо нормативні пробіги до ТО-1,ТО-2 і питомі трудомісткості ТО-1 ,ТО-2, ЩО і ПР для кожного сімейства автомобілів.

Для сімейства зіл-130:

L₁=4000км

L₂=16000км

t₁=3, 5 люд.* год;

t₂=12, 6 люд.* год;

t_пр=4, 0 люд.* год. /1000км

t_що=0, 5 люд.* год;

t^ЗІЛ-130=0, 005662люд.* год. /км