- •2. Правова держава та її основні ознаки. Взаємна відповідальність особи та держави її органів та посадових осіб.
- •3. Використання, виконання та дотримання як форми реалізації норм права.
- •4. Предмет та функції Теорії держави та права.
- •5. Поняття право. Соціально-політична суть права. Юридичне право, основні його ознаки.
- •6. Поняття правове регулювання, його предмет, метод і межа.
- •7. Система дисципліни Теорія держави та права.
- •8. Право як система нормативного регулювання.
- •9. Поняття види с пособи тлумачення норма права.
- •10. Методологічне значення Теорії держави та права. Зв'язок предмета та методу держави та права.
- •11. Співвідношення між нормами права та іншими соціальними науками.
- •12. Види суб’єктів правовідносин. Правосубєктність. Правоздатність, дієздатність і деліктоздатність.
- •13. Загальнонаукові, спеціально-наукові і приватно-наукові методи дослідження та вивчення державно-правових явищ.
- •14. Система функції права.
- •15. Поняття «правосвідомості і правова культура» та їх види. Характерні ознаки правосвідомості.
- •16. Суспільство і соціальні інститути. Політична система суспільства.
- •17. Норма права і стаття нормативно-правового акта.
- •18. Поняття «законність» і «правопорядок». Основні засади законності.
- •19. Роль держави і організації суспільства і здійснення політичної влади. Напрями організації державою суспільства та його політичної системи.
- •20. Види правових норм.
- •21. Соціальна поведінка та її види.
- •22. Роль права в організації суспільства. Право як складова політичної системи суспільства.
- •23. Поняття «правотворення». Правотворчість як особлива форма соціального управління.
- •24. Склад правопорушень та його ознаки.
- •25. Держава її співвідношення з суспільством.
- •26. Правотворчість і юридична техніка.
- •27. Підстави та притягнення до юридичної відповідальності. Звільнення від юридичної відповідальності: підстави і порядок.
- •28. Поняття «Громадське суспільство» та його ознаки. Структура громадського суспільства.
- •29. Нормативно-правовий акт як особлива та основна форма права.
- •30. Поняття «юридична відповідальність». Принцип, види, функції та мета юридичної відповідальності.
- •31. Поняття «функція права». Класифікація функції держави.
- •32. Правова система: поняття і різновиди.
- •33. Правові наслідки правомірної та неправомірної поведінки.
- •34. Внутрішні функції держави. Екологічна функція. Розвиток функції захисту прав і свобод громадян.
- •35. Поняття «система законодавства» його зміст і співвідношення із системою права.
- •36. Правопорушення як протиправна поведінка. Види правопорушень.
- •37. Зовнішні функції держави, їх розвиток у сучасному світі.
- •38. Поняття «галузь права». Підстави обєднання норм, джерел права за галузями.
- •39. Поняття «правомірна поведінка» та її ознаки.
- •40. Форми і методи здійснення функції держави.
- •41. Поділ галузей права на підгалузі та інститути права.
- •42. Суспільний та громадський порядок. Поняття дисципліна та її види.
- •45. Правопорядок як результат законності. Вимого до правопорядку.
- •46. Форми правління: поняття, види
- •47. Субєкти і стадії застосуванн норм права.
- •49. Поняття форма державного устрою та її види.
- •51. Структура правової культури. Зв'язок правової з правосвідомістю, шляхи формування правової культури.
- •52. Поняття державно-правовий режим та його співвідношення з формою правління і державним устроєм.
- •53. Субєкти, принципи і стадії правотворчості.
- •54. Юридичні факти: поняття та класифікації.
- •55. Особливості елемента форм Української держави.
- •56. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі і за колом осіб.
- •57. Поняття об’єкти правовідносин та їх види.
- •58. Поняття механізм держави. Держава як система державних організацій.
- •59. Систематизація нормативних актів.
- •60. Поняття правові відносини їх основні риси та види.
- •62. Загальна характеристика головних галузей права.
- •63. Акти офіційного тлумачення норм права.
- •64. Поняття державна влада. Принцип поділу державної влади: законодавча, виконавча, судова влади, їх соціальне призначення, основи організації та взаємодії.
- •67.Суб’єктивні права, свободи, законні інтереси та обов’язки особи та громадянина. Відповідальність держави перед особою і громадянином.
- •69.Стадії процесу правового регулювання. Типи правового регулювання.
- •70.Роль державного апарату у функціонуванні держави.
- •71. Система права та його структура.
- •72. Поняття правозастосовний акт.
- •73. Вимоги до державного апарату в умовах демократичної правової держави.
- •74. Поняття функції права .
- •75. Поняття застосування норм права як особлива форма їх реалізації.
- •76. Поняття «функціонування держави». Реалізація державою своїх функцій. Організаційна діяльність держави.
- •77. Регулювання соціальних процесів. Соціальні інститути і норми. Основні види соціальних норм.
- •78. Матеріальні та процесуальні галузі права.
- •79. Поняття «людина», «особа», і «громадянин». Правове становище особи на різних етапах суспільства.
- •80. Поняття та види форм (джерел) права, їх особливості.
- •81. Громадське суспільство і правова держава їх взаємодія.
- •82. Поняття «громадянство». Роль держави у визначенні статусу громадянина.
- •83. Загальні принципи застосування норм права.
- •84. Основи правового становища особи в Україні. Гарантії здійснення прав та обов’язків громадян України.
- •85. Поняття «норма права». Норма права як елемент права та стандарт поведінки.
- •86. Історичні джерела правової держави.
15. Поняття «правосвідомості і правова культура» та їх види. Характерні ознаки правосвідомості.
Правосвідомість є специфічною формою суспільної свідомості, системою відображення правової дійсності у поглядах, теоріях, концепціях, почуттях, уявленнях людей про право, місце та роль права у забезпеченні свободи особи, інших загальнолюдських цінностей. Це особливий елемент дійсності. Головна риса, що притаманна правосвідомості та ставить її на особливе місце серед всіх явищ правової дійсності, передбачає те, що вона, так би мовити, "чиста", хоча й специфічна (за предметом і деякими іншими особливостями) форма суспільної свідомості. Перебуває вона в одному РЯДУ" У прямій взаємодії з іншими формами суспільної свідомості, такими як мораль, політична, філософська та інші форми свідомості і наділена усіма якостями та характеристиками, властивими суспільній свідомості взагалі.
16. Суспільство і соціальні інститути. Політична система суспільства.
Надзвичайно складним і розмаїтим явищем суспільства є його політичне життя. Воно охоплює всі організовані й неорганізовані форми політичної життєдіяльності людей, політичну ідеологію і психологію, політичні інститути та установи, політичні відносини та процеси, політичну поведінку тощо.
Базовим, визначальним елементом політичного життя є політична система.
Політична система – це сукупність і механізм взаємодії державних і політичних інститутів, політичних відносин, а також політичних і правових норм.
Для суспільства як складної організованої системи життєво важливо закріпити певні типи соціальних взаємодій, зробити їх узгодженими, доцільними, які відбувалися б за певними правилами, були обов'язковими для соціальних спільнот, соціальних організацій, соціальних груп.
Цій меті мають служити такі елементи суспільства, як соціальні інститути, що дають змогу створити міцну і стійку систему відносин між людьми у складному суспільному середовищі, сформувати соціальний порядок, необхідний для задоволення об'єктивних потреб щодо безпеки, збереження умов матеріального життя, соціальних благ, цінностей культури тощо.
Соціальний інститут (лат. institutum — організація, лад) — відносно стійка модель поведінки людей і організацій, що історично склалася у певній сфері життєдіяльності суспільства.
17. Норма права і стаття нормативно-правового акта.
Норми права закріплюються у статтях нормативно-правових актів. Формулюючи тексти статей, законодавець використовує різні способи викладення елементів норм права.
їх класифікація здійснюється за такими ознаками: 1. За повнотою викладення норм права:
• прямий (повний) спосіб — у статті нормативно-правового акта викладені всі структурні елементи норми права, тобто норма права та стаття нормативно-правового акта за обсягом збігаються — у такій статті міститься одна норма права;
• відсильний спосіб — у статті нормативно-правового акта викладені не всі структурні елементи певної норми права, але в ній вказується, в якій статті цього ж нормативного акта викладений елемент норми, якого бракує. У цьому випадку норма права в повному обсязі міститься у кількох статтях цього нормативного акта;
• бланкетний спосіб — у статті нормативно-правового акта викладені не всі структурні елементи певної норми права, але з цієї ж статті випливає, що елемент, якого бракує, викладений в іншому нормативно-правовому акті. У такому випадку норма права в повному обсязі міститься як у статті цього нормативно-правового акта, так і в статті іншого нормативно-правового акта.
2. За рівнем узагальнення:
• абстрактний спосіб — зміст норми розкривається загальними, абстрактними, неіндивідуалізованими поняттями;
• казуїстичний (казуальний) — зміст норми розкривається індивідуалізованими поняттями, шляхом переліку певних фактів, випадків, ознак та ін.