63. Акти офіційного тлумачення норм права.

Акти офіційного тлумачення норм права (інтерпретаційно-правові акти) - правові акти-документи, прийняті уповноваженими органами, що містять роз'яснення змісту норм права або порядку їх застосування та мають обов'язкову силу для всіх, хто застосовують норми, котрі роз'яснюються. Норма тлумачення - своєрідна "тінь" норми, яка тлумачиться; вона не існує окремо від самої норми і може бути реалізована на практиці лише у разі її застосування. У природі тінь завжди в цілому відповідає її матеріальній основі.

Ознаки акта тлумачення норм права:

1) розкриває зміст (смисл, мсту) правових норм, виражених у приписах відповідного юридичного акта;

2) діє в єдності з тим нормативно-правовим актом, у якому містяться норми права, що тлумачаться; залежить від нього і, як правило, поділяє його долю;

3) є формально-обов'язковим для всіх, хто застосовує норми, що роз'яснюються;

4) не виходить за межі норми, що роз'яснюється; становить уточнювальне судження про норму права, а не новий нормативний припис;

5) в ієрархії юридичних актів слідує за актом, положення якого розтлумачено, його місце серед юридичних актів визначається компетенцією органу чи установи, які його ухвалили;

6) приймається лише нормотворчими чи спеціально уповноваженими суб'єктами, установами - національними (наприклад. Конституційним Судом України) і міжнародними, чию юрисдикцію визнала держава (наприклад, акти Європейського суду з прав людини. Комітету ООН з прав людини);

7) маг спеціальну письмову форму вираження акта-документа (роз'яснення, інформаційний лист та ін.);

8) діє у просторі відповідно до простору дії витлумаченої норми права, а у часі може набувати як прямої, так і зворотної сили;

64. Поняття державна влада. Принцип поділу державної влади: законодавча, виконавча, судова влади, їх соціальне призначення, основи організації та взаємодії.

Державна влада - фундаментальна категорія державознавства і самий важкозбагненної феномен суспільної життєдіяльності людей. У поняттях «державна влада», «властеотношения» переломлюються найважливіші сторони буття людської цивілізації, відбивається сувора логіка боротьби класів, соціальних груп, націй, політичних партій і рухів. Не випадково проблеми влади хвилювали в минулому і хвилюють нині вчених, богословів, політиків, письменників.

Державна влада є почасти соціальної владою. Разом з тим вона має чимало якісних особливостей, найважливіша особливість державної влади криється у її політичної і класової природі. У науковій та навчальній літературі терміни «державна влада» і «політична влада» зазвичай ототожнюються. Таке ототожнення, хоча і не безперечно, припустимо. У всякому разі державна завжди є політичною і містить елементи класовості.

65. Співвідношення між правом і законодавствомСистема права і система законодавства співвідносяться як зміст і форма; вплив і залежність між ними є взаємними. Законодавство держави - форма життя "законодавчого права", тобто права, що сформувалося в суспільстві і сформульоване (санкціоноване і деталізоване) вищим законодавчим органом держави. Якщо поняття системи права характеризує сутнісну внутрішню сторону права - його зміст, то поняття системи законодавства відображає основну зовнішню сторону права.

66. Механізм правового регулювання. Ефективність механізму правового регулюванняМеханізм правового регулювання — це узята в єдності система правових засобів, способів і форм, за допомогою яких нормативність права переводиться в упорядкованість суспільних відносин, задовольняються інтереси суб'єктів права, встановлюється і забезпечується правопорядок («належне» у праві стає «сущим»).

У юридичній літературі виділяють декілька критеріїв виміру дієвості правового регулювання, а саме:

— цінність правового регулювання;

— економність правового регулювання;

— ефективність правового регулювання.

Критерієм оцінки цінності правового регулювання є його реальна позитивна (корисна) значимість для функціонування та розвитку окремої особи, соціальних групи чи суспільства у цілому. Вказане дає можливість виділити за суб'єктним критерієм особисту, групову, загальносоціальну цінність правового регулювання.

Критерієм оцінки економності правового регулювання є сукупність витрат, що мають місце у процесі досягнення мети правового регулювання (предметно-речових, грошових, кадрових, часових, фізично-людських ресурсів тощо).

Критерієм оцінки ефективності правового регулювання є співвідношення мети вказаного регулювання та реальних результатів правового регулювання.