56. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі і за колом осіб.

Будь-який нормативно-правовий акт (закон, указ, декрет, постанова, розпорядження, тощо) повинен мати певні критерії дії, такими критеріями виступають дія нормативно-правового акту у часі, у просторі та за колом осіб.

Дія нормативно-правового акту у часі передбачає:

- момент вступу нормативно-правового акта в дію;

- момент припинення дії нормативно-правового акта;

- зворотна дія нормативно-правового акта.

У теорії права розглядаються такі варіанти вступу нормативно-правового акта в дію:

- термін установлюється в самому нормативному акті чи спеціально прийнятому акті (разом з опублікуванням Закону України від 10 березня 1994 р. "Про державну таємницю" була опублікована Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про державну таємницю", де зазначено, що він вступає в дію з дня опублікування);

- якщо нормативний акт не публікується, то з моменту його одержання виконавцем;

- з моменту ухвалення (Конституція України);

- з моменту опублікування;

- нормативно-правові акти, у яких не вказано час набрання чинності і щодо якого не було постанови про порядок введення в дію, вступають у силу по всій території України одночасно після закінчення 10-денного строку з дня офіційного опублікування;

- нормативно-правовий акт (рішення), ухвалені в результаті референдуму, вводяться в дію з моменту їх опублікування, якщо в них самих не визначений інший строк.

Момент припинення дії нормативно-правового акта настає внаслідок:

- закінчення терміну дії, на який видавався акт (за умови, що він був зазначений в нормативно-правовому акті);

- прямої відміни конкретного акта;

- фактичної відміни акта іншим актом, прийнятим з того самого питання;

- із зміною обставин, для врегулювання яких було прийнято нормативно-правовий акт2.

57. Поняття об’єкти правовідносин та їх види.

Об'єкти правовідносин - це матеріальні або нематеріальні блага, заради одержання, передачі або використання яких виникають права і обов'язки учасників правовідносин.

Коло можливих правовідносин визначається чинними нормативно-правовими актами. Усі можливі об'єкти правовідносин умовно поділяють на такі види:

1) предмети матеріального світу: частини матеріальної природи, природні ресурси, земля, надра, ліс тощо;

2) речі і цінності: засоби виробництва і споживання, будівлі, цінні папери, гроші тощо. Вони є об'єктами майнових правовідносин, таких як купівля-продаж, дарування, застава, обмін, зберігання, спадкоємництво та ін.;

3) особисті немайнові блага: життя, безпека, честь, гідність, відпочинок, освіта, здоров'я, свобода, право на ім'я, недоторканність житла та ін. Вони врегульовані нормами кримінального, адміністративного, цивільного, конституційного, сімейного права та ін.;

4) послуги як результат певної поведінки, внаслідок якої виникають права і обов'язки суб'єктів правовідносин. Вони мають місце у сфері управління, побутового обслуговування, господарської, культурної, освітянської та інших сфер діяльності людини. Наприклад правовідносини, які виникають з приводу перевезення вантажу. Уповноважену особу цікавить переважно результат дій зобов'язаної особи - доставка перевізником вантажу в пункт призначення, а не його поведінка. Закон України "Про права споживачів" передбачає, що послуги, які містять будь-які недоліки (виробничі, рецептурні, лікарські тощо), які завдали збитків життю, здоров'ю, майну споживачів, підлягають відшкодуванню у повному обсязі;

5) продукти духовної творчості. Це результати інтелектуальної діяльності: твори мистецтва, музики, літератури, ноу-хау, комп'ютерні програми та ін. З приводу таких об'єктів виникають правовідносини духовного характеру. Наприклад, правовідносини між автором і видавництвом; відвідування картинної галереї, театральної вистави тощо.