- •2. Правова держава та її основні ознаки. Взаємна відповідальність особи та держави її органів та посадових осіб.
- •3. Використання, виконання та дотримання як форми реалізації норм права.
- •4. Предмет та функції Теорії держави та права.
- •5. Поняття право. Соціально-політична суть права. Юридичне право, основні його ознаки.
- •6. Поняття правове регулювання, його предмет, метод і межа.
- •7. Система дисципліни Теорія держави та права.
- •8. Право як система нормативного регулювання.
- •9. Поняття види с пособи тлумачення норма права.
- •10. Методологічне значення Теорії держави та права. Зв'язок предмета та методу держави та права.
- •11. Співвідношення між нормами права та іншими соціальними науками.
- •12. Види суб’єктів правовідносин. Правосубєктність. Правоздатність, дієздатність і деліктоздатність.
- •13. Загальнонаукові, спеціально-наукові і приватно-наукові методи дослідження та вивчення державно-правових явищ.
- •14. Система функції права.
- •15. Поняття «правосвідомості і правова культура» та їх види. Характерні ознаки правосвідомості.
- •16. Суспільство і соціальні інститути. Політична система суспільства.
- •17. Норма права і стаття нормативно-правового акта.
- •18. Поняття «законність» і «правопорядок». Основні засади законності.
- •19. Роль держави і організації суспільства і здійснення політичної влади. Напрями організації державою суспільства та його політичної системи.
- •20. Види правових норм.
- •21. Соціальна поведінка та її види.
- •22. Роль права в організації суспільства. Право як складова політичної системи суспільства.
- •23. Поняття «правотворення». Правотворчість як особлива форма соціального управління.
- •24. Склад правопорушень та його ознаки.
- •25. Держава її співвідношення з суспільством.
- •26. Правотворчість і юридична техніка.
- •27. Підстави та притягнення до юридичної відповідальності. Звільнення від юридичної відповідальності: підстави і порядок.
- •28. Поняття «Громадське суспільство» та його ознаки. Структура громадського суспільства.
- •29. Нормативно-правовий акт як особлива та основна форма права.
- •30. Поняття «юридична відповідальність». Принцип, види, функції та мета юридичної відповідальності.
- •31. Поняття «функція права». Класифікація функції держави.
- •32. Правова система: поняття і різновиди.
- •33. Правові наслідки правомірної та неправомірної поведінки.
- •34. Внутрішні функції держави. Екологічна функція. Розвиток функції захисту прав і свобод громадян.
- •35. Поняття «система законодавства» його зміст і співвідношення із системою права.
- •36. Правопорушення як протиправна поведінка. Види правопорушень.
- •37. Зовнішні функції держави, їх розвиток у сучасному світі.
- •38. Поняття «галузь права». Підстави обєднання норм, джерел права за галузями.
- •39. Поняття «правомірна поведінка» та її ознаки.
- •40. Форми і методи здійснення функції держави.
- •41. Поділ галузей права на підгалузі та інститути права.
- •42. Суспільний та громадський порядок. Поняття дисципліна та її види.
- •45. Правопорядок як результат законності. Вимого до правопорядку.
- •46. Форми правління: поняття, види
- •47. Субєкти і стадії застосуванн норм права.
- •49. Поняття форма державного устрою та її види.
- •51. Структура правової культури. Зв'язок правової з правосвідомістю, шляхи формування правової культури.
- •52. Поняття державно-правовий режим та його співвідношення з формою правління і державним устроєм.
- •53. Субєкти, принципи і стадії правотворчості.
- •54. Юридичні факти: поняття та класифікації.
- •55. Особливості елемента форм Української держави.
- •56. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі і за колом осіб.
- •57. Поняття об’єкти правовідносин та їх види.
- •58. Поняття механізм держави. Держава як система державних організацій.
- •59. Систематизація нормативних актів.
- •60. Поняття правові відносини їх основні риси та види.
- •62. Загальна характеристика головних галузей права.
- •63. Акти офіційного тлумачення норм права.
- •64. Поняття державна влада. Принцип поділу державної влади: законодавча, виконавча, судова влади, їх соціальне призначення, основи організації та взаємодії.
- •67.Суб’єктивні права, свободи, законні інтереси та обов’язки особи та громадянина. Відповідальність держави перед особою і громадянином.
- •69.Стадії процесу правового регулювання. Типи правового регулювання.
- •70.Роль державного апарату у функціонуванні держави.
- •71. Система права та його структура.
- •72. Поняття правозастосовний акт.
- •73. Вимоги до державного апарату в умовах демократичної правової держави.
- •74. Поняття функції права .
- •75. Поняття застосування норм права як особлива форма їх реалізації.
- •76. Поняття «функціонування держави». Реалізація державою своїх функцій. Організаційна діяльність держави.
- •77. Регулювання соціальних процесів. Соціальні інститути і норми. Основні види соціальних норм.
- •78. Матеріальні та процесуальні галузі права.
- •79. Поняття «людина», «особа», і «громадянин». Правове становище особи на різних етапах суспільства.
- •80. Поняття та види форм (джерел) права, їх особливості.
- •81. Громадське суспільство і правова держава їх взаємодія.
- •82. Поняття «громадянство». Роль держави у визначенні статусу громадянина.
- •83. Загальні принципи застосування норм права.
- •84. Основи правового становища особи в Україні. Гарантії здійснення прав та обов’язків громадян України.
- •85. Поняття «норма права». Норма права як елемент права та стандарт поведінки.
- •86. Історичні джерела правової держави.
54. Юридичні факти: поняття та класифікації.
Юридичні факти — це конкретні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, припинення або зміну правових відносин.
Юридичні факти є необхідними умовами для виникнення правовідносин і характеризуються такими ознаками:
Знаходять свій вияв у зовнішніх обставинах або подіях матеріального світу і пов'язані з їх наявністю або відсутністю;
Прямо або опосередковано передбачені нормами права;
Викликають передбачені законом юридичні наслідки.
Юридичні факти чисельні і багатогранні, тому і класифікуються за різними ознаками: за вольовою, юридичними-наслідками, складом, тривалістю дії.
За вольовою ознакою юридичні факти поділяються на юридичні дії та юридичні події.
Юридичні дії — це факти , які породжують, змінюють або припиняють правовідносини на основі волевиявлення людей. У свою чергу вони поділяються на правомірні (наприклад, вихід на пенсію, поступлення на роботу, реєстрація шлюбу і т. ін.) і неправомірні (наприклад, усі види правопорушень).
Юридичні події— це такі обставини, які породжують, змінюють або припиняють правовідносини незалежно від волі людей (наприклад, стихійні лиха, пожежі, землетруси і ін.). З ними пов'язано виникнення правових відносин по відшкодуванню збитків, по спадкоємству, по виплаті страхових винагород і т. ін.
55. Особливості елемента форм Української держави.
На сучасному етапі розвитку України питання про форму держави набуває особливого значення, адже воно стосується найважливіших аспектів організації та діяльності молодої суверенної держави. Тому правильне розуміння відповідних теоретичних положень, що виходять з аналізу світового досвіду державно-правового будівництва, застосування їх до конкретних умов і національних традицій може суттєво сприяти створенню життєздатної форми Української держави, яка забезпечить прогресивний розвиток і розквіт усього суспільства.
В Україні відбуваються процеси становлення і розвитку демократичного державно-правового режиму, основи якого знайшли своє закріплення в Конституції України 1996 р.
Відповідно до ст. 1 Конституції Україна проголошується суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою.
Конституція характеризує Україну як демократичну державу, яка за формою правління є республікою (ст. 5). Про демократичний характер нашої держави свідчить те, що законодавчий орган, Президент України, місцеві ради обираються громадянами України на принципах періодичних, конкурентних, вільних виборів.
Україна має змішану форму правління. У результаті внесення змін і доповнень до Конституції України законом від 8 грудня 2004 р. Україна є парламентсько-президентською республікою.
Частина 2 ст. 2 Конституції закріплює положення про те, що за своїм державним устроєм Україна є унітарною державою. Автономна Республіка Крим має статус адміністративно-територіальної одиниці, є невід'ємною складовою частиною України. Унітарна форма державного устрою для України є найбільш виправданою, оскільки відповідає її етнічному складу, історичному минулому, економічним та культурним реаліям.