31. Поняття «функція права». Класифікація функції держави.

Головне призначення теорії держави і права полягає у пізнанні державноправової дійсності та відповідних процесів, що відбуваються у суспільстві. Саме функції, які вона здійснює, визначають її роль і можливості при вивченні правового життя суспільства та кожного його члена, дослідженні основних напрямків розвитку і впливу юридичної науки на державноправову дійсність. Як найбільш абстрактна наука, теорія держави і права виконує особливі функції.

"Функція" в перекладі з латини означає: виконання, звершення. У широкому розумінні - це обов'язок, роль, що її виконує відповідний інститут, чи процес стосовно цілого, характеристика напряму чи аспекту діяльності тощо. Держава на різних етапах свого розвитку виконує певні завдання, здійснює різноманітні обов'язки. Таке виконання завдань і обов'язків відображує сутність і соціальне призначення держави, а також її зміст.

32. Правова система: поняття і різновиди.

Як і політика (політична система суспільства) та держава (система державного апарату, інших державних організацій), своєрідні соціальні систе¬ми теж утворюють різноманітні юридичні явища. Розрізняються, зокрема, правова система і система права, кожна з яких має своєрідну структуру.

Правова (юридична) система — це система всіх юридичних явищ, які існують у певній дер¬жаві або у групі однотипних держав.

До складу такої системи входять наступні елементи:

- різноманітні правові акти (юридичні норми з їх зовнішніми джерелами, об'єктивовані акти тлумачення і застосування цих норм), діяльність відповідних суб'єктів із створення цих актів;

- різноманітні види і прояви правосвідомості;

- стан законності та його деформації (акти правомірної, а також неправомірної поведінки).

33. Правові наслідки правомірної та неправомірної поведінки.

Правомірна поведінка — це суспільно корисна, необхідна, бажана і допустима поведінка індивідуальних чи колективних суб'єктів, яка відповідає приписам правових норм, гарантується і охороняється державою.

Правомірна поведінка характеризується певними ознаками:

1) відповідає вимогам правових норм, тобто особа діє правомірно, якщо вона точно дотримується правових приписів;

2) є соціально корисною поведінкою, тобто вона є бажаною та об'єктивно необхідною для нормального функціонування і розвитку суспільства;

3) має свідомовольовий характер, тобто проявляється як дія або бездіяльність;

4) гарантується і охороняється державою, включаючи заходи державного примусу.

Правомірна поведінка поділяється на такі види:

1) залежно від сфери суспільних відносин — економічна, політична, соціальна тощо;

2) залежно від суб'єктів права — індивідуальна чи колективна поведінка (діяльність трудових колективів, державних органів, громадських об'єднань тощо);

3) залежно від об'єктивної сторони — дія або бездіяльність;

4) залежно від форм реалізації норм права — дотримання, виконання, використання, застосування;

5) залежно від ставлення держави до правомірної поведінки — схвалювана, заохочувальна, допустима;

6) за фіксацією в нормативноправових актах — врегульована законодавством або неврегульована законодавством;

7) залежно від особливостей внутрішнього ставлення суб'єкта права до своїх діянь (за суб'єктивною стороною):