15.Замах на вчинення злочину та його види.

Відповідно до ст.15 замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Об'єктивними ознаками замаху є: вчинення діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення злочину; недоведення злочину до кінця; причини недоведення злочину до кінця не залежать від волі винного. Під діянням, безпосередньо спрямованим на вчинення злочину, слід розуміти таке діяння, що безпосередньо посягає на об'єкт, що знаходиться під охороною кримінального закону, створює безпосередню небезпеку заподіяння йому шкоди. Недоведення злочину до кінця вказує на незавершеність його об'єктивної сторони. Особа або не виконує всіх дій, що утворюють об'єктивну сторону (напр.

, вбивця не встиг натиснути на курок), або не настають наслідки, зазначені у відповідній статті КК (напр., смерть потерпілого не настала через те, що вбивця промахнувся). Замах на злочин - це невдала спроба посягання на об'єкт, діяння винного не спричиняє йому шкоди, злочин не доводиться до кінця з причин, які не залежать від волі винного, переривається, не завершується всупереч бажанню особи довести його до кінця. Якщо злочин не доведений до кінця з власної волі особи, кримінально-караний замах відсутній внаслідок добровільної відмови (ст.17). З суб'єктивної сторони замах на злочин можливий тільки з прямим умислом. Замах поділяється законом на закінчений і незакінчений. Відповідно до ч.2 ст.15 замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі (невдалий замах).

Відповідно до ч.3 ст.15 замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця. Напр.:злодій був затриманий як тільки проникнув у житло. Залежно від придатності об'єкта і засобів посягань розрізняють придатний замах на злочин і непридатний. Непридатний замах на злочин поділяється на замах на непридатний об'єкт (об'єкт не має необхідних ознак або він зовсім відсутній - напр., спроба крадіжки з порожнього сейфа) і замах з непридатними засобами (особа помилково застосовує такі засоби, за допомогою яких неможливо закінчити злочин). Таким же може бути й непридатне готування до злочину.

16.Добровільна відмова при незакінченому злочині та її юридичні наслідки.

Згідно з ч. 1 ст. 17 КК добровільною відмовою при незакінченому злочині є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця. Добровільна відмова від вчинення злочину означає, що особа з власної волі, керуючись власним розсудом приймає рішення про повне і остаточне припинення злочинного діяння (дії або бездіяльності) при усвідомленні можливості закінчення злочину. Мотиви такої добровільної відмови від вчинення злочину можуть бути різноманітними: страх перед покаранням, сором, каяття, докори сумління, усвідомлення негативного характеру своїх дій, жалість тощо. При винесенні рішення такі мотиви враховуються судом, як обставини, що характеризують особу, розкривають її внутрішній світ. При цьому, ініціатива такої відмови може належати як особі, що вчинила готування до злочину або замах на злочин, так і стороннім особам (близьким, знайомим, родичам тощо). У випадку вчинення тиску (примусу) зі сторони вказаних сторонніх осіб добровільна відмова не вважається такою, що мала місце, оскільки рішення про припинення злочинного діяння повинне бути вольовим рішенням особи, що вчинила готування до злочину або замах на злочин. В юридичній літературі виділяють наступні ознаки добровільної відмови від вчинення злочину: повне і остаточне припинення особою готування до злочи ну або замаху на злочин; вольове рішення особи про відмову від вчинення злочину; впевненість особи про можливість доведення розпочатого злочину до кінця. Повне і остаточне припинення особою готування до злочину або замаху на злочин передбачає добровільну відмову особи від готування до злочину або замаху на злочин без наміру продовжити такі дії в майбутньому. Для прикладу, не є добровільною відмовою від закінчення злочину випадок, коли особа, що готувала вбивство із застосуванням вогнепальної зброї, не стріляла, побоюючись поранити сторонніх осіб

Остаточна відмова може слугувати ознакою добровільної відмови від вчинення злочину. Наприклад, особа, що спробувала зламати сейф, не змогла це зробити, і не робила інших спроб вчинити крадіжку. Такі дії слід кваліфікувати як закінчений замах на крадіжку, оскільки від першої спроби особа відмовилась не добровільно. Не виключається кримінальна відповідальність і за дії, що були вчинені до відмови, якщо вони містять склад іншого закінченого злочину. Наприклад, незаконне придбання вогнепальної зброї для вчинення розбою становить окремий склад злочину, на який не впливає добровільна відмова особи від вчинення такого розбійного нападу. Це ілюструє ч. 2 ст. 17 КК, де вказано, що особа, яка добровільно відмовилась від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому випадку, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину. Слід пам'ятати, що важливою умовою добровільної відмови від закінчення злочину є внутрішнє переконання особи в можливості доведення задуманого до кінця.