- •2.Чинність кримінального закону в просторі.
- •4.Співвідношення понять злочину та складу злочину.
- •5.Елементи та ознаки складу злочину (поняття та структурна схема).
- •6.Об’єкт злочину (поняття та структура).
- •7.Об’єктивна сторона складу злочину (поняття, структура та значення).
- •8. Поняття наслідку як ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •2)У вигляді майнової шкоди (статті 81-90, 147-2, 157);
- •3)Порушення нормальної роботи транспорту або зв’язку (статті 78, 205, 217-1);
- •4) У вигляді іншої шкоди дезорганізації нормальної діяльності установ (ч.2 ст.193).
- •9.Умисел та його види.Ст.8
- •10.Необережність та її види.
- •11.Мотив злочину та його співвідношення із поняттям мета злочину.
- •12.Загальні ознаки суб’єкта злочину.
- •13.Спеціальний суб’єкт злочину та його види.
- •14.Готування до злочину.
- •15.Замах на вчинення злочину та його види.
- •16.Добровільна відмова при незакінченому злочині та її юридичні наслідки.
- •17.Поняття співучасті
- •18. Види співучасників.
- •19.Вчинення злочину групою або за попередньою змовою групою осіб як форми співучасті.
- •20.Організована група, злочинна організація як форми співучасті.
- •21.Множинність злочинів (поняття, форми).
- •22.Повторність злочинів.
- •23.Сукупність злочинів та її види.
- •24.Необхідна оборона та її ознаки.
- •25.Перевищення меж необхідної оборони (поняття, ознаки).
- •26.Крайня необхідність та її відмежування від необхідної оборони.
- •27.Поняття звільнення від кримінальної відповідальності та перелік його видів.
- •28.Система покарань за кримінальним законодавством України.
- •29.Штраф як міра покарання.
- •30.Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання.
- •31.Обмеження волі як вид покарання.
- •32.Позбавлення волі на певний строк як вид покарання.
- •Стаття 63. Позбавлення волі на певний строк
- •33.Загальні засади призначення покарання.
- •34.Підстави та правила призначення покарання за вчинення кількох злочинів.
- •35.Підстави та правила призначення покарання за сукупністю вироків.
- •36.Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст.75 кк України).
- •37.Підстави та умови умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (ст.81 кк України).
- •38.Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акту про помилування.
- •39.Особливості покарання неповнолітніх.
- •40.Погашення та зняття судимості.
- •40.Погашення та зняття судимості.
- •41.Аналіз складу злочину державної зради (ст.111 кк України). Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення даного злочину.
- •42.Аналіз складу злочину диверсії (ст.113 кк України).
- •43.Кримінально-правова характеристика обставин об’єктивного характеру, що обтяжують умисне вбивство (ч.2 ст.115 кк України).
- •44.Кримінально-правова характеристика обставин суб’єктивного характеру, що обтяжують умисне вбивство (ч.2 ст.115 кк України).
- •45.Аналіз складу злочину умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання (ст.Ст. 116 кк України).
- •46.Аналіз складу злочину середньої тяжкості тілесного ушкодження (ст.122 кк України).
- •47.Аналіз складу злочину умисного тяжкого тілесного ушкодження (ст.121 кк України).
- •48. Аналіз складу злочину катування (ст.127 кк України).
- •49.Аналіз складу злочину незаконного проведення аборту (ст.134 кк України).
- •50.Аналіз складу злочину захоплення заручників (ст.147 кк України).
- •51.Аналіз складу злочину торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо передачі людини (ст.149 кк України).
- •52.Аналіз складу злочину зґвалтування (ст.152 кк України).
- •53.Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (ст. 157 кк).
- •54.Аналіз складу злочину ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
- •55.Крадіжка чужого майна та її відмінність від грабежу (ст.185, 186 кк України).
- •56.Аналіз складу злочину розбою (ст.187 кк України).
- •1. Об'єкт злочину.
- •57.Аналіз складу злочину вимагання (ст.189 кк України).
- •58.Аналіз складу злочину шахрайства (ст.190 кк України).
- •3.Суб'єкт злочину загальний.
- •59.Ознаки складів злочину привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст.191 кк України).
- •61.Контрабанда як злочин передбачений ст. 305 кк України.
- •62.Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 кк України).
- •63.Незаконна порубка лісу (ст. 246 кк України).
- •3.Суб'єкт злочину загальний.
- •64.Аналіз складу злочину легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст.209 кк України).
- •65.Аналіз складу злочину ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів (ст. 212 кк України).
- •65.Аналіз складу злочину ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів (ст. 212 кк України)
- •66.Аналіз складу злочину випуску або реалізації недоброякісної продукції (ст.227 кк України).
- •67.Порушення законодавства про охорону праці (ст. 271 кк України).
- •4 Суб'єкт злочину спеціальний
- •68.Аналіз складу злочину бандитизму (ст.257 кк України).
- •1. Об'єктом злочину є громадська безпека
- •69.Аналіз складу злочину терористичного акту (ст.258 кк України).
- •70.Аналіз складу злочину незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст.263 кк України).
- •71.Аналіз складу злочину незаконного заволодіння транспортним засобом
- •Хуліганства (Злочини проти громадського порядку та моральності (ст.293-304;РозділХіі кк) від злочинів проти особи(Злочини проти волі, честі та гідності особи (ст.146-151;Розділ ііі кк)
- •73.Аналіз складу злочину особливо злісного хуліганства (ч. 4 ст.296 кк України)
- •74.Аналіз складу злочину втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст.304 кк України).
- •75.Аналіз складу злочину незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.307 кк України).
- •76.Аналіз складу злочину підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст.358 кк України).
- •77.Поняття службового злочину і службової особи.
- •78.Зловживання владою або службовим становищем (ст.364 кк України) та його відмінність від суміжних складів злочинів.
- •79.Аналіз складу злочину одержання хабара (ст.368 кк України).
- •80.Аналіз складу злочину порушення права на захист (ст. 374 кк України).
- •6. Кваліфікуючими ознаками злочину є:
10.Необережність та її види.
До злочинів, які можуть вчинені з необережності, належать, як правило, ті, обов‘язковою ознакою котрих є наявність суспільно небезпечних наслідків (злочини з матеріальним складом). Відповідно до ст.9 КК злочин визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків своєї дії або бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення, або не передбачала настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити. За змістом ст.9 охоплює два види необережної вини: злочинну самонадіяність ( 1 – особа передбачає можливість настання суспільно небезпечних наслідків своєї дії або бездіяльності: інтелектуальний момент, 2 – особа легковажно розраховує на відвернення цих наслідків: вольовий момент) і злочинну недбалість ( 1- особа не передбачає можливості настання суспільно небезпечних наслідків своєї дії або бездіяльності; 2 – особа повинна була передбачати такі наслідки; 3 – могла їх передбачати). Злочин вважається вчиненим за злочинної самонадіяності, коли особа: 1) передбачає лише можливість суспільно небезпечних наслідків своєї дії або бездіяльності; 2) розраховує на реальні сили (знання, досвіт, вміння, фізичні сили, сили природи) або конкретні обставини (технічні засоби, дії інших сил тощо), які дозволяють уникнути настання суспільно небезпечних наслідків; 3) її розрахунки були легковажними (невиправданими), і такі наслідки настали. При злочинній самонадіяності відсутнє свідоме допущення шкідливих наслідків, оскільки винний сподівається, хоча й легковажно, на певні конкретні обставини, здатні їх відвернути, цим злочинна самонадіяність відрізняється від непрямого умислу, який є надією на везіння, а не на конкретні обставини. Злочинна недбалість виявляється у непередбаченні винним суспільно небезпечних наслідків своєї дії або бездіяльності. Іншими ознаками, притаманними недбалості, є обов‘язок і можливість особи передбачити суспільно небезпечні наслідки свого діяння. Обов‘язок бути уважним і розсудливим при вчиненні певних дій, передбачити можливість настання їх шкідливих наслідків покладається на громадян законом, спеціальними нормами і правилами, які регулюють службову або професійну діяльність, тощо. Суттєве значення має фактична можливість особи передбачити вказані наслідки, яка пов‘язана 1) з певними суб‘єктивними властивостями особи (рівень спеціальних знань у конкретній галузі, життєвий та практичний досвід тощо), 2) з тими конкретними умовами, за яких діяла особа.
11.Мотив злочину та його співвідношення із поняттям мета злочину.
Мотив злочину – це усвідомлена спонука особи, яка викликала у неї намір вчинити злочин.
Напр.,такі злочини, як розкрадання майна (ст.81-86-2, 140-144), одержання хабара (ст.168), вчиняються з корисливих мотивів. Мотив злочину значною мірою характеризує не лише особу злочинця, але і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним діяння.
Мотив має значення для характеристики і оцінки як навмисних, так і необережних злочинів. Наприклад, перевищення водієм швидкості руху транспортного засобу за мотивом виконати більший обсяг роботи й більшу отримати платню, має зовсім іншу суспільно громадську оцінку (а значить, заслуговує меншого покарання), ніж. перевищення швидкості руху водієм автотранспортного засобу з мотиву пустощів чи хуліганства при настанні внаслідок цього одних і тих же наслідків, наприклад, смерті потерпілого, чи заподіяння тому тілесних ушкоджень.
Мета злочину — це бажання особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, досягти певних шкідливих наслідків. Вона є характерною ознакою умисних злочинів, що вчиняються з прямим умислом. Мотив і мета — це факультативні ознаки суб'єктивної сторони складу злочину. Вони не тільки дають можливість правильно зрозуміти психічний, стан особи в момент вчинення злочину, виявити причини протиправної поведінки, але й точно визначити форму вини і ступінь суспільної небезпеки особи, і врешті-решт дати правильну кримінально-правову оцінку вчиненому.
Мета — це результат, до якого прагне злочинець, якого він хоче досягти.
Мета є факультативною ознакою суб'єктивної сторони складу злочину. Особливість мети, як ознаки складу злочину в тому, що такі злочини, які вчинюються з певною метою, вчиняються лише з прямим умислом. В тих злочинах, у яких мета не позначена законом, мета має значення для визначення суспільної небезпечності злочину, а також для призначення міри покарання. Наприклад, в ст. 201 КК встановлена відповідальність за контрабанду — за незаконне переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів і валюти, цінностей та інших предметів.