
- •2.Чинність кримінального закону в просторі.
- •4.Співвідношення понять злочину та складу злочину.
- •5.Елементи та ознаки складу злочину (поняття та структурна схема).
- •6.Об’єкт злочину (поняття та структура).
- •7.Об’єктивна сторона складу злочину (поняття, структура та значення).
- •8. Поняття наслідку як ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •2)У вигляді майнової шкоди (статті 81-90, 147-2, 157);
- •3)Порушення нормальної роботи транспорту або зв’язку (статті 78, 205, 217-1);
- •4) У вигляді іншої шкоди дезорганізації нормальної діяльності установ (ч.2 ст.193).
- •9.Умисел та його види.Ст.8
- •10.Необережність та її види.
- •11.Мотив злочину та його співвідношення із поняттям мета злочину.
- •12.Загальні ознаки суб’єкта злочину.
- •13.Спеціальний суб’єкт злочину та його види.
- •14.Готування до злочину.
- •15.Замах на вчинення злочину та його види.
- •16.Добровільна відмова при незакінченому злочині та її юридичні наслідки.
- •17.Поняття співучасті
- •18. Види співучасників.
- •19.Вчинення злочину групою або за попередньою змовою групою осіб як форми співучасті.
- •20.Організована група, злочинна організація як форми співучасті.
- •21.Множинність злочинів (поняття, форми).
- •22.Повторність злочинів.
- •23.Сукупність злочинів та її види.
- •24.Необхідна оборона та її ознаки.
- •25.Перевищення меж необхідної оборони (поняття, ознаки).
- •26.Крайня необхідність та її відмежування від необхідної оборони.
- •27.Поняття звільнення від кримінальної відповідальності та перелік його видів.
- •28.Система покарань за кримінальним законодавством України.
- •29.Штраф як міра покарання.
- •30.Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання.
- •31.Обмеження волі як вид покарання.
- •32.Позбавлення волі на певний строк як вид покарання.
- •Стаття 63. Позбавлення волі на певний строк
- •33.Загальні засади призначення покарання.
- •34.Підстави та правила призначення покарання за вчинення кількох злочинів.
- •35.Підстави та правила призначення покарання за сукупністю вироків.
- •36.Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст.75 кк України).
- •37.Підстави та умови умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (ст.81 кк України).
- •38.Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акту про помилування.
- •39.Особливості покарання неповнолітніх.
- •40.Погашення та зняття судимості.
- •40.Погашення та зняття судимості.
- •41.Аналіз складу злочину державної зради (ст.111 кк України). Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення даного злочину.
- •42.Аналіз складу злочину диверсії (ст.113 кк України).
- •43.Кримінально-правова характеристика обставин об’єктивного характеру, що обтяжують умисне вбивство (ч.2 ст.115 кк України).
- •44.Кримінально-правова характеристика обставин суб’єктивного характеру, що обтяжують умисне вбивство (ч.2 ст.115 кк України).
- •45.Аналіз складу злочину умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання (ст.Ст. 116 кк України).
- •46.Аналіз складу злочину середньої тяжкості тілесного ушкодження (ст.122 кк України).
- •47.Аналіз складу злочину умисного тяжкого тілесного ушкодження (ст.121 кк України).
- •48. Аналіз складу злочину катування (ст.127 кк України).
- •49.Аналіз складу злочину незаконного проведення аборту (ст.134 кк України).
- •50.Аналіз складу злочину захоплення заручників (ст.147 кк України).
- •51.Аналіз складу злочину торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо передачі людини (ст.149 кк України).
- •52.Аналіз складу злочину зґвалтування (ст.152 кк України).
- •53.Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (ст. 157 кк).
- •54.Аналіз складу злочину ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
- •55.Крадіжка чужого майна та її відмінність від грабежу (ст.185, 186 кк України).
- •56.Аналіз складу злочину розбою (ст.187 кк України).
- •1. Об'єкт злочину.
- •57.Аналіз складу злочину вимагання (ст.189 кк України).
- •58.Аналіз складу злочину шахрайства (ст.190 кк України).
- •3.Суб'єкт злочину загальний.
- •59.Ознаки складів злочину привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст.191 кк України).
- •61.Контрабанда як злочин передбачений ст. 305 кк України.
- •62.Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 кк України).
- •63.Незаконна порубка лісу (ст. 246 кк України).
- •3.Суб'єкт злочину загальний.
- •64.Аналіз складу злочину легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст.209 кк України).
- •65.Аналіз складу злочину ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів (ст. 212 кк України).
- •65.Аналіз складу злочину ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів (ст. 212 кк України)
- •66.Аналіз складу злочину випуску або реалізації недоброякісної продукції (ст.227 кк України).
- •67.Порушення законодавства про охорону праці (ст. 271 кк України).
- •4 Суб'єкт злочину спеціальний
- •68.Аналіз складу злочину бандитизму (ст.257 кк України).
- •1. Об'єктом злочину є громадська безпека
- •69.Аналіз складу злочину терористичного акту (ст.258 кк України).
- •70.Аналіз складу злочину незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст.263 кк України).
- •71.Аналіз складу злочину незаконного заволодіння транспортним засобом
- •Хуліганства (Злочини проти громадського порядку та моральності (ст.293-304;РозділХіі кк) від злочинів проти особи(Злочини проти волі, честі та гідності особи (ст.146-151;Розділ ііі кк)
- •73.Аналіз складу злочину особливо злісного хуліганства (ч. 4 ст.296 кк України)
- •74.Аналіз складу злочину втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст.304 кк України).
- •75.Аналіз складу злочину незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.307 кк України).
- •76.Аналіз складу злочину підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст.358 кк України).
- •77.Поняття службового злочину і службової особи.
- •78.Зловживання владою або службовим становищем (ст.364 кк України) та його відмінність від суміжних складів злочинів.
- •79.Аналіз складу злочину одержання хабара (ст.368 кк України).
- •80.Аналіз складу злочину порушення права на захист (ст. 374 кк України).
- •6. Кваліфікуючими ознаками злочину є:
24.Необхідна оборона та її ознаки.
Ст.27 КУ передбачено, що кожна людина має право захищати своє життя і здоров‘я, життя і здоров‘я інших людей від протиправних посягань, а ст.41 гарантує непорушність права приватної власності, якого ніхто не може бути протиправно позбавлений. Однією з найважливіших гарантій реалізації громадянами гарантованого КУ права на захист від протиправних посягань є інститут необхідної оборони. Ст.15 КК кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. Необхідною обороною за ч.2 ст.15 КК “визнаються дії, вчинені з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або іншої особи, інтересів суспільства або держави від суспільно небезпечного посягання шляхом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії були зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягання”. Інтереси особи, що здійснила посягання теж охороняються законом: заподіяна шкода не повинна перевищувати певних меж, не повинна перетворюватися в акт помсти, самочинної розправи над такою особою. Критерії правомірності необхідної оборони: 1) умови правомірності необхідної оборони, які характеризують суспільно небезпечне посягання; 2) які характеризують захисні дії, тобто визначають межі захисних дій, щоб вони не перевищували меж необхідної оборони, а шкода, заподіяна особі, яка здійснює посягання, не перевищувала ту, яка для цього необхідна. Умови правомірності необхідної оборони, які характеризують суспільно небезпечне посягання: 1) наявність суспільно небезпечного посягання; 2) його дійсність (реальність). Умови правомірності необхідної оборони, що характеризують захисні дії: 1) можливість захищати лише цінності, безпосередньо названі в ч.2 ст.15 КК: інтереси і права особи, яка захищається, інших осіб інтереси суспільства або держави; 2) шкода має заподіюватись лише особі, яка вчиняє посягання, а не будь-якій іншій особі; 3) захист не має перевищувати меж необхідної оборони. У ст.15 говориться про те, що дії по припиненню суспільно небезпечного посягання будуть правомірними, якщо вони зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягання. Наявність суспільно небезпечного посягання означає, що воно є дійсним, реальним, існує об‘єктивно, а не лише в уяві особи, яка здійснює захист, тобто посягання вже реально розпочалось і ще не закінчилось. Посягання, щодо якого допускається необхідна оборона, має бути об‘єктивно суспільно небезпечним. Дійсність (реальність) суспільно небезпечного посягання означає, що воно має існувати об‘єктивно, реально, а не в уяві особи, яка здійснює захист. Об‘єктивно реальність посягання і його оцінка особою, яка захищається, можуть не співпадати. Найчастіше це має місце тоді, коли посягання уже закінчене, а особа, яка захищається, не усвідомлює цього факту. Необхідна оборона допускається не тільки проти дій, котрі свідчать про те, що існує реальна загроза негайного початку посягання (наявність у руках особи зброї, загрозливі висловлювання, певна поведінка). Закінченим посягання має вважатись: 1) при припиненні дій винним із власної ініціативи; 2) при вимушеному припиненні дій винного захисними діями особи, яка здійснює захист, або внаслідок дії інших факторів із причин, що не залежать від волі винного. Інтереси, які можуть захищатися від суспільно небезпечного посягання, безпосередньо в ч.2 ст.15 об‘єднані в чотири групи: 1) інтереси чи права особи, яка захищається; 2) інтереси будь-якої іншої особи; 3) інтереси суспільства; 4) інтереси держави. 1) і 2) – людина, її життя і здоров‘я, честь і гідність, недоторканість і безпека (ст.3 КУ), інші права і свободи людини. 3) і 4) громадська безпека, громадський порядок, навколишнє природне середовище, здоров‘я населення. Захист при необхідній обороні має відповідати характеру посягання, напр., не є правомірним позбавлення життя чи заподіяння тяжкої шкоди особі, яка вчиняє хуліганські дії.
Ч.3 ст.15 КК “не є злочином застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів, незалежно від наслідків, якщо воно здійснено для захисту від нападу озброєної особи чи нападу групи осіб, відвернення протиправного насильницького проникнення у житло чи інше приміщення або якщо особа, яка здійснює захист, не могла внаслідок переляку або сильного душевного хвилювання, викликаного суспільно небезпечними діями, оцінити відповідність захисту характерові посягання”.