- •1. Поняття юридичної науки. Система юридичних наук.
- •2. Поняття, сутність та основні ознаки держави.
- •3. Основні доктринальні тлумачення права.
- •4. Теорія держави та права як наука, її місце та роль в системі юридичних наук
- •5. Плюралізм теорій походження держави.
- •6. Право як соціальна цінність
- •7. Об’єкт та предмет теорії держави та права.
- •8. Теологічна (теократична) доктрина походження держави
- •9. Сутність, зміст, завдання та функції права.
- •10. Функції теорії держави та права.
- •11. Патріархальна теорія держави та права
- •12. Принципи права та їх характеристика.
- •13. Поняття та структура методології теорії держави та права.
- •14. Договірна теорія походження держави.
- •15. Правові нормі в системі соціальних норм.
- •16. Співвідношення теорії держави та права та філософії права
- •17. Соціально-економічна теорія походження держави.
- •18. Поняття та основні ознаки правових норм.
- •20. Поняття та основний зміст функцій держави
- •20. Продолжение
- •21. Види правових норм.
- •22. Технократична теорія походження держави.
- •23. Поняття та основні ознаки правової держави
- •Поняття юридичної науки. Система юридичних наук.
- •27. Соціологічний підхід до праворозуміння.
- •28. Держава та громадянське суспільство. Співвідношення.
- •29. Зовнішні функції України на сучасному етапі
- •30. Доктрина природного права
- •31. Держава як суб’єкт політичної системи суспільства
- •32. Поняття державного ладу та його основні елементи
- •33. Аксіологічний (ціннісний) підхід до праворозуміння
- •34. Поняття та основні елементи форми держави.
- •35. Системний підхід до праворозуміння
- •36. Право в об’єктивному значенні
- •37. Поняття та класифікація форм державного правління.
- •38. Інтеграційне праворозуміння
- •39. Право в суб’єктивному значенні
- •40. Поняття та види державно-політичних режимів
- •40. Продолжение
- •41. Співвідношення правових та моральних норм
- •42. Джерела та форми права
- •43. Поняття та види державно-територіального устрою
- •44. Види форми (джерел) права.
- •45. Система права України: поняття і структура
- •46. Суть та структура апарату публічної влади
- •47. Поняття нормативно-правового акту та його види
- •48. Проблема розмежування галузей права України
- •49. Ознаки державного суверенітету
- •50. Поняття та ознаки нормативно-правового договору.
- •51. Поняття правової системи.
- •52. Принцип розподілу влади. Сутність та принципи.
- •53. Правовий прецедент.
- •54. Співвідношення системи права та правової системи
- •55. Поняття монархії та її види.
- •56. Правові принципи як джерело право.
- •57. Поняття та види правовідносин
- •Види правовідносин
- •58. Поняття республіки та її види. Україна як республіка.
- •59. Правова доктрина як джерело права.
- •60. Суб’єкти правовідносин та їх правосуб’єктність
- •61. Поняття демократії. Сутність та основні ознаки.
- •62. Міжнародно-правові акти як джерело права.
- •63. Об’єкти правовідносин. Поняття та структура.
- •64. Авторитарний та тоталітарний політичні режими.
- •65. Правовий звичай як джерело права.
- •66. Юридичний зміст правовідносин.
- •67. Ознаки унітарної держави. Україна як унітарна держава.
- •68. Систематизація нормативно-правових актів. Поняття. Види.
- •69. Поняття та ознаки правомірної поведінки.
- •70. Ознаки та види федерації як територіального устрою.
- •Класифікація федерацій Усі федеративні держави класифікуються за різними критеріями.
- •71. Метод правового регулювання. Поняття та види
- •72. Поняття та ознаки неправомірної поведінки.
- •73. Ознаки конфедерації як територіального устрою.
- •74. Кодифікація законодавства. Поняття та ознаки.
12. Принципи права та їх характеристика.
Принципи права - це його основні засади, вихідні ідеї, що характеризуються універсальністю, загальною значущістю, вищою імперативністю і відображають суттєві положення права. Принципи права за своєю сутністю є узагальнені відображення об'єктивних закономірностей розвитку суспільства, людства в цілому. Притаманна принципам властивість універсального та абстрактного засвоєння соціальної дійсності зумовлює їх особливу роль у структурі правової системи, механізмі правового регулювання, правосвідомості та ін. Принципи права: Визначають нормоутворюючу і правозастосовну діяльність; Координують функціонування механізму правового регулювання; Є критеріями оцінки правності (правової природи) рішень органів держави і дій громадян; Формують правове мислення і правову культуру; Цементують систему права. Форми існування принципів права різноманітні: У вигляді вихідних засад правових теорій і концепцій; Я к правові орієнтації суб'єктів права; У вигляді змісту правових норм чи їх угруповань; У вигляді вимог правового регулювання; У вигляді правових цінностей та ін. Правові принципи у формально-юридичному аспекті знаходять своє відображення у нормах права завдяки їх формулюванню в статтях нормативно-правових актів чи деталізацію у групі норм права і відображення у відповідних статтях нормативно-правових актів. Призначення правових принципів полягає у тому, що вони: Здійснюють універсальне і узагальнене закріплення основ суспільного ладу; Забезпечують одноманітне формулювання норм права та їх вплив на суспільні відносини у формі правового регулювання та інших видів правового впливу (інформаційного, ціннісно-орієнтаційного, психологічного, системостворюючого та ін.). Залежно від функціонального призначення і об'єкта відображення принципи права поділяються на соціально-правові і спеціально-правові. Соціально-правові принципи відображують систему цінностей, що властиві суспільству і мають чи повинні мати правову форму виразу і забезпечення (домінування загальнолюдських цінностей над інтересами класів, націй і т.ін., єдність суспільних і особистих інтересів). Спеціально-правові принципи узагальнюють засади формування та існування власне права як специфічного соціального явища. Поділяються на: Загальноправові принципи: . Принцип гуманізму - домінування у формуванні і функціонуванні правової системи невід'ємних природних прав і свобод людини; . Принцип рівностігромадян пред законом - всі громадяни незалежно від національної, статевої, релігійної й іншої належності, посадового стану мають рівні загальногромадянські права і обов'язки, несуть рівну відповідальність перед законом; Принцип демократизму - право, законодавство адекватно відображують волю народу, формуються через безпосередню і посередню форми демократії; Принцип законності (правності) - здійснення всіх правових форм діяльності держави, функціонування громадянського суспільства, громадян на основі і у відповідності з нормами права, природними правами і обов'язками людини; Принцип взаємної відповідальності держави і особи - не тільки особа відповідальна перед державою, але й держава перед особою. Вони пов'язані взаємними правами і обов'язками. Міжгалузеві принципи - діють не в усіх галузях права, а в певних їх групах (принцип здійснення правосуддя тільки судом); Галузеві принципи - притаманні окремим галузям права; Принципи інститутів - їх дія обмежена предметом їх регулювання.