4. Алгебра логіки як логічна основа побудови пк. Основні логічні операцій

Ло́гіка (грец. λογιχη від грец. logos — слово, сенс, думка, мова) — наука про закони і форми мислення, методи пізнання та умови істинності знань і суджень[1]. Головним об'єктом дослідження логіки є описові системи мислення, тобто системи які пропонуються як інструкція для людей (а також, можливо інших розумних істот/машин) як слід правильно мислити. При цьому, такі інструкції не слід розглядати як опис того, як люди насправді мислять, що є предметом дослідження інших дисциплін, наприклад коґнітивної психології.

У щоденній мові, логіка є способом судження, що полягає в отриманні висновку із набору припущень. Формальніше, логіка стосується виведення — процесу що продукує нові твердження із вже встановлених. Саме тому у логіці особлива увага приділяється структурам виводу — конкретніше, формальним відношенням між вихідними твердженнями та висновками, де «формальний» означає що ці відносини є незалежними від самих тверджень. Не менш важливим є дослідження істинності виводу, включаючи різноманітні можливі визначення істинності та передумови що на практиці уможливлюють її встановлення. Таким чином очевидною є важлива роль що її відіграє логіка у епістемології, забезпечуючи останню механізмом розширення знання.

Побічним продуктом логіки є рецепти мислення, тобто опис того як люди та інші розумні істоти/машини/системи повинні мислити. При цьому такі рецепти не є суттєвими для предмету самої логіки, але є радше одним із її практичних застосувань. Більш того, вони не повинні розглядатись як опис того як люди насправді мислять, що є предметом дослідження інших дисциплін, зокрема коґнітивної психології.

Традиційно логіка вивчається як галузь філософії. Починаючи із середини вісімсотих років минулого тисячоліття логіка стає предметом дослідження математики, а останнім часом і інформатики. Як наука, логіка досліджує та класифікує структури тверджень та аргументів та розробляє схеми їх кодифікації. Таким чином, предмет дослідження логіки може бути дуже широким, включаючи судження про ймовірність та причинність. Логікою також досліджуються структури логічних хиб та парадокси. Стародавні греки поділяли діалектику на логіку та риторику. Риторика має справу з переконувальною аргументацією, що може певною мірою розглядатись як протиставлення логіці.

5. Логічні елементи "і", "або", "не".

Логічна операція І (кон’юкція) - логічне множення позначається

С=.Цей умовний запис читається так: "А і В".

Кон'юнкція двох висловлювань істинна лише тоді, коли обидва висловлювання істинні.

Логічна операція НЕ (інверсія) - логічне заперечення позначається або ¬A і читається так: "не А".

Заперечення - хибне тоді, коли А - істинне.

6. Логічні елементи i-не; або-не; і-або-не.

Логічна операція АБО-НЕ - заперечення диз'юнкції (операція Пірса). Позначається , або .

Логічна операція І-НЕ - заперечення кон'юнкції (операція Шеффера). Позначається , або .

Логічна операція Заборона - .

7. Мінімізація логічних функцій. Метод Карно.

8. Мінімізація логічних функцій. Метод Квайна.

9. Клавіатура. Види клавіатур. Група клавіш. Призначення. Скен - код.

Клавіату́ра (англ. keyboard) — сукупність розміщених у певному порядку клавіш пристрою, що використовується для введення і редагування даних, а також керування виконанням окремих операцій.

Клавіша тут виступає як елемент клавіатури, натисканням якого генерується код відповідного знака або ініціюється деяка дія.

Клавіатури використовуються в найрізноманітніших пристроях — друкарських машинах,калькуляторах, мобільних телефонах, а також є однією з комплектуючих комп'ютера.

Основні типи клавіатур за призначенням - музичні та алфавітно-цифрові.

Клавіатури можуть мати різні конструкції:

• Механічні, історично найперші — рух клавіші за допомогою більш чи менш складної системи важелів тощо засобів безпосередньо виконує свою корисну функцію (напр. важелів в друкарській машині)

• Кнопкова — рух клавіші безпосередньо з'єднує або роз'єднує електричні контакти.

  • Пружинна

  • Мембранна — натискання опосередковується мембраною, яка також повертає клавішу до вихідного положення.

  • Гумова — натиснення клавіші спричиняє певний тиск гуми на друковану плату, внаслідок відбувається значне зниженняелектричного опору між металевими провідниковими доріжками, що нанесені на плату.

• Безкнопкова

  • Оптоелектронна

  • Ємнісна — відносно рідко вживана — клавіша з'єднана з елементом, що змінює ємність конденсатора, частіше, шляхом його всуву між обкладками конденсатора.

  • Герконова — натиснення клавіші спричиняє наближення магніту до геркону всередині якого відбувається замикання контактів

• Екранна

  • Тактильна  — на екрані висвітлюється зображення кнопки, дотик до зазначеного місця на екрані є рівнозначним її натисненню. Для реалізації цього виду клавіатури необхідний спеціальний тактильний монітор .

  • Класична — на екрані висвітлюється зображення кнопки, по якому клацають мишкою. Цей вид клавіатури не вимагає спеціальних екранів. Перевагою екранних клавіатур над фізичними є можливість візуального відображення великої кількості наборів символів різних алфавітів.