?

1.Збудник фасціольозу:

-Fasciola lanceatum, Fasciola felineus

+Fasciola hepatiсa, Fasciola gigantiсa

-Fasciola bovis, Fasciola ovis

-O. felineus, Opistorchis sinensis

?

Морфологічні особливості фасціол:

+листочкоподібні, довжина 2-3 см, дві присоски

-ланцетоподібні, 8-13 мм, два круглих сім’яники

-плоскі, дрібні, 3-6 мм, рожево-червоні, овальної форми, черевний присосок у задній частині тіла

-конічної форми, черевний присосок у задній частині тіла, 8 мм

?

Місце локалізації статевозрілих фасціол:

-тонкий відділ кишечника

-товстий відділ кишечника

-головний або спинний мозок

+жовчні ходи печінки

?

Морфологічні особливості яєць фасціол:

+великі овальні з гладенькою золотисто-жовтою оболонкою, кришечка на одному полюсі

-веретеноподібні, коричневі

-овальні, сріблястого кольору

-трикутної або чотирикутної форми

?

Шляхи інвазування дефінітивних хазяїв при фасціольозі:

-трансмісивний

-статевий

-перкутанний з проникненням личинки

+аліментарний адолескарієм

?

Дефінітивні хазяї при фасціольозі:

-сухопутні молюски

-прісноводні молюски

-мурахи

+жуйні та інші ссавці, в тому числі людина

?

Проміжні хазяї при фасціольозі:

-бабки (стрекози)

-мурахи

-сухопутні молюски

+прісноводні молюски

?

Основні стадії (цикл) розвитку фасціол:

-яйце – личинка – лялечка - імаго

+яйце – мірацидій – материнська спороциста – редії – церкарій – адолескарій

-яйце - личинка 1стадії - 2ої стадії - імаго

-яйце – личинка - протонімфа – телеонімфа – імаго

?

Учасники у ланцюгу розвитку фасціол:

+ссавці – прісноводні молюски

-м’ясоїдні – прісноводні молюски – карпові риби

-жуйні – сухопутні молюски – мурахи

-ссавці – кровосисні комахи

?

Характерні патологоанатомічні зміни при фасціольозі:

-катарально-геморагічний ентерит

-фібрінозний коліт

+ознаки гострого або хронічного гепатиту

-катаральна бронхопневмонія

?

Прижиттєва лабораторна діагностика при фасціольозі:

+методом послідовного промивання

-копролярвоскопічні методи Вайда, Бермана

-культуральний метод

-мікроскопія мазків крові

?

Засоби для лікування хворих тварин, їх дозування при фасціольозі:

+бітіонол 0,2 г/кг, сульфен 0,05 – 0,09 г/кг

-празиквантел 10 мг/кг

-фебантел 15 мг/кг

+гексихол 0,3 г/кг, політрем 0,2 г/кг, бензілмідазоли

?

Чи можна використовувати травостій з неблагополучних з фасциольозу пасовищ для годівлі тварин:

-зразу ж після згодовування, але у подрібненому вигляді

-без обмеження з червня місяця

+при умові використання через 6 місяців після заготування

-у вигляді сухого сіна

?

Планові профілактичні заходи при фасціольозі:

-знезараження риби

-планова дегельмінтизація м’ясоїдних

-дегельмінтизація тварин у літній період

+профілактичні дегельмінтизації, зміна пасовищ, гігієнічний водопій, боротьби з молюсками, планова копроовоскопія

?

Збудник дикроцеліозу жуйних:

-Dicrocelium hepatiсa, Dicrocelium gigantica

-Dicrocelium bovis

+Dicrocelium lanceatum

-D. felineus D. scotie

?

Морфологічні особливості збудника дикроцеліозу жуйних:

-листоподібної форми, довжина 2-3 см

+ланцетоподібної форми 5-15 мм, сіро-коричневого кольору

-плоскі, членисті до 1 м довжиною

-веретеноподібні, білого кольору 10-12 см довжиною

?

Місце локалізації статевозрілих дикроцеліїв в організмі дефінітивних хазяїв:

+жовточні ходи

-тонкий відділ кишечнику

-бронхи і трахея

-товстий відділ кишечнику

?

Проміжні хазяї для дикроцеліїв:

-прісноводні молюски

-стрекози (бабки)

+сухопутні молюски, мурашки

-кровосисні комахи

?

Шляхи інвазування дикроцеліями дефінітивних господарів:

-трансмісивний

-статевий (при паруванні)

-аліментарно адолескарієм з водою, травою

+аліментарно метацеркарієм з інвазуваними мурашками

?

Стадії розвитку збудника дикроцеліозу жуйних:

+яйце – мірацидій – материнська спороциста – церкарій – метацеркарій

-яйце – личинка - протонімфа – телеонімфа – імаго

-яйце – личинка – лялечка – імаго

-яйце – акантор – преакантела – акантела – імаго

?

Учасники, задіяні у циклі розвитку дикроцеліїв:

-жуйні – орибатидні кліщі

-ссавці – прісноводні молюски

-м’ясоїдні – прісноводні молюски – карпові риби

+жуйні – сухопутні молюски – мурашки

?

Лабораторні методи прижиттєвої діагностики при дикроцеліозі жуйних:

+метод послідовного промивання

+метод флотації

-метод Бермана-Орлова

-дослідження шлункового соку

?

Засоби лікування при дикроцеліозі жуйних:

-піперазин 0,3 г/кг, левамізол 7,5 мг/кг

+куприхол 500 мг/кг, політрем 300 мг/кг

-нілверм 0,01 г/кг, локсуран 2,5 мл/10 кг

+альбендазол 15 мг/кг, фенбендазол 5 мг/кг, фебантел 500 мг/кг

?

Заходи профілактики при дикроцеліозі жуйних:

+профілактична дегельмінтизація в осінньо-зимовий період, окультурення пасовищ, огородження мурашків

-захист водойм від попадання яєць паразитів (санітарна охорона річок)

-знезараження риби із неблагополучних водоймищ

-планові дослідження периферичної крові тварин на наявність збудника

?

Збудник опісторхозу м’ясоїдних:

-Opistorchis scotiae, Opistorchis lanceatum

+Opistorchis felineus

-Trematoda felis

-Opistorchis gigantica, O. hepatica

?

Райони поширення опісторхозу м’ясоїдних:

-переважено степова і лісостепова зони України

-північні райони, зона Полісся України, менше лісостепова зони

+вогнищево, у басейнах магістральних річок (Дніпро, Дністер, Донець)

-в Україні не реєструється

?

Морфологічні особливості збуднику опісторхозу м’ясоїдних:

-листоподібні, довжиною 2-3 см. Сім’яники займають передню частину тіла

+плоскі, довжина 8-13 мм, дві присоски, в кінці паразита два лопатевих сім’яника

-дрібні, конічні форми, рожевого кольору 3-5 мм

-веретеноподібні, круглої форми 10-12 см, білого кольору

?

Місце локалізації опісторхусів у дефінітивних хазяїв:

+у жовчних протоках печінки, в підшлунковій залозі

-у сичузі, тонкому кишечнику

-у товстому кишечнику

-у бронхах і трахеї

?

Цикл розвитку збудника опісторхозу:

-дефінітивні – жуйні (марита), проміжні – сухопутні молюски (спороцисти, редії, церкарії), додаткові – мурахи (метацеркарії)

-дефінітивні – жуйні (марити), проміжні – прісноводні молюски (спороцисти, церкарії)

+дефінітивні – м’ясоїдні (марити), проміжні – прісноводні молюски (спороцисти, церкарії), додаткові карпові риби (метацеркарії)

-дефінітивні – свині, проміжні – дощові черви

?

Лабораторна діагностика при опісторхозі м’ясоїдних:

+копроовоскопічні методом послідовного промивання, або флотаційним методом за Щербовичем

-копролярвоскопічні методи Вайда, Бермана

-дослідження мазків периферичної крові за методом Романовського

-дослідження шлункового соку на наявність яєць гельмінта

?

Засоби для лікування при опісторхозі м’ясоїдних:

-піперазин 0,2 г/кг

+фенасал 0,2 г/кг, дронцит 0,1 г/кг,

+фенбендазол 30 мг/кг, гексихол, політрем 150-200 мл/кг

-амітразин, стомазан

?

Заходи профілактики при опісторхозі м’ясоїдних:

-дегельмінтизації, зміна пасовищ, стійло-вигульне утримання

-планові дегельмінтизації восени і весною, випасання на благополучних пасовищах, боротьба з сухопутними молюсками

+планові профілактичні дегельмінтизації у звірогосподарствах, санітарна охорона водоймищ, рибу із неблагополучних водойм, знезаражують заморожуванням, або проварюванням

-не допускати поїдання мурашок інвазованих метацеркаріями

?

Статевозрілі збудники парамфістоматозу жуйних локалізуються у:

-товстому кишечнику

-легенях

+рубці

-печінці

?

Нестатевозрілі збудники парамфістоматозу жуйних локалізуються у:

+тонкому кишечнику

-легенях

-рубці

-печінці

?

Збудники парамфістоматозу жуйних відносяться до:

-цип’яків

-стьожків

+трематод

-нематод

?

Проміжними живителями збудника парамфістоматозу жуйних є:

-сухопутні молюски

+прісноводні молюски

-дощові черв’яки

-рачки-бокоплави

?

Парамфістоматозом жуйні уражуються при:

+випасанні на болотах

-випасанні на сухих пасовищах

-укусах ґедзів

-укусах іксодових кліщів

?

Розвиток збудника парамфістоматозу жуйних відбувається у:

-поверхневому шарі ґрунту

-траві

+неглибоких водоймищах

-тваринницьких приміщеннях

?

При парамфістоматозі жуйних найбільше уражується:

+дванадцятипала кишка

-легені

-печінка

-пряма кишка

?

Для запобігання ураження жуйних парамфістоматозом слід не випасати тварин:

-під дощем

-у сонячну погоду

+на болотах

-у сухих чагарниках

?

Для лікування жуйних при парамфістоматозі найчастіше застосовують:

-піперазин

-івомек

-хлоранфенікол

+фенбендазол

?

Збудник цистицерозу ВРХ:

-Cysticercus ovis

-Cysticercus cellulosае

-Cysticercus taennicollis

+Cysticercus bovis

?

Локалiзацiя личинковоi стадii збудника цистицеркозу у ВРХ:

+цистицерки локалiзуються у серцi, скелетних м’язах

-ларвоцисти локалiзуються на сальному, серозних покривах, брижах

-ларвоцисти рiзного розмiру у товщi паренхiми печiнки, легень, нирок

-гроноподiбнi конглобати на поверхнi печiнки

?

Локалiзацiя бичачого цiп’яка у дефінитивного хазяїна:

-тонкий вiддiл кишечника м’ясоїдних

-жовчнi ходи печiнки у ВРХ

+тонкий кишечник людини

-товстий кишечник людини

?

Будова цистицерка бовiсного:

+овальний мiхурець дiаметром 5-15 мм, сiрувато-бiлого кольору з рiдиною і одним протосколексом на внутрiшнiй оболонцi

-округлий або овальний мiхурець дiаметром 5-10 см з десятками iнодi сотнями сколексiв на внутрiшнiй оболонцi

-розмiром вiд горошини до курячого яйця заповненi рiдиною, з одним протосколексом на внутрiшнiй оболонцi

-мiхур завбiльшки вiд горошини до голови новонародженноi дитини заповнений рiдиною з виводковими капсулами

?

Способи зараження людей бичачим цип’яком:

-при вживаннi в iжу iнвазiонного цистицерками м’яса свиней, диких кабанiв

-з овочами контамiнованими яйцями збудника

-з водою при попаданнi в органiзм адолескарiїв

+при вживаннi яловичини iнвазованої цистицерками

?

Способи iнвазування цистицеркозом бовiсним промiжних хазяiв:

+з кормом, водою, через пiдстилку, предмети догляду контамiнованi яйцями цiп’яка

-при вживаннi iнвазованого цистицерками недостатньо знезарадженого м’яса свиней

-з травою, водою, контамiнованого адолескарiями

-при вживаннi iнвазованого цистицерками недостатньо знезарадженого м’яса

?

Дiагностика цистицеркозу бовiсного у промiжних хазяiв:

+огляд массетерiв, серця; додатково шийних м’язiв, лопатко-лiктоьвих, спинних, тазових кiнцiвок, дiафрагми

-дослiдження зрiзiв м’язових волокон у компресорiумi

-дослiдження проб методом перетравлення у штучному шлунковому соку

-дослiдження фекалiй методом Фюллеборна

?

Використання м’яса забiйних тварин при цистицеркозi бовiсному:

-незалежно вiд кiлькостi виявлених фiн - тушу утилiзують

+якщо на 40 см2 установлено бiльше 3-х фiн і є дегенеративнi змiни у м’язах тушу напрявляють в утиль

-якщо на 40 см2 установлено 1-у фiну тушу використовують без обмежень

-без обмежень

?