17.Проблема неусвідомлюванних псих.Процесів у психології,їх класифікація.

Несвідоме - це сукупність психічних процесів, актів і станів, обумовлених впливами, у впливі яких людина не дає собі відліку.

Неусвідомлювані психічні процеси особливо активно стали вивчатися на початку XX ст. Цією проблемою займалися різні вчені, але вже результати перших досліджень показали, що проблема несвідомого настільки велика, що вся усвідомлювана людиною інформація - це лише верхівка айсберга, більша частина якого не видно оку спостерігача.

Всі неусвідомлювані процеси можна розділити на три класи:

1) Неусвідомлювані механізми свідомих дій

- неусвідомлювані автоматизми (первинні (безумовні рефлекси) і вторинні (умовні рефлекси)

- явища неусвідомлюваної установки

- неусвідомлюване супровід свідомих дій

2) Неусвідомлювані збудники свідомих дій (явища, описані Фрейдом)

- сновидіння

- помилкові дії

- невротичні симптоми

3) Надсвідомі процеси

- змінені стани свідомості

- циркадні ритми (біоритми) - циклічні коливання інтенсивності різних біологічних процесів, пов'язані зі зміною дня і ночі, «внутрішній годинник» організму. Період циркадних ритмів зазвичай близький до 24 години.

18.Свідоме і несвідоме у психіці.Неусвідомлювані механізми і дії.

Свідомість - це вища інтегрована форма психіки, яка складається під впливом суспільно-історичних умов у трудовій діяльності людини та її спілкування за допомогою мови з іншими людьми. Свідомість людини виявляється в її діяльності. Справа і слово людей є виявом їхньої свідомості. Свідомість у різні моменти життя особи і за різних обставин неоднакова. Основними характеристиками свідомості є:

1) відображення навколишнього світу за допомогою пізнавальних процесів (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява). Порушення діяльності будь-якого з пізнавальних процесів призводить до розладу свідомості;

2) розрізнення суб'єкта й об'єкта (тобто того, що належить "Я" і "не Я"), яке відбувається в процесі формування самосвідомості людини.Людина є єдиною живою істотою, яка здатна до самопізнання та самооцінки своїх вчинків і себе в цілому. За висловом Гегеля, "людина є тварина, але вона вже не тварина, тому що знає, що вона тварина".Самосвідомість проявляється в пізнавальній (самовідчуття, самоспостереження, самоаналіз, самокритика), емоційній (самопочуття, самолюбство, скромність, гордість, почуття власної гідності) та вольовій (стриманість, самоконтроль, самовладання, дисципліна) формах;

3) забезпечення ціле утворювальної діяльності людини. Завдяки випереджальному відображенню людина розкриває причинно-наслідкові зв'язки, передбачає майбутнє, ставить перед собою мету, враховує мотиви і приймає вольові рішення, вносить необхідні корективи, переборює труднощі. Провадячи ту чи іншу діяльність, вона активно впливає на навколишній світ;

4) наявність емоційно-оцінних ставлень до всього, що відбувається навколо, до інших людей та до самої себе. Ця характеристика свідомості проявляється найбільш виразно в таких моральних почуттях, як почуття обов'язку, патріотизм, інтернаціоналізм та ін. Переживання підсилюють чіткість усвідомлення себе та навколишнього світу, а тому є важливим стимулом для активізації свідомості.

Несвідоме - це настільки специфічне людське психічне проявлення, яке як і свідомість детерміноване суспільними умовами існування людини. Воно виступає як часткове, не достатньо адекватне відображення світу у людському мозку. В сферу несвідомого входять психічні явища, які виникають у сні, зворотній реакції, які викликаються не відчуттями, а реально діючими подразниками (субсенсорні, субцептивні). Рухи, які в минулому були свідомими, але завдяки багаторазовому повторенню автоматизувались, стали навичками. До несвідомого відносяться і деякі патологічні явища, які виникають у психіці хворої людини (галюцинації, марення, ін.). Класифікація неусвідомлюваних механізмів нашої психіки.1. Неусвідомлювані механізми свідомих дій.

А) неусвідомлювані автоматизмы. Це стереотипи автоматизованої поведінки, які практично ніколи не усвідомлюються, такі як ходьба або лист у дорослої людини. Ці автоматизмы іноді називають образно «вільна голова». Їх ділять на:

- первинні – це ходьба, моргання

- вторинні – це навички, наприклад, положення рук на фортепіано, поза танцюриста або спортсмена і так далі

- сприйняття.

Б) неусвідомлювана установка. Вивчалася в грузинській школі. Її родоначальник Д.Н.Узнадзе, який представляє установку як готовність суб'єкта до сприйняття майбутніх подій і здійснення дій в певному напрямі (тобто діяти і реагувати певним чином), що є основою його доцільної виборчої активності.

В) неусвідомлювані супроводи свідомих дій. Це такі дії, які не несуть реалізаційного навантаження, але вони добре супроводжують. Приклад: мова у першокласника, коли він старанно виводить перші в своєму житті букви. Ці дії можуть служити індикаторами психічного стану, особливо емоційного.2. Неусвідомлювані спонукачі свідомих дій.

А) передсвідомість. Це та інформація, ті латентні знання, які будь-якої хвилини можуть бути актуализированны.Б) власне бесознательное. Це неусвідомлювані мотиви і смислові установки, що обумовлюються бажаним майбутнім. Цю сферу несвідомого досліджував З.Фрейд.3. Надсознательноє.Це такий рівень психічної активності особи|особистості|, який виникає при вирішенні творчих задач, вищий етап творчого процесу.Уявлення про специфіку цього рівня було висунуте К.С.Станіславським, терміном, що позначав його, «надсвідомість». Надалі П.В.Симонов інтерпретував його як механізм творчої інтуїції, завдяки якому відбувається|походить| рекомбінація колишніх вражень, чия відповідність дійсності встановлюється повторно.Окрім|крім| творчості сюди можна віднести переживання|вболівання| великого горя, яке обтікає людини, і вийти з нього неможливо. Далі: будь-які великі життєві події які перевертають наше життя, але|та| чому – невідомо. Причому одна і та ж подія одній людині переверне життя, а іншому немає. Ще один приклад – особові кризи.4. Прояви субсенсорного сприйняття.Субсенсорні – означає ті, що не відчуваються. Виникає на шляху просування інформації від органів чуття або з пам'яті до свідомості. Несвідоме відрізняється від свідомості тим, що відбивана ним реальність зливається з переживаннями суб'єкта, його стосунками до світу. Дійсність в несвідомому переживається через такі форми, як безпосереднє емоційне відчуття, ідентифікація, емоційне зараження.