
- •1.Значення психологічних знань для навчання і виховання дітей.
- •2. Психологія як наука, історія її виникнення, її предмет, обкт,завдання.
- •3.Поняття про методи дослідження у психології. Класифікація методів дослідження(за б.Г.Ананьєвим)
- •4.Проблема вибору мотоду дослідження в психології.Основні етапи психологічного дослідження.
- •5.Метод спостереження.Особливостівикористання різних видів спостереження.
- •6. Методи опитування. Їх різновиди,переваги та недоліки, особливості застосування.
- •7. Проективні діагностичні методи.Тест та його види.
- •8.Експеримет, види експерименту, особливості застосування.
- •9. Основні етапи становлення психології як науки про сутність і закономірності розвитку психіки.
- •10.Основні етапи розвитку психології в Україні. Г.С.Костюк та його внесок у психологічну науку.
- •11.Взаємозвязок психології і сучасних наук. Основні глузі психології.
- •12.Поняття про психіку.Характеристика сновних етапів розвитку психіки у філогенезі.
- •13.Сигнальність як фундаментальна властивість психіки.Розвиток психіки тварин.
- •14.Відмінності психіки людини від психіки тварин. Роль знакових систем у розвитку вищих психічних функцій.
- •15.Основні форми прояву психіки та їх взаємозв’язок(психічні стани,процеси,властивості).
- •16.Поняття про свідомість.Суспільно-історичний характер свідомості.Культурно історична парадигма Виготського.
- •17.Проблема неусвідомлюванних псих.Процесів у психології,їх класифікація.
- •18.Свідоме і несвідоме у психіці.Неусвідомлювані механізми і дії.
- •19.Загальне поняття про відчуття.Фізіологічні основи відчуттів.
- •20.Види відчуттів і їх харак-ка.
- •21.Основні властивості і харак-ка відсуттів.Сенсорна адаптація та взаємодія відчуттів.Розвиток відчуттів.
- •22.Загальна харак-ка сприйняття.Фізіологічні основи сприйн.Його відмінність від інших пізнавальних проц.
- •23.Основні властивості і види сприйняття.
- •24.Індивідуальні відмінності в сприй-ті.Сприй-тя простору. Сприйняття руху і часу
- •25.Визначення уявлення і його основні харак-ти.Види уявлень.
- •26.Визнач. І загал.Харак-ка памяті.Теорії памяті.
- •27.Основні види памяті.
- •28. Основні процеси і механізми памяті.Індивідуальні особливості амяті і її розвиток.
- •29. Загальна характеристика у яви і її роль в психічній діяльності. Види уяви.
- •30. Механізми переробки уявлень в уявні образи.
- •31. Індивідуальні особливості уяви і її розвиток. Уява і творчість.
- •33. Основні форми мислення. Індивідуально-психологічні особливості мислення.
- •34. Тереотичні і експериментальні підходи до дослідження мислення. Розвиток мислення.
- •35. Основні види розумових операцій:
- •36.Загальна характеристика мови і мовлення.Фізіологічні основи мовлення.
- •37. Теорії походження мовлення
- •38.Поняття про увагу, її види форми та властивості.
- •41) Класифікація емоцій та почутті.Загальні властивості емоцій та почуттів.Розвиток емоцій та їх значення в житті людини.
- •42)Поняття про волю як психічну функцію. Загальна характеристика вольових дій. Структура вольових дій.Вольові якості та їх розвиток.
- •43)Фізіологічні і мотиваційні аспекти вольових дій. Структура вольових дій. Основні психологічні теорії волі.
- •44)Поняття про адаптацію людини)
- •46)Поняття і характеристика людської діяльності)
- •47)Діяльність.Задачі і мотиви діяльності)))
- •48)Уміння,навики і звички.Їх види та взаємозв’язок.
- •49.Сутність психологічної теорії діяльносі, її принципи..За о.М.Леонтьєвим.
- •52)Соціально-педагогічне спілкування.Техніка і прийоми. Розвиток навичок спілкування.
- •53)Загальне поняття про особистість.Співвідношення понять людина,індивід))))))
- •55) Теорії особистості
- •56.Поняття про спряямовваніть особистості і мотивацію діяльності.Форми спрямованості.
- •57.Установки і тенденції. Потреби.Інтереси Ідеали.
- •58.Психологічні теорії мотивації.
- •59. Мотивована поведінка як характеристика особистості
- •60.Міжособистісн відносини чк основа соціалізації.Взаємний вплив та пізнання в процесі міжособ.Відносин.
- •61.Група як основа становлення міжособистісних відносин.
- •62.Поняття про темперамент.Короткий огляд вчень про темперамент.
- •63. Фізіологічні основи темпераменту.Тип темпераменту як система його властивостей(за бм. Тепловим, в.М.Русановим).
- •64.Психологічні характеристики темпераменту за я.Стреляу
- •65.Поняття про характер.Теоритичні і експериментальні підходи до дослідження характеру.
- •66.Риси вдачі характеру та їх класифікація.
- •67.Структура характеру.Типологыя характерів.
- •68.Загальна характеристика здібностей.Людини.Природа людських здібностей.
- •69.Рівні розвитку здібностей і індивідуальні відмінності.Розвиток здібностей.
69.Рівні розвитку здібностей і індивідуальні відмінності.Розвиток здібностей.
Структура здібностей залежить від розвитку особистості. Виділяють два рівні розвитку здібностей: репродуктивний і творчий. Людина, що знаходиться на першому рівні розвитку здібностей, виявляє високе уміння засвоювати знання, опановувати діяльністю і здійснювати неї по запропонованому зразку. На другому рівні розвитку здібностей людина створює нове, оригінальне
Вища ступінь талановитості називається геніальністю. Геніями вважають тих, хто створює щось принципово нове в суспільному житті, у науці, літературі, мистецтві і т.п. Продукти творчості геніальної людини є важливим етапом у розвитку тієї або іншої галузі діяльності. Геніальні люди служать дороговказними віхами в розвитку людства, є історичними особистостями.
Незалежно від того, які здібності є в дитини і коли вони виявляються, можна виділити 4 основних етапи, що буде проходити дитина на шляху від здібностей до таланта..
Розвиток здібностей
Перед психологією дуже гостро стоїть проблема виявлення закономірностей та механізмів формування та розвитку здібностей.
Природну основу розвитку здібностей становлять задатки - природжені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи й мозку, які проявляються в типологічних особливостях людини. Однак задатки є лише передумовою здібностей. Тільки своєчасний вияв і розвиток задатків людини через виховання приводить до формування у неї здібностей. Для цього найчастіше застосовують систематичні тренування, які передбачають активне включення в діяльність.
Першою ознакою зародження здібностей є нахил - стійка орієнтованість індивіда на певну діяльність, якою він прагне займатися. Справжній нахилпоряд з тяжінням до діяльності призводить до швидкого досягнення високих результатів. Хибний нахил, на відміну від справжнього, може виявлятися у споглядальному ставленні до чогось або, незважаючи на активне захоплення, дає посередні результати.
Окрім задатків, важливе значення для розвитку здібностей має врахування у виховному процесі сенситивних періодів формування функцій. Кожна дитина в своєму розвитку проходить періоди підвищеної чутливості до певних виховних впливів, до засвоєння тих чи інших видів діяльності. Наприклад, у віці двох-трьох років дитина інтенсивно оволодіває мовою оточення, яка згодом стає для неї рідною. Важливо підкреслити, що періоди особливої готовності до оволодіння певними видами діяльності рано чи пізно закінчуються. І якщо та чи інша функція не була розвинена у сензитивний період, то згодом її розвиток стане ускладненим, а то й зовсім неможливим. Саме тому, люди, які прагнуть вивчити іноземну мову у дорослому віці, докладають багатьох зусиль, але майже ніколи не володіють нею краще ніж рідною.
Специфічним видом розвитку здібностей особистості є її психологічна підготовка до того чи іншого виду діяльності. Наприклад, психологічна готовність особистості до професійної діяльності передбачає сформованість у неї знань й умінь з фаху, а також певних моральних і емоційно-вольових якостей.
Якісний аналіз здібностей спрямований на виявлення таких індивідуальних характеристик людини, які є необхідними для ефективного здійснення будь-якого конкретного виду діяльності. Кількісні виміри здібностей характеризують міру їх наявності.
Для оцінки рівня розвитку здібностей досить широко використовують різноманітні тести (тести досягнень, тести інтелекту, тести креативності тощо). Дослідження конкретно-психологічних характеристик різних здібностей дозволяють виділити загальні якості індивіда, які відповідають вимогам не одного, а багатьох видів діяльності (наприклад, інтелект), а також спеціальні якості, що відповідають більш вузькому колу вимог конкретної діяльності(спеціальні здібності). Урахування рівня розвитку здібностей під час вибору професії та при доборі кадрів сприяє підвищенню ефективності діяльності людини й ступеня її задоволеності результатами своєї діяльності.