
- •1.Значення психологічних знань для навчання і виховання дітей.
- •2. Психологія як наука, історія її виникнення, її предмет, обкт,завдання.
- •3.Поняття про методи дослідження у психології. Класифікація методів дослідження(за б.Г.Ананьєвим)
- •4.Проблема вибору мотоду дослідження в психології.Основні етапи психологічного дослідження.
- •5.Метод спостереження.Особливостівикористання різних видів спостереження.
- •6. Методи опитування. Їх різновиди,переваги та недоліки, особливості застосування.
- •7. Проективні діагностичні методи.Тест та його види.
- •8.Експеримет, види експерименту, особливості застосування.
- •9. Основні етапи становлення психології як науки про сутність і закономірності розвитку психіки.
- •10.Основні етапи розвитку психології в Україні. Г.С.Костюк та його внесок у психологічну науку.
- •11.Взаємозвязок психології і сучасних наук. Основні глузі психології.
- •12.Поняття про психіку.Характеристика сновних етапів розвитку психіки у філогенезі.
- •13.Сигнальність як фундаментальна властивість психіки.Розвиток психіки тварин.
- •14.Відмінності психіки людини від психіки тварин. Роль знакових систем у розвитку вищих психічних функцій.
- •15.Основні форми прояву психіки та їх взаємозв’язок(психічні стани,процеси,властивості).
- •16.Поняття про свідомість.Суспільно-історичний характер свідомості.Культурно історична парадигма Виготського.
- •17.Проблема неусвідомлюванних псих.Процесів у психології,їх класифікація.
- •18.Свідоме і несвідоме у психіці.Неусвідомлювані механізми і дії.
- •19.Загальне поняття про відчуття.Фізіологічні основи відчуттів.
- •20.Види відчуттів і їх харак-ка.
- •21.Основні властивості і харак-ка відсуттів.Сенсорна адаптація та взаємодія відчуттів.Розвиток відчуттів.
- •22.Загальна харак-ка сприйняття.Фізіологічні основи сприйн.Його відмінність від інших пізнавальних проц.
- •23.Основні властивості і види сприйняття.
- •24.Індивідуальні відмінності в сприй-ті.Сприй-тя простору. Сприйняття руху і часу
- •25.Визначення уявлення і його основні харак-ти.Види уявлень.
- •26.Визнач. І загал.Харак-ка памяті.Теорії памяті.
- •27.Основні види памяті.
- •28. Основні процеси і механізми памяті.Індивідуальні особливості амяті і її розвиток.
- •29. Загальна характеристика у яви і її роль в психічній діяльності. Види уяви.
- •30. Механізми переробки уявлень в уявні образи.
- •31. Індивідуальні особливості уяви і її розвиток. Уява і творчість.
- •33. Основні форми мислення. Індивідуально-психологічні особливості мислення.
- •34. Тереотичні і експериментальні підходи до дослідження мислення. Розвиток мислення.
- •35. Основні види розумових операцій:
- •36.Загальна характеристика мови і мовлення.Фізіологічні основи мовлення.
- •37. Теорії походження мовлення
- •38.Поняття про увагу, її види форми та властивості.
- •41) Класифікація емоцій та почутті.Загальні властивості емоцій та почуттів.Розвиток емоцій та їх значення в житті людини.
- •42)Поняття про волю як психічну функцію. Загальна характеристика вольових дій. Структура вольових дій.Вольові якості та їх розвиток.
- •43)Фізіологічні і мотиваційні аспекти вольових дій. Структура вольових дій. Основні психологічні теорії волі.
- •44)Поняття про адаптацію людини)
- •46)Поняття і характеристика людської діяльності)
- •47)Діяльність.Задачі і мотиви діяльності)))
- •48)Уміння,навики і звички.Їх види та взаємозв’язок.
- •49.Сутність психологічної теорії діяльносі, її принципи..За о.М.Леонтьєвим.
- •52)Соціально-педагогічне спілкування.Техніка і прийоми. Розвиток навичок спілкування.
- •53)Загальне поняття про особистість.Співвідношення понять людина,індивід))))))
- •55) Теорії особистості
- •56.Поняття про спряямовваніть особистості і мотивацію діяльності.Форми спрямованості.
- •57.Установки і тенденції. Потреби.Інтереси Ідеали.
- •58.Психологічні теорії мотивації.
- •59. Мотивована поведінка як характеристика особистості
- •60.Міжособистісн відносини чк основа соціалізації.Взаємний вплив та пізнання в процесі міжособ.Відносин.
- •61.Група як основа становлення міжособистісних відносин.
- •62.Поняття про темперамент.Короткий огляд вчень про темперамент.
- •63. Фізіологічні основи темпераменту.Тип темпераменту як система його властивостей(за бм. Тепловим, в.М.Русановим).
- •64.Психологічні характеристики темпераменту за я.Стреляу
- •65.Поняття про характер.Теоритичні і експериментальні підходи до дослідження характеру.
- •66.Риси вдачі характеру та їх класифікація.
- •67.Структура характеру.Типологыя характерів.
- •68.Загальна характеристика здібностей.Людини.Природа людських здібностей.
- •69.Рівні розвитку здібностей і індивідуальні відмінності.Розвиток здібностей.
53)Загальне поняття про особистість.Співвідношення понять людина,індивід))))))
У сучасній психології нараховують десятки теорій особистості. Допарадигмальний характер психології не дає достатніх підстав визначити, яка з них є правдивою. С. Л. Рубінштейн зазначав, що особистості характерний такий рівень психічного розвитку, який дозволяє їй свідомо керувати власною поведінкою і діяльністю. Суть особистості, за К. Роджерсом, виражає її самосвідомість, суб’єктивність, здатність діяти свідомо і відповідально.
Отже, особистістю можна назвати людину, яка досягла такого рівня соціального розвитку і самосвідомості, який дозволяє їй знаходити і обирати серед цінностей культури особистісні смисли, самостійно виконувати відповідну перетворювальну діяльність, свідомо і відповідально здійснювати саморегуляцію діяльності й поведінки.
Особистість є категорією і предметом вивчення психології особистості. Особистість з точки зору психології — це сукупність вироблених звичок і уподобань, психічний настрій і тонус, соціокультурний досвід та набуті знання, набір психофізичних рис та особливостей людини, її архетип, що визначають повсякденну поведінку і зв'язок з суспільством і природою. Також особистість спостерігається як прояв «поведінкових масок», вироблених для різних ситуацій та соціальних груп взаємодії
))))))). Поняття «особистість» широко використовується як у різних суспільних науках, так і в повсякденному житті. Коли характеризують якусь людину, то говорять про неї або як про особистість, або як про індивіда, або як про індивідуальність. У психології ці поняття розрізняються. Вихіднім є поняття «людина». Людина - це насамперед біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. З іншого боку, людина - істота соціальна. Це найсуттєвіша ознака людини, оскільки суспільне життя і відносини, колективна трудова діяльність змінили і підкорили собі її природну індивідуальність. Конкретну людину з усіма її характерними ознаками позначають поняттям «індивід».
Поняття «особистість» більш вузьке ніж поняття «людина». Коли ми говоримо про особистість, ми виходимо з суспільної сутності і соціальних функцій індивіда. Особистість - системна соціальна характеристика індивіда, що формує предметну діяльність та спілкування і зумовлює причетність до суспільних відносин. Індивідуальність утотожнює специфіку окремої людини, причому специфіка ця може носити спадковий чи випадковий характер
54)Співвідношення соціального,психічного і біологічного в особистості) використання терміна особистість щодо окремого індивідуума підкреслює його роль у суспільному житті, у суспільстві. Особистість — це насамперед суб’єкт певних соціальних відносин і свідомої діяльності, людина, яка має соціальні і психологічні особливості. У психологічній літературі є різні визначення поняття «особистість». Деякі з них: особистість — суб’єкт суспільної поведінки і комунікацій (Б. Г. Ананьєв); особистість — це індивід, який визначає свою активну позицію щодо усього оточуючого: до праці, до соціального ладу, до боротьби мас, до задач колективу, до долі іншої людини (Є. П. Кряжев); поняття особистості позначає людського індивіда як члена суспільства, узагальнює інтегровані в ньому соціально значущі риси (І. С. Кон); особистість — людина як суспільний індивідуум, суб’єкт пізнання й об’єктивного перетворення світу, розумна істота, яка володіє мовою і виявляє здатність до трудової діяльності (А. В. Петровський); особистість — людина як носій свідомості (К. К. Платонов).
Особистість — це біосоціальна істота, що має дві сторони: біологічну (живий організм) і соціальну (член суспільства). Не можна ігнорувати біологічні основи в особистості й обмежуватися лише соціальними особливостями. Людина — жива істота, якій притаманні природні закономірності (ембріональний розвиток, стать, зміна життєвих процесів в організмі та ін.). Тому необґрунтована соціологізація людини (як homo sapiens) неприпустима. З іншого боку, особистість не може розглядатися як замкнена в собі біологічна індивідуальність (З. Фрейд).
Особистість досліджується багатьма науками. Психологія вивчає особистість як свідому істоту, духовну сутність. Об’єктом її вивчення є насамперед психічні процеси, стани і властивості в їхньому взаємозв’язку і залежностях.
Кожна людина є індивідуальною і неповторною. Особистість вирізняється індивідуальністю, має індивідуальні властивості. Водночас можна говорити про психологічну структуру особистості, яка охоплює: 1) темперамент (психологічні властивості, що визначають динаміку її проявів у діяльності; система природних властивостей); 2) характер (психологічні властивості особистості, що визначають ставлення до соціального середовища; сукупність відносин і особливостей соціально набутої поведінки); 3) спрямованість (психологічні властивості особистості, що визначають активний характер відносин і дій людини; система потреб, інтересів та ідеалів); 4) здібності (психологічні властивості особистості, що є потенційними можливостями людини у виконанні діяльності; ступінь пристосованості до вимог певної діяльності).