43)Фізіологічні і мотиваційні аспекти вольових дій. Структура вольових дій. Основні психологічні теорії волі.

Матеріальною основою довільних рухів є діяльність гігантських пірамідних квіток розташ в корі головноготмозку,ці клітки назив клітинами Беца.При ураженні клабових частин мозку виникає афракція-це порушення довільної регуляції рухів і дій,абулія_це відсутність сполук до діяльності нездатність здійснити потрібну дію

Мотиваційні аспекти волі:Вольова дія почин із бажання_це стан актуалізованої потреби,який пов'язаний з прагненням і готовністю зробити щось конкретне.потяг_специфічний стан потреби у вигляді туги або невизначеності..,боротьба мотивів_психічний стан який характериз зіткненням кількох бажань )

Виконавчий етап вольових дій:1)намір виконати,прийняти рішення,2)планування шляхів досягнення мети,3)вольове зусилля,4)вольова дія,5)вольові якості людини

ЯКОСТІ)Позитивні(наполегливість,самостійність,адекватна самооцінка),Нейтральні(сила волі,витримка,цілеспрямован),Негативні,(впертість,низька самооцінка)

Слід зазначити, що розвиток основних вольових якостей відбувається при постійному спілкуванні людини з іншими людьми, у спільній роботі з ними. Поза суспільства, поза колективом воля людини нормально розвиватися не може.

У кожного школяра є всі можливості для розвитку і самовиховання волі. Чим раніше починається свідомий процес виховання волі, тим більших успіхів він може досягти.

44)Поняття про адаптацію людини)

Познайомимося з найбільш загальним визначенням цього поняття.

Адаптація (від лат. - Пристосовують) - пристосування будови і функцій організму, його органів і клітин до умов середовища. Процеси адптаціі спрямовані на збереження гомеостазу.

Одним з перших, хто став навчати проблему функціонування живого організму як цілісної системи, був французький фізіолог К. Бернар. Він висунув гіпотезу про те, що будь-який живий організм, в тому числі і людський, існує благодоря можливості постійно зберігати сприятливі для свого існування параметри внутрішнього середовища організму, а це, у свою чергу, відбувається тому, що всі системи і протікають в організмі процеси перебувають в рівноважному стані. До тих пір, поки це рівновага зберігається, організм живе і діє. Таким чином, постійність внутрішнього середовища, на думку Бернара - це умова вільного життя. Пізніше ідея Бернара про сталість внутрішнього середовища організму була підтримана і розвинена американським фізіологом У. Кенноном, який назвав це властивість гомеостазом.

Поняття гомеостазу.

Гомеостаз - це рухоме рівноважний стан будь-якої системи, яке зберігається шляхом її протидії порушує цю рівновагу внутрішнім і зовнішнім чинникам.

Центральним моментм вчення про гомеостазі є уявлення про те. що будь-яка система прагне до збереження своєї стабільності.

Однак життєдіяльність організму забезпечується не тільки за рахунок прагнення до внутрішнього рівноваги всіх систем, але і за рахунок постійного врахування чинників, що впливають на цей організм ззовні. Справа в тому, що живий організм не може існувати поза середовищем, оскільки змушений постійно отримувати з зовнішнього середовища необхідні для життя компоненти (наприклад, кисень). Тому живий організм, прагнучи до досягнення внутрішньої рівноваги, повинен одночасно пристосовуватися до умов середовища, в якій він знаходиться. Саме це явище і визначає зміст поняття «адаптація».

Необхідно відзначити, що головною відмінністю людини в порівнянні з іншими представниками тваринного світу є те, що він не може існувати, не стикаючись не тільки з фізичної, але і з соціальним середовищем - в цьому випадку ми говоримо про соціальну адаптацію людини.

Отже, при розгляді проблеми адаптації людини виділяють фізіологічну, психічну та соціальну адаптацію, а іноді до цього додають психофізіологічну і соціально-психологічну адаптацію.

Більше того, існують певні фізіологічні і психічні механізми, що забезпечують процес адаптації на цих трьох рівнях.1) Фізіологічна адаптація - сукупність фізіологічних реакцій, що лежить в основі пристосування організму до зміни навколишніх умов і спрямована до збереження відносної постійності його внутрішнього середовища – гомеостазу,2) Психічна адаптація людини може бути представлена як результат діяльності цілісної самокерованої системи, активність якої забезпечується не просто сукупністю окремих компонентів (підсистем), а їх взаємодією і «сприянням», породжують нові інтегративні якості, не притаманні окремим утворюючим підсистемам,3) Соціальна адаптація (від лат.-Пристосовуватися і - суспільний) розуміється двояко.

По-перше як постійний процес активного пристосування індивіда до умов соціального середовища;

По-друге, як результат цього процесу.

Виділені нами три рівня адаптації взаємопов'язані між собою найбезпосереднішим чином, роблять один на одного безпосередній вплив і визначають інтегральну характеристику загального рівня функціонування всіх систем організму. Ця інтегральна характеристика являє собою вельми динамічне утворення, яке прийнято називати функціональним станом організму.

45)Загальне уявлення про функціональний стан організму)

Функціональний стан організму-характеристика рівня функціонування систем організму в певний період часу,що відображає особливості організму та процес адаптації

)))))))ОСНОВНІ СТАНИ ОРГАНІЗМУ Т ПСИХІКИ:1)Релаксація-стан заспокоєння.розслаблення і відновлення(є довільна і мимовільна),2)Сон_періодично виникаючий функціональний станякий характериз нерухомістю і сприйняття зовнішнього світу,3)Оптимальний робочий стан_стан в якому людина діє найбільш ефективно та почувається комфортно,4)Втома_тимчасове зниження працездатності.під впливом тривалої дії навантаження,стомленя може бути на фізіологічному,психічному,поведінковому рівні.ГОСТРЕ І ХРОНІЧНЕ,5)Стресс_стан підвищеної напруженості що виникає в умовах загрози ,коли нормальна адаптована реакція недостатня.