Висновки

Після проходження практики я ознайомилась із інвестиційним кліматом України , Київської області , а також галузі сільського господарства загалом. Останнім часом спостерігаються позитивні тенденції щодо вкладання інвестицій в економіку нашої країни . Проте великою проблемою є недостатня кількість їх у сільському господарстві , хоч в Україні є всі необхідні умови для успішного ведення господарства.

На прикладі ННДЦ БНАУ ми розглянули інвестиційний проект по купівлі жатки для підвищення валового збору ячменю. В основу прийняття рішення про купівлю нової техніки , було покладено роз рахунок показника чистої приведеної вартості (NPV). Розрахунок даного показника було здійснено у трьох варіантах подій : при стабільній ситуації (реалістичний прогноз), при негативній ситуації ( песимістичний прогноз) та при піднесенні економіки (оптимістичний прогноз). Лише для першого і третього варіанту NPV >0, для другого менше 0, тобто це свідчить про те, що даний інвестиційний проект за реальною та оптимістично оцінкою може покрити витрати,що були понесені на закупівлю нової одиниці техніки, та при цьому прибутку не принесе , а в умовах песимістичної він, навіть, не покриє витрати. Тобто можна зробити висновок, що для поставленої цілі з початку слід створити більш сприятливі умови для вирощування ячменю, а потім витрачати кошти на закупку жатки .

Можливими шляхами збільшення інвестиційна сьогодні є забезпечення адресного використання амортизаційних коштів , відповідно до їх функціонального призначення. Це передбачає включення амортизаційних відрахувань , при нецільовому використанні в оподатковану базу в ведення спеціальних амортизаційних рахунків аграрних підприємств у банках , які їх обслуговують, формування за рахунок частини амортизаційних відрахувань регіональних амортизаційних фондів.

Ще одним виходом із ситуації є створення спільних підприємств та стратегічних альянсів, що являються найбільш привабливими для сільськогосподарського підприємства формою залучення інвестицій. Вона передбачає залучення коштів у вигляді внесків до статутного фонду підприємства. При цьому виступають переважно фінансово міцні промислові, аграрні ,іноземні та інші підприємства.

На сьогоднішній день стан сільськогосподарських підприємств значною мірою також залежать від рівня державної підтримки, який на жаль знаходиться на досить низькому рівні. Як показує закордонний досвід масштабна державна підтримка сільськогосподарських підприємств викликана об’єктивними процесами щодо національної продовольчої безпеки. У розвинутих країнах фінансова допомога сільгоспвиробникам дуже значна.

Визначається ряд несприятливих умов , що впливають на здійснення інвестиційних вкладень у с/г , а саме низький рівень ефективності фінансової системи, наявність невисокого рівня державних дотацій та фінансування галузі, втручання органів державної влади в господарську діяльність підприємств, нерозвиненість ринків сільськогосподарських активів , особливості соціального середовища у сільській місцевості.

Одним із факторів, що стримують надходження інвестицій в аграрний сектор України, може виступати непослідовність аграрних реформ в АПК, що призвела до руйнування великотоварного виробництва, ліквідація правильного землекористування , втрати системи сівозмін. Таким чином основним напрямком подолання інвестиційної кризи та покращення стану сільськогосподарських підприємств є забезпечення розвитку матеріально-технічної бази с/г виробництва до рівня фондозабезпечення провідних країн світу за рахунок системного обґрунтування потреб у інвестиційних вкладеннях, удосконалення амортизаційної політики, збільшення державних дотацій, а також розвиток системи банківського довгострокового кредитування.