1.3. Інвестиційна привабливість сектору сільського господарства України

Аграрне виробництво є найбільш вразливим сектором економіки України. Він характеризується кризовими явищами, що охопили всі сфери агропромислового виробництва, переробки і збуту продукції. У той час як в економічно розвинутих країнах сільське господарство перейшло на ринкову інтенсивну модель розвитку і характеризується високою продуктивністю праці при низькій частці зайнятої робочої сили і капіталовкладень, аграрному виробництву України притаманні низька продуктивність праці, високі трудові й матеріальні затрати. Така модель розвитку сільського господарства, особливо враховуючи перспективу вступу України до СОТ, не гарантує досягнення продовольчої безпеки країни і вимагає негайного вдосконалення.

Ефективне реформування економіки, як свідчить світовий і вітчизняний досвід, можливе лише на основі активізації інвестиційної діяльності, істотного збільшення обсягу інвестицій, а також покращення інвестиційного клімату в державі. Інвестиції є однією з найбільш вживаних категорій в економічних відносинах як на макро -, так і на мікрорівнях. Вони акумулюють державний, приватний та змішаний капітал, забезпечують доступ до сучасних технологій, науково-технічних розробок і новацій.

У період обмеженості інвестиційних ресурсів інвестиційна привабливість є базовим критерієм, на основі якого формуються інвестиційна стратегія з боку інвестора та інвестиційна політика держави. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває питання визначення інвестиційної привабливості сільського господарства як окреслення найперспективніших напрямів залучення капіталу.

Інвестування аграрної сфери, як і інвестиційні процеси в інших галузях, є явищем багатогранним і складним. Воно являє собою сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації ними інвестицій. За своєю економічною природою інвестиційна діяльність є процесом здійснення додаткових вкладень найбільш ефективних засобів з метою збільшення виробництва продукції та створення умов для економічного зростання.

Основними напрямами вкладання інвестицій в сільське господарство є: заміна фізично та морально застарілих основних фондів; впровадження та освоєння науково-технічних розробок з метою зниження витрат виробництва та зростання прибутків від реалізації сільськогосподарської продукції; розширення вже існуючих підприємств і виробничих потужностей; розвиток нових підприємств і виробництв. Ця діяльність здійснюється та регулюється на загальних засадах, як і в інших галузях, відповідно до чинного законодавства. Однак здійснення процесу інвестування сільського господарства має низку особливостей, які в першу чергу випливають з умов та специфічного характеру аграрного виробництва.

Інвестиційна привабливість – це інтегральна характеристика внутрішнього та зовнішнього середовищ об’єкта інвестування з позицій ефективності, доречності та надійності вкладення інвестиційних ресурсів. Враховуючи багатогранність поняття інвестиційної привабливості, методика її аналізу передбачає застосування ряду експертних та економіко-статистичних оцінок на макро-, мезо- (регіон, галузь) та мікроекономічному рівнях.

На макроекономічному рівні інвестиційна привабливість характеризується показниками інвестиційного клімату. Як інвестиційна привабливість, так і інвестиційний клімат не мають єдиного чіткого економічного чи юридичного визначення. Вчені визначають інвестиційний клімат як сукупність політичних, правових, економічних і соціальних умов, що забезпечують та сприяють інвестиційній діяльності вітчизняних та іноземних інвесторів.

Проаналізувавши існуючі варіанти рейтингової оцінки інвестиційної привабливості країн, можна зробити висновок, що ці методики, як правило, базуються на застосуванні методу експертних оцінок і відрізняються, переважно, набором чинників, на основі яких проводиться дослідження.