Міністерство аграрної політики та продовольства України

Білоцерківський національний аграрний університет

Навчально-науковий інститут економіки та бізнесу

Економічний факультет

Кафедра фінансів і кредиту

Звіт

про проходження навчальної практики з дисципліни

«Інвестування»

Виконала: студентка 3 курсу 6 групи

Кіндеревич Яна Петрівна

Керівник навчальної практики:

Варченко Ольга Миронівна

Звіт захищено на оцінку:

Біла Церква

2011

Індивідуальне завдання на практику

З метою нарощення валового збору зернових на 10,9% (таб.1) підприємство планує придбати додаткову одиницю нової сільськогосподарської техніки ,а саме жатку John Deere 1293, вартістю 103500$ США (таб.2). Використання такої техніки дозволить господарству збільшити вихід продукції рослинництва з 1 га посівної площі.

Для нарахування амортизації на техніку терміном експлуатації 7 і більше років використовується метод прискореного зменшення залишкової вартості ,норми для якого подані в таблиці 3.

Ціна перераховується у гривні з урахуванням поточного курсу гривні до долара на дату виконання практичного завдання (1 $= 8 грн.). При цьому ситуація розглядається у розрізі трьох варіантів подій : за умови стабільного стану економіки , за умов піднесення економіки та спаду (табл.4).

Для купівлі планується залучити кредитні ресурси на суму вартості техніки. Передбачається, що погашення кредиту буде здійснюватись рівними виплатами в рахунок основного боргу. Нарахування процентів здійснюється на при кінці фінансового року, умови надання кредиту представлені у табл.5.

Відомо, що валовий збір за умовою завдання та існуючих технологій в середньому по господарству становить 882 т. (табл.1). При цьому підприємство залишає на задоволення внутрішньогосподарських потреб 24,7 % вирощеної продукції (табл.6). Матеріальні витрати на вирощування основних сільськогосподарських культур (без амортизації) представлені у табл. 7.

При розрахунку чистого грошового потоку до чистого прибутку додають амортизаційні відрахування. Для сільськогосподарської техніки, термін використання якої менше 7 років використовується прямолінійний метод нарахування амортизації, за яким середньорічна величина амортизаційних відрахувань розраховується за формулою :

А= (первісна вартість – залишкова вартість )/ термін корисного використання об'єкта основних засобів.

1. Оцінити інвестиційну привабливість об'єкту дослідження з врахуванням інвестиційного клімату країни та привабливості безпосередньо галузі сільськогосподарського виробництва.

2. Розрахувати чистий грошовий потік у результаті введення в експлуатацію нової техніки по роках та за весь термін освоєння з врахуванням фактору дисконтування . Припускається, що очікувана норма прибутку від реалізації проекту співпадає з кредитною ставкою , зазначеною у табл.6.

3. Проаналізувати ефективність інвестиційного проекту на основі розрахунку наступних показників : чиста теперішня вартість проекту, рівень прибутковості, внутрішня норма рентабельності проекту, звичайний та дисконтований термін окупності проекту. Оскільки підприємство є невід'ємною частиною динамічного зовнішнього середовища, то розрахунки необхідно здійснити у розрізі трьох варіантів розвитку подій : стабільна ситуація (реалістичний прогноз ), піднесення економіки(оптимістичний прогноз), спад економіки(песимістичний прогноз).

Обґрунтувати рішення щодо доцільності здійснення такої інвестиції.

Вступ

В умовах глобалізації економічний розвиток будь-якої країни тісно пов’язаний з підвищенням її інвестиційної привабливості для іноземних інвесторів. У період становлення ринкової економічної системи в Україні проблемам інвестиційної привабливості було присвячено низку праць вітчизняних вчених-економістів. Проте все ще залишаються невирішеними питання політики сприяння та покращення інвестиційної привабливості країни.

Метою проходження практики є систематизація знань і навиків, отриманих за час вивчення предмету,а також вироблення здатності у студентів до аналізу досліджуваних процесів реального інвестування та методів їх оцінки.

Основні завдання навчальної практики з інвестування:

1. Обґрунтувати ідею інвестиційного проекту , визначити цілі та завдання інвестування;

2. На основі зведеної статистичної інформації провести аналіз інвестиційного клімату та оцінити інвестиційну привабливість галузі с/г виробництва;

3. Оцінити інвестиційну привабливість підприємства з позиції зовнішнього інвестора;

4. Здійснити економічну оцінку можливих джерел фінансування інвестиційного проекту ;

5. Провести розрахунки по ефективності реалізації інвестиційного проекту ;

6. Проаналізувати стратегічні напрямки інвестиційної діяльності підприємства;

7. Володіти методами розробки бізнес-планів інвестиційних проектів та техніко-економічного обґрунтування.

Об'єктом даного дослідження є НН ДЦ БНАУ, який створено наказом ректора від 29 вересня 2005 р. №2186 і відповідно до Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту» , «Про наукову і науково-технічну діяльність», Положення про національний вищий заклад освіти та Статуту університету.

Розділ 1.Оцінка інвестиційної привабливості об'єкту дослідження

1.1.Інвестиційна привабливість України

Інвестиційна привабливість країни - один з найбільш важливих показників,що характеризує можливість стабільного економічного розвитку як окремих галузей народного господарства, так і економіки країни в цілому.

Потенційно Україна є інвестиційно привабливою країною. Передумовами формування в Україні сприятливого інвестиційного клімату є:

• вигідне географічне розташування (в центрі Європи, на перехресті торгівельних шляхів);

• багаті природні ресурси (60% сільськогосподарських угідь України – родючі чорноземи);

• рекреаційні ресурси (Крим, Карпати), сприятливі для розвитку туризму, санаторно-курортного лікування, відпочинку;

• освічена робоча сила (в Україні високий інтелектуальний і професійний рівень працівників);

• надлишок населення працездатного віку, не зайнятого в економіці;

• несформований ринок товарів (дає можливість іноземному інвесторові вкладати гроші у виробництво практично будь-якого товару без ризику зазнати збитків);

• законодавча база (дає можливість інвесторам вести свою діяльність і гарантує захист інвестицій); в Україні діють державні структури, які займаються питанням залучення іноземних інвестицій .

Аналіз найвідоміших підходів до оцінки інвестиційної привабливості країни показує, що міжнародні агентства як основні параметри використовують макроекономічні показники, а саме: динаміку приросту і структуру ВВП, стан платіжного балансу країни, фінансового ринку, обслуговування внутрішнього і зовнішнього боргу. Мета таких досліджень - оцінка політичного, економічного і соціального стану країни. Серед різних міжнародних методик оцінки інвестиційної привабливості варто виділити Moodys Investors Service, Standard & Poors Rating Services, Fitch Ratings, Heritage Foundation / Wall Street Journal, Transparency International, Euromaney, Economic Intelligence Union та інші.

Так, за версією Economist Intelligence Unit (EIU), Україна за показниками якості бізнес-середовища посідає 75 місце серед 82 країн. Попри прогнози цієї організації щодо певного зростання рейтингу протягом 2007-2011 рр. (на 5 позицій), Україна й надалі суттєво відстає від основних конкурентів за іноземні інвестиції на світовому ринку .

За даними проведеного у 2009 році рейтингу Heritage Foundation / Wall Street Journal Україна знаходилася на 152 місці, тобто була віднесена до країн з недостатнім рівнем економічної та політичної свободи. Характерними рисами даної підгрупи країн є проведення на державному рівні політики валютних обмежень, маніпулювання банківською системою.

Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poors підвищило рейтинги України, відзначивши пониження політичних ризиків у країні. Підвищено рейтинги за зобов'язаннями в іноземній валюті до рівня "B-/ С" з "CCC + / С" та національній валюті - "В / В" з "В - / С". Прогноз рейтингу - "позитивний", говориться в повідомленні агентства .

Сьогодні в України складається репутація країни, економіка якої порівняно з економіками інших країн Східної Європи та колишнього Радянського Союзу є однією з найменш привабливих для іноземних інвесторів. Незважаючи на природні переваги, Україна має один з найнижчих серед країн Центральної Європи і СНД показників залучення іноземних інвестицій. Спад пропозицій інвестицій з боку іноземних інвесторів пояснюється передусім політичною нестабільністю в Україні, а також зволіканням з прийняттям ряду законопроектів, які можуть суттєво вплинути на дохідність інвестицій.

Для підвищення інвестиційної привабливості України необхідно мінімізувати дію негативних та депресивних факторів, здійснювати заходи з лібералізації умов господарювання. А також:

• стабілізувати політичну та економічну ситуацію;

• активізувати інформаційне ведення бізнесу в Україні;

• організовувати бізнес-форуми та конференції в тих регіонах країни, які є недостатньо охоплені співробітництвом, тим самим розширити географію партнерства.

• виконання заходів державних та регіональних цільових програм;

• реалізація заходів по залученню банків до фінансування проектів;

• створення центрів з проектного управління та бізнес-планування.

Рейтинговий статус нашої держави у світовій спільноті є невисоким. Основні інвестори зайняли позицію очікування стабільності і прийдуть на ринок після або під час проведення грамотної законодавчої політики, спрямованої на стабілізацію політичних та економічних процесів, які будуть передумовою зведення до мінімуму інвестиційних ризиків .

Так Український незалежний центр політичних досліджень за сприяння Центру міжнародного приватного підприємництва спільно з Інститутом конкурентного суспільства в рамках проекту «Інформація для реформ» провів дослідження на тему «Інвестиційний клімат в Україні, проблеми та перспективи розвитку», за результатами якого було виділено такі основні негативні характеристики інвестиційного клімату в Україні:нерозвиненість інституцій, які сприяють залученню і впровадженню інвестицій в економіку країни; непрозорість та непередбачуваність поведінки держави; зависокий рівень фіскальної активності держави; «зміна правил гри під час самої гри»; непослідовність державної політики щодо інвестора; слабкість судової системи, яка б могла відстоювати інтереси інвестора, кредитора; надзвичайно висока активність держави в питаннях перевірки та контролю за діяльністю інвестиційних компаній;непідготовленість іноземних інвесторів для роботи в українському діловому середовищі;відсутність механізмів реалізації багатьох позицій законодавства, яке регламентує інвестиційну діяльність; неготовність судів та суддівського корпусу до розгляду справ з приводу захисту прав інвестора, корпоративного власника; низький рівень кваліфікації регіональних та місцевих чиновників у питаннях інвестиційної діяльності, невміння працювати з інвестором; менеджмент державних підприємств отримує особистий прибуток на етапі вкладання інвестицій, а не на етапі віддачі від інвестицій, тому для них головний — не результат, а процес інвестування, незалежновід його ефективності.

Отже, Україна потенційно може бути однією з провідних країн по залученню іноземних інвестицій. Цьому сприяє її величезний внутрішній ринок, порівняно кваліфікована і водночас дешева робоча сила, значний науково-технічний потенціал, великі природні ресурси та наявність інфраструктури, хоч і не надто розвиненої. Аналіз отриманих результатів оцінок міжнародних рейтингових агентств свідчить про покращення інвестиційного клімату в Україні для іноземних інвесторів. Але існує необхідність підвищення інвестиційної привабливості України за допомогою проведення державної політики в сфері регулювання інвестиційної діяльності.