Методика розслідування виникнення спалаху захворювання фахівцями санітарно-епідеміологічної служби

У проведенні розслідування харчового отруєння умовно можна виділити п'ять основних етапів роботи:

• Підтвердження діагнозу харчового отруєння і з'ясування його характеру.

• Установлення причини виникнення харчового отруєння.

• Розшифровка механізму придбання продуктом (готовою їжею) токсичних властивостей.

• Розробка оперативних заходів для ліквідації виниклої спалаху харчового отруєння.

• Складання акта розслідування.

1. Підтвердження діагнозу і з'ясування характеру харчового отруєння

Після прибуття на місце санітарний лікар, насамперед повинний

1. підтвердити чи відхилити діагноз харчового отруєння,

2. з'ясувати характер захворювання.

Правильне і своєчасне рішення поставлених питань дозволяє швидко усунути першопричину захворювань і припинити спалах.

Для рішення цих питань, санітарний лікар уточнює у медичного працівника, що поставив первісний діагноз та надав першу допомогу потерпілим:

• обставини виникнення спалаху,

• клінічну картину,

• правильність і повноту його дій на місці виникнення захворювань,

• цікавиться ходом госпіталізації.

З метою встановлення характерної для даного спалаху клінічної картини захворювання і «винного» продукту, крім бесіди з лікуючим лікарем, санітарний лікар повинний сам опитати потерпілих.

У випадку великого спалаху, коли не вдається охопити оглядом і опитуванням усіх хворих, розмовляють із хворими вибірково.

Аналіз наявних даних проводять разом з епідеміологом і інфекціоністом.

При розслідуванні харчового отруєння користаються схемою опитування потерпілого.

Така карта-схема дуже зручна у роботі.

Схема опитування потерпілого при харчовому отруєнні

• Прізвище, ім’я, по батькові.

• Вік.

• Місце роботи.

• Де і чим харчувався потерпілий протягом останніх 2 діб.

• Який продукт (страва підозрюється.

• Місце, час вживання підозрілого продукту.

• Довготривалість періоду від прийняття підозрілої їжі до початку захворювання (інкубація).

• Чи мають місце захворювання серед членів родини, де вони харчувались.

• Дата, час початку захворювання.

• Клінічні симптому (опит за схемою).

Правильний діагноз захворювання можна поставити при спостереженні за хворим за тривалий час, тому що початкові ознаки (наприклад, блювота і понос при ботулізмі) можуть бути не характерними для даного захворювання і діагноз буде помилковим.

Для зниження числа неправильних діагнозів при розслідуванні харчових отруєнь, необхідно ретельно збирати анамнестичні дані і вдумливо оцінювати всі симптоми хвороби.

Для уточнення питання, чи дійсно їжа (продукт), що вилучені з реалізації лікуючим лікарем, викликала отруєння, необхідно опитати не тільки захворілих, але й осіб, що не занедужали, але вживали загальне блюдо.

Для виявлення «винного» продукту санітарний лікар, з огляду на тривалість інкубаційного періоду, з'ясовує:

1. чим харчувалися потерпілі протягом останніх 2 доби,

2. а при підозрі на ботулізм, коли інкубаційний період подовжується до десяти днів, враховують продукти, споживані хворими протягом 10 діб до початку захворювання.

Схема опитування для виявлення загального продукту при груповому харчовому отруєнні

№	П.І.П.	Назва продукту і дата вживання
		Котлета м’ясна	Риба в маринаді	Сир з сметаною	Млинці з сиром
		дата	дата	дата	дата

Для зручності аналізу отриманих результатів дані опитування вносять у спеціальну схему, що дає можливість швидко і легко виділити продукти (страви), що викликали харчове отруєння.

Карту опитування для з'ясування загального продукту складають для кожного дня харчування потерпілих.

При виявленні страви, що викликала отруєння, необхідно звернути увага і на продукт, з якого вона приготовлена. До остаточного з'ясування причини отруєння санітарний лікар повинний вилучити з ужитку всі продукти, запідозрені як причина отруєння.

Якщо діагноз харчового отруєння на першому етапі розслідування буде підтверджений, санітарний лікар зобов'язаний негайно повідомити по телеграфу чи телефону про виникнення спалаху у вищестоящу санітарну організацію.

Екстрені повідомлення про харчові отруєння в домашньому побуті з числом потерпілих 5 і менше осіб з неважким перебігом захворювання у вищестоящу санітарну організацію не направляють.

Схема аналізу клінічних симптомів при масових та групових харчових отруєннях

№ п/п

ПІП

Дата захворювання

Основні симптоми

Перебіг захворювання

нудота

блювота

понос

болі в животі

температура

запаморочення

порушення зору

опущення вій

розширення зіниці

сухість у роті

порушення ковтання

зміна голосу

судоми

ціаноз

серцева слабкість

м’язові болі

болі в суглобах

кров в виділеннях

грипозні явища

легкий

середній

тяжкий