Терміни та визначення в гігієні харчування

Якість харчових продуктів – сукупність властивостей, що відображають здатність продукту забезпечувати потреби організму людини в харчових речовинах, органолептичні характеристики продукту, безпечність його для здоров’я споживачів, надійність у відношенні стабільності складу та збереження споживчих властивостей.

Медико-біологічні вимоги до якості харчових продуктів – комплекс критеріїв, що визначають харчову цінність продовольчої сировини та харчових продуктів.

Безпека харчових продуктів – відсутність токсичної, канцерогенної, мутагенної чи іншої шкідливої дії продуктів на організм людини при вживанні їх в загальноприйнятих кількостях; гарантується встановленням та дотриманням регламентованого рівня вмісту (відсутність чи обмеження рівней допустимої концентрації) забрудників хімічного чи біологічного походження, а також природних токсичних речовин, що характерні для даного продукту та представляють небезпеку для здоров’я.

Харчові добавки – природні чи синтезовані речовини, що умисно вводяться в харчові продукти з метою надання їм заданих властивостей (наприклад, органолептичних) та ті, що не вживаються самі по собі в якості харчових продуктів чи звичайних компонентів їжі. Харчові добавки можуть лишатися в харчових продуктах повністю чи частково в незміненому вигляді чи в формі речовин, що утворюються в результаті хімічної взаємодії добавок з компонентами харчових продуктів.

Продовольча сировина – сировина для отримання харчових продуктів.

Харчова цінність – поняття, що інтегрально відображує всю повноту корисних властивостей харчових продуктів, включаючи ступінь забезпечення даним продуктом фізіологічної потреби людини в основних харчових речовинах та енергії. Харчова цінність характеризується хімічним складом харчового продукту з урахуванням потреби його в загально-прийнятних кількостях.

Біологічна цінність – показник якості харчового білку, що відображає ступінь відповідності його амінокислотного складу потребам організму в амінокислотах для синтезу білка.

Біологічна ефективність – показник якості жирових компонентів харчових продуктів , що відображає в них поліненасичених жирних кислот.

Енергетична цінність – кількість енергії (ккал, кДж), що вивільняється в організмі людини з харчових речовин продуктів харчування для забезпечення його фізіологічних функцій.

Харчові продукти – об’єкти тваринного чи рослинного походження, що використовують в їжу в натуральному чи переробленому вигляді в якості джерела енергії, харчових та смакоароматичних речовин.

ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА:

Продукти масового споживання традиційної технології – призначені для регулярного використання в харчуванні основної маси населення.

Продукти масового споживання зі зміненим хімічним складом (продукти з заданими властивостями), включаючи вітамінізовані, низькожирові (вміст жиру знижено на 33% порівняно з традиційними), низькокалорійні (калорійність менше 40 ккал/100 г ) та інші.

Лікувальні (дієтичні) продукти – харчові продукти зі зміненим хімічним складом та фізичними властивостями, спеціально складені для використання в лікувальному, а також профілактичному харчуванні (для окремих контингентів чи професійних груп населення) та рекомендовані з цією метою органами охорони здоров’я, в тому числі продукти з підвищеним вмістом білків та інших харчових речовин, харчових волокон, продукти з вибірковим зменшеним вмістом харчових речовин, в тому числі: сахарози, білку, холестерину, натрію чи інших харчових речовин та продукти харчування через зонд.

Продукти дитячого харчування – спеціально створені для харчування здорових та хворих дітей до 3-річного віку.

Державна санітарно-епідеміологічна служба України