
- •Інструкція до практичного заняття з предмету
- •Інструкція до практичного заняття з предмету
- •Інструкція до практичного заняття з предмету
- •Інструкція до практичного заняття з предмету
- •Методика санітарного обстеження підприємств громадського харчування
- •Терміни та визначення в гігієні харчування
- •Подання
- •Інструкція до практичного заняття з предмету
- •Санітарного обстеження
- •200__ Року ______________________ місяця ________ дня
- •Інструкція до практичного заняття з предмету
- •Санітарно-лабораторний контроль на підприємствах громадського харчування
- •Визначення якості знежирення посуду
- •Визначення мінімально-допустимої концентрації гідрокарбонату натрію в воді мийних ванн
- •Визначення наявності дезінфікуючих речовин
- •Санітарно-бактеріологічне дослідження змивів
- •Відбір проб
- •Дослідження на бгкп
- •Виявлення s. Aureus
- •Санітарно-епідемічні чинники ризику в громадському харчуванні
- •Санітарного обстеження
- •200__ Року ______________________ місяця ________ дня
- •Інструкція до практичного заняття з предмету
- •Основні приміщення харчового блоку лікарні
- •Основні види документації харчоблоку
- •Обов'язки лікаря-дієтолога
- •Члени Ради з організації харчування в лікувальному закладі:
- •Програма санітарного обстеження харчового блоку лікувального закладу
- •Інструкція до практичного заняття з предмету
- •Інструкція до практичного заняття з гігієни харчування
- •Методика санітарного обстеження підприємств торгово-складської мережі
- •Порядок видачі дозволу на торгівлю імпортними товарами
- •Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку харчових добавок, що дозволені до використання в харчових продуктах” від 4 січня 1999 р. №12 м. Київ
- •Інструкція до практичного заняття з гігієни харчування
- •Зразок акта санітарної експертизи харчових продуктів
- •Зберігання харчових продуктів
- •Транспортування харчових продуктів
- •Головний державний санітарний лікар м. Черкаси санітарний паспорт
- •Журнал реєстрації санітарних паспортів, що видаються на транспорт для перевезення харчових продуктів.
- •Документи, що підтверджують належну якість та безпеку харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів:
- •Вимоги до маркування харчових продуктів.
- •Державне регулювання належної якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини
- •Вилучення з обігу або знищення харчових продуктів (продовольчої сировини), що не відповідають встановленим вимогам
Визначення якості знежирення посуду
Якість знежирення посуду можна визначити за допомогою вугільного порошку, який взято в гумову грушу. Порошок вугілля, що розпилений на поверхні добре вимитого посуду, легко здувається чи знімається ватним тампоном. На жирному посуді, який оброблено порошком, після видалення його лишаються брудні плями (чим більше залишків жиру на посуді, тим плями темніше). Вологий посуд перед нанесенням порошку повинен бути висушений над плитою.
При використання смужок бавовняної тканини їх змочують в етиловому ефірі, закріплюють на коркові та протирають нею поверхню, що досліджують. Після просушування смужку фарбують метиленовим синім. При забрудненні посуду жиром смужка не фарбується. На ній залишається незабарвлена пляма, що має форму основи корку.
Визначення мінімально-допустимої концентрації гідрокарбонату натрію в воді мийних ванн
В градуйовану пробірку з двома мітками, що відповідають 10 мл та 20 мл рідини, беруть воду з мийної ванни (до нижньої мітки) та додають до неї декілька крапель фенолфталеїну. При наявності лугу рідина забарвлюється в рожево-червоний колір. Для якісної оцінки провадиться титрування рідини в пробірці 0,1N розчином хлористоводневої кислоти до знебарвлення. Якщо рідина знебарвлюється при об’ємі, що не дійшов до верхньої мітки, то концентрація лугу в мийній ванні менше ніж нижня межа норми. Мінімально допустима концентрація гідрокарбонату натрію – 0,5%.
Визначення наявності дезінфікуючих речовин
Застосовують індикаторний папір – смужки фільтрувального паперу, які змочені йодисто-калієвим крохмалем. При змочуванні індикаторного паперу рідиною, що містить хлор, білий колір смужки змінюється до темно-синього.
Розчин йодисто-калієвого крохмалю застосовують для контролю за правильністю обробки рук, обробних дощок, столів, іншого обладнання та інвентарю. В цьому разі йодисто-калієвим крохмалем змочують ватні тампони. Їх вкладають в міжпальцьові проміжки, в нігтьове ложе, чи протирають ним предмети. Якщо руки, обладнання чи інвентар були оброблені хлорвмісними розчинами, ватний тампон забарвлюється в коричнево-синій чи синій колір. Позитивна реакція на хлор може бути отримана навіть через 4-5 годин.
Санітарно-бактеріологічне дослідження змивів
Для оцінки санітарно-гігієнічного стану підприємств громадського харчування, підприємств харчової промисловості, ЛПУ та дитячих закладів проводять дослідження змивів з рук персоналу та предметів довкілля.
В залежності від мети дослідження визначають:
Наявність БГКП.
Наявність S. aureus.
Загальну кількість бактерій.
Дослідження на патогенну мікрофлору проводять тільки за епідпоказниками.
На підприємствах громадського харчування та в дитячих закладах дослідження обмежують виявленням БГКП (як показник фекального забруднення) та S. aureus.
Відбір проб
Взяття проб здійснюють методом змивів. Використовують ватні тампони. Тампони зволожують, розміщуючи їх в пробірки з 2 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Ватні тампони попередньо стерилізують в стерилізаційній шафі 1 год. при 160 0С.
Змиви з рук проводять в такій послідовності:
Починають з лівої руки, з ділянок, що найменше забруднені – протирають тильний бік руки від кисті до пальців, потім долоню, між пальцями, під нігтями. Цим же тампоном роблять змиви з правої руки.
Змиви з предметів ужитку:
При контролі великої поверхні роблять з декількох місць. Ділянки, що досліджують обмежують рамкою трафарету з площею 50х50 чи 100х100 см2. Трафарет виготовляють з дроту та перед використанням пропалюють над полум’ям.
Змиви беруть з чистих, підготовлених до роботи предметів, а з тих, що були у вжитку тільки за епідпоказниками.