
- •Поняття про міф, міфологію, архетипи.
- •Трагедія в.Шекспіра «Гамлет». Конфлікт та образ Гамлета.
- •Жанр сонету в літературі доби Відродження.
- •4. Проблематика трагедії й.-в.Гете „Фауст”. Образи Фауста і Мефістофеля.
- •5. „Робінзон Крузо” д.Дефо як просвітницька апологія буржуазної свідомості.
- •7.Гофман Ернест Теодор Амадей (1776 – 1822)
- •8. Роль Вальтера Скотта у створенні жанру історичного роману
- •Особливості творчості
- •Особливості історичного роману в.Скотта
- •9. Фредерік Стендаль „Червоне і чорне” (1831 р.)
- •10 Оноре де Бальзак „Батько Горіо” (1834р.)
- •11. Принципи створення нац.Характеру у новелыстицы Проспера Меріме (1803 – 1870)
- •Втілення «об’єктивного методу” фр. Реалізму у романі г. Флобера «Пані Боварі»
- •13. «Ярмарок марнославства» Уільям Теккерей (1811 – 1863)
- •Найбільш відомий роман – „Ярмарок суєти. Роман без героя”
- •Натуралізм у французькій літературі. Цикл романів е.Золя “Ругон-Маккари”. Склад і задум.
- •15.Тематика, проблематика та жанрова своєрідність новелістики е. По.
- •16. Розвиток особистості в п’єсі г.Ібсена “Ляльковий дім”.
- •Сутність конфлікту в романі о. Уайльда «Портрет Доріана Грея», його моральний аспект.
- •18. Самотність і відчуження людини в новелі ф.Кафки „Перевтілення” ф. Кафка (1883-1924)
- •19. Образ нескореної людини в повісті Ернеста Хемінгуєя «Старий і море»
- •20 Постмодернізм в літературі
- •21. «Евгений Онегин»
- •22. «Герой нашего времени» м.Ю. Лермонтов
- •Печорин
- •Образ Печорина
- •«Фаталист»
- •Украинский колорит тематики и образов сборника н.В. Гоголя «Вечера на хуторе близ Диканьки» (1831-1832)
- •Изображение народной жизни в «Записках охотника» и. Тургенева
- •«Преступление и наказание» ф. Достоевкого как философский и психологический роман
- •26. Художні особливості ранніх оповідань а. Чехова
- •Лирика с. Есенина: основные мотивы, связь с фольклором.
- •Философско-нравственная проблематика романа м. Булгакова «Мастер и Маргарита»
- •Поэма Анны Ахматовой «Реквием». Трагизм поэмы
- •Тема Великой отечественной войны в русс. Лит.
8. Роль Вальтера Скотта у створенні жанру історичного роману
Великим художнім відкриттям романтизму став історичний роман, основоположником якого був Вальтер Скотт. У своїх романах «Айвенґо», «Квентін Дорвард», «Роб Рой» та інших він геніально показав зв'язок долі окремої особи з історичною долею народа.
Скотт створив універсальну структуру історичного роману, провівши перерозподіл реального й вигаданого так, щоб показати, що не життя історичних осіб, а постійний рух історії, який не може зупинити жодна з видатних особистостей, є справжнім об'єктом, вартим уваги художника. Скотт іде слідом за Шекспіром. Історичні хроніки Шекспіра осягали національну Історію, але на рівні «історії королів». Скотт перевів історичних особистостей у площину тла, а на авансцену подій вивів вигаданих персонажів, на долю яких впливає зміна епох. Таким чином, Скотт показав, що рушійною силою історії виступає народ, саме народне життя є основним об'єктом художнього дослідження Скотта. Його давнина ніколи не буває розмитою, туманною, фантастичною; Скотт є абсолютно точним у зображенні історичних реалій, тому вважається, що він розробив явище історичного колориту, тобто майстерно показав своєрідність певної епохи. Попередники Скотта зображували історію заради історії, демонстрували свої видатні знання і; таким чином збагачували знання читачів, але заради самих знань. У Скотга не так: він знає історичну епоху детально, але завжди пов'язує її з сучасними проблемами, показуючи, як подібні проблеми знаходили своє вирішення в минулому. Отже, Скотт — творець жанру історичного роману; перший із них — «Уеверлі» (1814) — з'явився анонімно (наступні романи аж до 1827 року виходили як твори «автора "Уеверлі").
У центрі романів Скотта лежать події, що пов'язані зі значними соціально-історичними конфліктами. Серед них — «шотландські» романи Скотта (що написані на основі шотландської історії) — «Гай Маннерінг» (1815), «Антикварій» (1816); «Пуритани» (1816), «Роб Рой»(1818), «Легенда про Монтроза»( 1819). Найбільш вдалими з-поміж них є «Пуритани» і «Роб Рой». У першому зображено повстання 1679 року, що було спрямоване проти реставрованої 1660 ропу династії Сгюартів; герой «Роб Роя»— народний месник, «шотландський Робін Гуд».
Після 1819 року посилюються протиріччя у світогляді письменника. Ставити гостро, як раніше, питання класової боротьби Скотт більше не наважується. Проте тематика його історичних романів стала помітно ширшою. Виходячи за межі Шотландії, письменник звертається до давніх часів історії Англїї і Франції. У творчості Скотта 20-х років, при збереженні реалістичної основи, часом збільшується присутність і суттєвий вплив романтизму (особливо в «Айвенго» — романі .з епохи пізнього середньовіччя).
Створивши історичний роман, Скотт встановив закони нового жанру й блискуче втілив їх на практиці. Навіть сімейно-побутові конфлікти він пов'язав з долями нації й держави, із розвитком суспільного життя. Творчість Скотта суттєво вплинула на європейську та американську літератури. Саме Скотт збагатив соціальний роман XIX століття принципом історичного підходу до подій. У багатьох європейських країнах його твори лягли в основу національного історичного роману.
Творчість Вальтера Скотта відобразила перехід від романтизму до реалізму.
Був шотландським баронетом, сімейний літопис якого входив у національну історію.
Мав колосальні знання з історії та етнографії, збирав фольклор, колекціонував літописи.
Став юристом, був адвокатом, а згодом і шерифом; друкуватися почав досить пізно, але випередив багатьох.
Його спадщина: 41 том романів та повістей; 12 томів листів; 3 томи щоденників.
Історичні романи розподіляються по національній тематиці:
„Шотландські” „Англійські”
„Уеверлі”, „Айвенго”
„Пуритани”, „Талісман”
„Роб Рой”. „Квентін Дорвард”
Створив більше 2500 персонажів.