Екзаменаційний білет № 8

	1. Система голосних фонем сучасної української літературної мови.
	Класифікація голосних.
	2. Категорія способу дієслова. Форми вираження способів дієслів.
	Зв’’язок категорії способу з категорією часу.
	3. Практичне завдання: 1. Зробіть повний синтаксичний розбір речення. Прислухайтесь, як дихає земля у синій час квітневого світанку, коли стеблинка кожна промовля до вітерця, що віє десь здаля, хитаючи гілля безперестанку. 2. Зробіть лексико-семантичний розбір підкресленого слова. 3. Напишіть заяву про надання відпустки.

Затверджено на засіданні кафедри української філології

протокол № 9_ від « 22 » __квітня _2012_ р.

Перелік орієнтовних питань до екзамену з курсу “Сучасна українська літературна мова”

(Іі семестр)

1. Українська мова — національна мова українського народу. Питання періодизації.

2. Система голосних фонем сучасної української літературної мови. Класифікація голосних.

3. Система приголосних фонем сучасної української літературної мови. Класифікація приголосних.

4. Чергування голосних.

5. Чергування приголосних при словотворенні та словозміні.

6. Подвоєння та подовження приголосних. Спрощення в групах приголосних.

7. Явища асиміляції у системі приголосних. Типи асиміляції. Дисиміляція.

8. Поняття орфоепії. Орфоепічна норма. Основні риси сучасної української літературної вимови.

9. Поняття орфографії. Орфограма, типи орфограм. Принципи української орфографії.

10. Способи словотворення сучасної української літературної мови. Загальна характеристика.

11. Морфологічні способи словотворення сучасної української мови.

12. Предмет морфеміки. Морфемна структура слів. Типи морфем української мови.

13. Частини мови і принципи їх класифікації.

14. Іменник як частина мови. Загальне значення, граматичні ознаки і синтаксичні функції.

15. Відмінювання іменників. Поділ іменників на відміни та групи.

16. Прикметник як частина мови. Значення прикметника, його граматичні ознаки.

17. Розряди прикметників за значенням. Утворення присвійних прикметників.

18. Ступені порівняння якісних прикметників.

19. Загальна характеристика числівника як частини мови. Значеннєві розряди числівників. Структурні розряди числівників.

20. Граматичні категорії числівника. Словозміна числівника. Сполучуваність числівників з іменниками.

21. Займенник як частина мови. Розряди займенників за значенням. Співвідношення займенників з різними частинами мови.

22. Загальна характеристика дієслова як частини мови. Система дієслівних форм. Дві основи дієслова та форми, що утворюються від них. Дієвідмінювані та недієвідмінювані форми дієслів.

23. Граматичні категорії дієслова. Категорія виду. Видові пари дієслів, способи їх творення. Зв’язок категорії виду з категорією часу.

24. Категорія способу дієслова. Форми вираження способів дієслів. Зв’язок категорії способу з категорією часу.

25. Категорія часу дієслова. Утворення часових форм. Зв’язок категорії часу з категорією виду.

26. Категорія особи, числа і роду дієслова.

27. Прислівник. Розряди за значенням, походженням та структурою.

28. Загальна характеристика прийменників як частини мови. Структурні типи прийменників. Перехід інших частин мови у прийменники.

29. Загальна характеристика сполучників як частини мови. Типи за значенням та структурою.

30. Загальна характеристика часток як частини мови. Структурні та функціональні різновиди часток.

31. Словосполучення як синтаксична одиниця. Синтаксичний зв’язок між компонентами словосполучення.

32. Типи словосполучень і способи зв’язку слів у словосполученні.

33. Поширені й непоширені речення. Головні та другорядні члени речення. Їх семантика та способи вираження.

34. Підмет. Структура підмета та способи його вираження.

35. Присудок. Структура присудка та способи його вираження.

36. Другорядні члени речення. Семантика та способи їх вираження.

37. Односкладні речення та їх типи.

38. Речення з однорідними членами (головними і другорядними). Засоби вираження однорідності. Узагальнювальні слова при однорідних членах речення.

39. Речення з відокремленими членами. Функції відокремлених членів. Загальні умови відокремлення другорядних членів речення.

40. Відокремлені узгоджені означення, прикладки. Способи їх вираження.

41. Відокремлені обставини та способи їх вираження. Уточнювальні члени речення.

42. Речення, ускладнені вставними і вставленими конструкціями. Вставні слова, їх типи за значенням, вставні речення. Звертання, їх функції в реченні, форми вираження.

43. Складносурядні речення, їх головні семантико-граматичні ознаки. Класифікація складносурядних речень.

44. Складнопідрядні речення, їх головні семантико-граматичні ознаки. Класифікація складнопідрядних речень.

45. Безсполучникові складні речення. Класифікація безсполучникових речень.

46. Пряма мова. Непряма мова.

47. Багатозначність слова. Типи лексичних значень.

48. Види переносу значень (метафора, метонімія, синекдоха).

49. Види зміни обсягу вторинного значення (розширення, звуження, зсув значення).

50. Лексичні омоніми в українській мові. Полісемія та омонімія, критерії їх розрізнення.

51. Явища, суміжні з омонімією (омоформи, омофони, омографи).

52. Пароніми в українській мові. Структурні типи паронімів.

53. Синонімія як вираження смислової еквівалентності в слові. Джерела виникнення синонімів. Типи синонімів і синонімічних рядів.

54. Поняття активної та пасивної лексики. Історизми, архаїзми.

55. Лексика української мови з погляду походження.

56. Лексика української мови з погляду вживання.

57. Функціональна диференціація лексики: загальновживана лексика, термінологічна й професійна лексика, діалектна лексика, жаргонна лексика, арго.

58. Класифікації фразеологізмів (класифікація В.В.Виноградова, генетична класифікація, морфологічна тощо).

59. Джерела фразеології. Споконвічно українські фразеологічні одиниці, запозичені фразеологічні одиниці, кальки.

60. Українська лексикографія, її історичні витоки та тенденції розвитку.