- •Аналіз існуючих конструктивних рішень контактної мережі станції
- •2.1.1 Визначення мінімального економічного перерізу проводів контактної мережі
- •Vпас, vвант – задані середні дільничні швидкості поїздів пасажирських і
- •2.2.2 Визначення максимально допустимих довжин прольотів ланцюгових контактних підвісок
- •3.2 Трасування контактної мережі станції
- •3.3.2 Заміна секційних ізоляторів
- •3.3.3 Заміна несучого тросу
- •3.3.4 Заміна контактного провода
- •4 Засоби діагностики стану опор контактної мережі
- •6.2 Аналіз потенційних небезпек на об'єкті
- •6.3 Заходи щодо створення безпечних умов праці
- •6.5 Розрахунок заземлюючого пристрою
6.5 Розрахунок заземлюючого пристрою
Розрахувати захисне заземлення. Опір природного заземлювача становить
Rе =10 Ом, допустимий опір заземлювача R Д =4 Ом, питомий опір грунту
ρ = 87 Ом· м. Коефіцієнт сезонності Ψ =1,3. Глибина залягання електроду h = 0,5 м.
Рішення. Контур заземлення виконують з сталевих стержнів, куточків, некондиційних труб та ін. У траншеї глибиною до 0,7 м вертикально забиваються стержні (труби, куточки і ін.), а виступаючі із землі верхні кінці з'єднуються зварюванням внахлест сталевою смугою або прутком.
При цьому необхідно дотримуватися наступних умов:
·
Перетин сполучної смуги повинен бути
не менше 48
,
товщина – не
менше 4 мм.
· Мінімальний діаметр прутка – 10 мм.
· Довжина стержня повинна бути не менше 1,5…2 м, щоб досягнути
незамерзлого шару грунту.
Тому у якості вертикальних електродів приймаємо прутки діаметром
d = 0,02 м і довжиною l = 3,5 м.
Знаходимо допустимий опір штучного заземлення:
Ом.
Знаходимо відстань від поверхні землі до середини вертикального електроду:
м.
Приймаємо відстань між вертикальними електродами а = 3,5 м.
Знаходимо опір одиночного вертикального заземлювача :
Ом.
Знаходимо орієнтовне число вертикальних заземлювачів
шт.
Знаходимо орієнтовний коефіцієнт використання вертикальних електродів
.
Знаходимо число вертикальних заземлювачів
.
Округлюємо число електродів до7 і знаходимо коефіцієнт використання вертикальних електродів
.
Знаходимо довжину горизонтального електроду. При розташуванні електродів в ряд довжина горизонтального електроду:
м.
Приймаємо товщину горизонтального електрода b = 0,005 м.
Знаходимо опір горизонтального електрода:
Ом
Знаходимо коефіцієнт використання горизонтального електрода:
Знаходимо опір штучного заземлювача:
Знаходимо загальний опір заземлювача:
Оскільки опір заземлювача менше RД = 4 Ом розрахунок виконано.
Висновки
В дипломному проекті ми модернізували контактну мережу станціі Брагімовка. Для цього ми провели електричний розрахунок з урахуванням реального вантажопотоку. Потім визначили навантаження на дроти контактної мережі в режимі максимального вітру і ожеледі з вітром, вибрати початковий розрахунковий режим. На основі цих розрахунків визначили максимально допустимі довжини прольотів і провели трасування контактної мережі станції. Також виконали секціонування контактної мережі заданої станції, розробили схему її живлення.
В дипломному проекті розглянули питання з техніки безпеки при спорудженні контактної мережі, а також розрахували економічний ефект від модернізаціі контактнактної підвіски.
Модернізація підвіски дозволить наступне:
- підвищити надійність контактної мережі;
- зменшить сумарні її обслуговування;
- зменшить число інцидентів і аварій по станції (злам струмоприймача, розр кон- тактного проводу і таке інше);
-зменшить вірогідність затримки електрорухомого складу;
74,3 тис. грн. і окупається за чотири роки.
Список використаних джерел
1. Ю.И. Горошков, Бондарев Н.А. Контактная сеть.- М.: Транспорт,1990.- 400с
2. Методические указания к выполнению дипломного проекта для студентов специальности «Электроснабжение».- М.: ВЗЖТ, 1980. - 68с.
3. Методические указания к выполнению курсового проекта для студентов специальности «Электроснабжение».- М.: ВЗЖТ, 1988. - 76с.
4. Дворовчикова Т.В. «Электроснабжение и контактная сеть электрифицированных железных дорог.»- М.: Транспорт, 1989. - 208с.
5.Фрайфельд А.В. Проектирование контактной сети. - М.: Транспорт. 1991. - 251с.
6. Фрайфельд А.В. Устройство, сооружение и эксплуатация контактной сети и воздушных линий. - М.: Транспорт, 1987. - 310с.
7.Марков А.С. Монтаж контактной сети железных дорог.- М.: Транспорт, 1985.- 415с.
8.Алексеева А.И. Экономика и планирование электрических железных дорог.- М.: Транспорт,1987. – 425с.
9. Денисенко Г.Ф. Охрана труда - М.: Транспорт, 1985. – 255с.
10. Інструкція з технічного обслуговування і ремонту обладнання тягових підстанцій, пунктів живлення і секціонування електрифікованих залізниць. К.: “Укрзалізниця”, 1999.- 2001с.
11. Камишинськмй О.М. “ Електричні станції та підстанції. Методичні вказівки до виконання курсового та дипломного проекту” Харків “АТЗТ”, 2001.- 81с.
12. Монтаж устройств электроснабжения электрифицированных железных дорог. М.: Транспорт 1990.
13. Правила устройства электроустановок. М.: Энергия, 1985.- 640с.
14. Типовые нормы времени (технологонормировочные карты) на капитальный ремонт устройств и оборудования контактной сети. М.: Транспорт 1967.
15. ЦЭ 4816 Инструкция по технической безопасности для электормонтеров контактной сети. М.: Транспорт 1992
16. Методические указания к дипломному проектированию для студентов всех факультетов и всех форм обучения. Методы и средства защиты от шума работников железнодорожного транспорта(№ 982).- Х.: ХИИТ, 1992.- 40с.
