6.2 Аналіз потенційних небезпек на об'єкті

На об'єкті є як небезпечні так і шкідливі чинники ГОСТ 12.0.003-74.ССБТ. До небезпечних відносяться ті, які викликають порушення анатомічної цілісності або фізіологічної функції тканини, органів людини. На виробництві травма звичайно буває слідством дії на працівника якого-небудь небезпечного виробничого чинника при виконанні їм трудових обов’язків або завдання керівника робіт ГОСТ – 12.0.002-80. Це можуть бути наїзд, оскільки робота виконується на залізничних коліях і для роботи закривається тільки один шлях, сусідній залишається відкритим для руху потягів, при цьому необхідно бути уважним і до колії, на якій проводиться робота, тому що можливий наїзд вживаних машин: автомотриси, розкочувальної платформи. Ураження електричним струмом при роботі під напругою. Ураження механізмами, такими як барабан, що обертається, поліпласти. До них ще відноситься роботи на висоті. До шкідливих чинників відносяться: зниження температури вітру робочої зони в зимовий час, підвищення рівня шуму і вібрації, ризик для життя.

Через те що КМ знаходяться під високою напругою, основним небезпечним фактором, існуючим при роботі на КМ є ураження електричним струмом. Схеми ввімкнення людини в ланцюг струму можуть бути різними. Однак найбільш характерні дві схеми ввімкнення: між двома фазами електричної мережі та між однією фазою та землею. Стосовно до мереж змінного струму перша схема відповідає двофазному торканню, а друга – однофазному.

Двофазне торкання, як правило, більш небезпечне, оскільки до тіла людини прикладається найбільша в даній мережі напруга – лінійна, а струм, що проходить крізь людину, оказуючись незалежним від схеми мережі, режиму її нейтралі та інших факторів, має найбільше значення.

Однофазне торкання, як правило, менш небезпечне, ніж двофазне, оскільки струм, що проходить крізь людину, обмежується впливом багатьох факторів.

Однак однофазне торкання виникає на багато разів частіше. Тому однофазне торкання до струмоведучих частин і ураження струмом є найбільш небезпечним виробничим фактором при роботі на спроектованій підстанції.

Другим небезпечним виробничим фактором є падіння з висоти. Це можливо через те, що струмоведучі частини розташовані на висоті.

Через велику кількість великих за розмірами пристроїв та механізмів для ремонту різних ліній електропередач існує можливість появи забиттів від падіння цих механізмів та приладів.

Одним з основних небезпечних факторів виробництва є пожар. Цей фактор обумовлений тим, що трансформатори та вимикачі заповнені маслом, яке є швидко займистим, а струмоведучі частини, знаходячись під струмом, оказуються у нагрітому стані.

6.3 Заходи щодо створення безпечних умов праці

При даній роботі необхідно зняти напругу і заземлити контактну підвіску, після чого приступити до виконання робіт. Опробування і завішування заземлюючої штанги проводимо по інструкції ЦЭ-4816 в діелектричних рукавицях. Заземлюючі штанги повинні відповідати ГОСТ – 12.1.030-81. При виконанні робіт під напругою з ізолюючої вишки необхідно завішувати шунтуючу штангу, захищаючи від пробою ізолюючої вишки. Шунтуюча штанга відповідає нормі ГОСТ – 12.1.030-81. Також заборонено наближатися на відстань менш встановленої в інструкції ДНАОП 5.1.11-1.48-00. Для уникнення ураження механічними чинниками при розкочуванні барабана необхідно не наближатися до частин, що обертаються, і при необхідності натиснути на гальмо барабана. Заборонено зупиняти барабан руками. Перед установкою поліспастов на натяжний затискач необхідно перевірити правильність установки затискачів для уникнення зісковзування. При витяганні контактного проводу необхідно стежити, щоб в його ролик не потрапили краї одягу, рукавиці. Робота проводиться на висоті, щоб уникнути падінь необхідно застосовувати запобіжні пояси, які повинні бути випробувані і відповідати нормам. Оскільки працюючі люди будуть і внизу, то на випадок падіння якого-небудь предмету зверху необхідно носити захисні каски. Заходи щодо захисту електромонтерів повинні відповідати ГОСТ – 12.4.011-89. ССБТ. При виробництві робіт електромонтер знаходиться на коліях і можливий наїзд. Для уникнення наїзду у складі бригади знаходиться черговий, обов'язком якого є безпосереднє спостереження за робітниками і при появі потягу, що рухається, повідомляє всіх членів бригади, щоб зійшли з колій. Щоб уникнути наїзду розкочувальної платформи під неї кладуть два башмаки з двох сторін. При роботі на ізолюючій вежі автомотриси необхідно її ставити на ручне гальмо ЦРБ 0004.

Зміна троса може проводитися в зимову пору року ГОСТ – 12.1.005-88.ССБТ робітникам видаються теплозахисні костюми, валянки, підшоломники. При проходженні потягу по коліях створюється підвищений шум, який класифікується у відповідності з ГОСТ 12.1.029 - 80. При порівнянні рівнів звукового тиску на робочому місці з гранично допустимими рівнями по ГОСТ12.1.003-83 видно, що вони не перевищують гранично допустимі. Також мають місце вібрація, основним нормативним документом є ГОСТ 12.1.012-78 (СТ СЭВ 1932-79 і СТ СЭВ 2602-80). При роботі з автомотриси згідно з протипожежними нормами СНиП 2.01.02-85 вона повинна мати вогнегасник.

Умовами безпечного виконання робіт на контактній мережі являється виконання організаційно-технічних заходів при виконанні робіт.

Організаційні заходи:

1) Оформлення роботи нарядом, або розпорядженням;

2) Інструктаж перед початком робіт;

3) Допуск до роботи;

4) Оформлення перерви та переходу на інше робоче місце;

5) Нагляд під час роботи;

6) Закінчення робіт та закриття наряду.

Технічні заходи:

1) Підготовка робочого місця.

Для підготовки робочого місця при роботі, що потребує зняття напруги, повинні бути виконанні наступні заходи:

- виконанні необхідні відключення та прийняті міри, що перешкоджають помилковому або самовільному включенню комутаційної апаратури;

- вивішені плакати заборони на приводах ручного та на ключах дистанційного керування комутаційної апаратури;

- перевірена відсутність напруги на струмоведучих частинах, які повинні бути заземлені;

- встановлене заземлення;

- огородженні, при необхідності, робочі місця або струмоведучі частини, що залишились під напругою, та вивішені на огородженнях плакати безпеки.

2) Зняття напруги.

Повинні бути відключеними:

- струмоведучі частини, на яких буде проводитися робота;

- не огороджені струмоведучі частини, до яких можливе наближення людей або ремонтної оснастки та інструменту.

3) Вивішування плакатів безпеки та огородження робочого місця;

Постійні знаки безпеки та переносні плакати безпеки виконуються у відповідності з ССБТ ГОСТ 121.4.026-76 «Цвета сигнальные и знаки безопасности».

На приводах роз’єднувачів, при ввімкнені яких може бути подана напруга на місце робіт, повинні бути вивішені плакати «Не вмикати! Працюють люди».

Біля роз’єднувачів, керованих оперативною штангою, плакати вивішуються на огородженнях, а біля однополюсних роз’єднувачів – на приводі кожного полюса.

4) Перевірка відсутності напруги;

Перевірка відсутності напруги виконується вказівником напруги заводського виготовлення, справність якого перед застосуванням встановлюється застосуванням призначених для цієї цілі приладів або наближенням до струмоведучих частин, що розташовуються поблизу та такими, що завідомо находяться під напругою.

Перевірка відсутності напруги здійснюється робітником з кваліфікаційною групою не нижче ІІІ, в діелектричних рукавичках.

5) Накладання заземлень.

Виконується відповідно вимогам ГОСТ 12.1.030-81. «Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление.» та «ПТЭ электроустановок потребителей».

Накладання та зняття заземлень здійснюється робітником з кваліфікаційною групою не нижче ІІІ, в діелектричних рукавичках. Кожна бригада на своїй дільниці робіт закорочує та заземлює проводи на трьох фазах, заземлення встановлюється з двох сторін від місця робіт.

6.4 Пожежна безпека

При роботі з легкозаймаючимися рідинами (змащувальними матеріалами та ін.) необхідно забезпечити пожежну безпеку: не палити, не користуватися відкритим вогнем, не допускати під час роботи поблизу цих рідин появи іскр, в тому числі електричних.

При проведенні робіт з вогнем (зварювання, пайка) необхідно дотримуватись вимог пожежної безпеки. Для зварювання алюмінієвих та сталеалюмінієвих проводів КМ використовуються термітні патрони. Залежно від перерізу зварюваного провода застосовується 14 видів термопатронів діаметром від 16 до 600 мм². Щоб скористатися термопатронами, необхідні спеціальні термітні сірники.

Термітні патрониі сірники є вогне- і вибохонебезпечним матеріалом. Для попередженя загорання термітні патрони перевозять в заводській упаковці в автомашині з критим кузовом або накритими брезентом. В кузові машини не повинно бути займистих і змащувальних матеріалів, а також сторонніх вантажів. При перевезенні, завантаженні і розвантаженні ящиків з термітними патронами і сірниками не слід допускати сильних поштовхів і кидків.

Перед початком зварювання поблизу займистих конструкцій і матеріалів (дерев'яних опор, підмостків та ін.) робоче місце робоче місце очищують від займистих матеріалів. Для виключення торкання запаленої термітноі шашки або сірника до займистих конструкцій та матеріалів під них підкладають листовий асбест, сталевий лист і т.п.