Компоненти інформаційної культури
Розуміння сутності інформації та інформаційних процесів, їх ролі в пізнанні навколишньої дійсності та творчої діяльності людини, управлінні технічними і соціальними процесами.
Розуміння проблем подання, оцінювання і вимірювання інформації, її сприймання і розуміння сутності формалізації суджень, зв'язку між змістом та формою, ролі інформаційного моделювання в сучасній інформаційній технології.
3. Розуміння сутності неформалізованих, творчих компонент мислення.
4. Уміння добирати і формулювати мету, здійснювати постановку задач, висувати гіпотези, будувати інформаційні моделі досліджуваних процесів і явищ, аналізувати їх за допомогою засобів ІКТН та інтерпретувати отримані результати.
5. Уміння добирати послідовність операцій і дій у професійній діяльності, розробляти програму спостереження, досліду, експерименту.
6. Володіння знаряддєвими застосуваннями комп'ютера, системами опрацювання текстової, числової і графічної інформації, баз даних і знань, предметно-орієнтованими прикладними системами, системами телекомунікацій.
7. Розуміння сутності штучного інтелекту.
8. Уміння адекватно формалізувати наявні у людини знання і адекватно інтерпретувати формалізовані описи, дотримуватися належної рівноваги між формалізованою і неформалізованою складовими.
9. Володіння основами алгоритмізації.
10. Необхідність вільно орієнтуватися в своїй предметній галузі
Принципи навчання інформатики
Принципи навчання – це керівні ідеї та нормативні вимоги до організації і здійснення освітнього процесу.
Принципи навчання дають відповідь на запитання “Як організувати навчальний процес?”
За принципом науковості у змісті освіти повинні знайти відображення новітні досягнення відповідної галузі знань з адаптацією на пізнавальні можливості учнів.
Принцип доступності та посильної складності передбачає викладання матеріалу будь-якої складності в межах можливостей засвоєння його всіма учнями на рівні розуміння.
Принцип послідовності і систематичності навчання передбачає логічну побудова змісту освіти, а також обгрунтовану послідовність етапів освітнього процесу. При навчанні інформатики реалізація принципу послідовності в відбувається у формі циклічності.
Принцип наочності змісту і діяльності використання якого допомагає підвищити рівень доступності матеріалу, прискорити активізацію розумової діяльності учнів.
Принцип активності і самостійності передбачає розумову активність учнів у процесі оволодіння діяльністю, особливо самостійною, що є метою і умовою успішного вивчення дисципліни.
Принцип свідомості передбачає цілеспрямований добір навчального матеріалу, який забезпечує розвиток пізнавальних здібностей учнів.
Принцип міцності і системності знань пов'язані з накопиченням засвоєного матеріалу та їх системністю, заснованою на пошукові та побудові внутрі- і міжпредметних зв'язків та асоціацій.
Принцип індивідуалізації і колективності навчання.
Принцип зв'язку теорії з практикою.
Принцип гармонійного розвитку особистості.
Принцип виховуючого навчання.
Принципи розвивального навчання (Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін, Л.В.Занков, В.В.Давидов та ін.)
МЕТОДИ НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ
Методи навчання - система послідовних взаємозв'язаних дій вчителя і учнів, які забезпечують засвоєння змісту освіти і спрямовані на досягнення ними освітніх цілей.
Методи навчання дають відповідь на запитання “Як навчати?”
Класифікація методів навчання
Наукові методи (загальнодидактичні) – методи наукової діяльності, діяльності, адекватні відомим розумовим операціям (спостереження, дослід, порівняння, аналіз, синтез тощо), а також методи наукового дослідження (індуктивний, дедуктивний та ін.).
Навчальні методи (частково-дидактичні) - методи, які були спеціально створені з метою здійснення ефективного вивчення навчального предмета (евристичний, навчання на моделях, метод доцільних завдань, метод телекомунікаційних проектів тощо).
Класифікація методів навчання за джерелом знань
вербальні (словесні) - лекція, розповідь, пояснення, бесіда, робота учнів з підручником, довідковою, науково-популярною і навчальною літературою, комп'ютерними програмами чи глобальною мережею Інтернет;
наочні (демонстраційний експеримент) - демонстрація вчителем явищ і предметів, вчитель спрямовує хід спостережень і логіку міркування учнів;
практичні - виконання лабораторних робіт, практикумів, робота з роздатковим матеріалом, розв'язування задач та ін.
Класифікація методів навчання за рівнем пізнавальної активності та самостійності
пояснювально-ілюстративний, або інформаційно-рецептивний — вчитель повідомляє матеріал, учні його сприймають (розповідь, шкільна лекція, пояснення, робота з підручником, демонстрація та ін.)
Як правило використовується при введенні нових понять. При цьому методі навчання діяльність вчителя зводиться де і подання нового навчального матеріалу, а діяльність учнів — до сприймання, усвідомлення, запам'ятовування матеріалу.
репродуктивний — учень виконує дії за зразком, наданим учителем (відтворення знань і способів дій, діяльність за алгоритмом, програмою тощо)
Застосовується під час повторення вивченого на уроці, виконання домашнього завдання. Діяльність вчителя при цьому — аналізувати відповідь учня, виправляти його помилки, діяльність учнів — відтворювати те, що було зроблено в класі. Використовується для формування в учнів уміння застосовувати знання.
проблемне навчання — вчитель ставить перед учнями проблему, демонструє шляхи її розв'язання; учні стежать за логікою розв'язування проблеми, одержують зразок розгортання пізнання;
Характеризуються тим, що вчитель, використовуючи слово і наочність, ставить проблему, а потім у формі пояснення чи лекції сам її розв'язує, показуючи тим самим процес пізнання. При цьому можуть певною мірою залучатися учні. Постановка проблем посилює увагу учнів, активізує процес сприймання і усвідомлення того, що пояснює вчитель
частково-пошуковий або евристичний — учитель розділяє проблему на частини, учні здійснюють окремі кроки щодо розв'язування підпроблем;
Вчитель складає систему запитань для учнів, відповідаючи на які, учні відкривають для себе нове в навчальному матеріалі. Учні беруть активну участь у пошуку, який збуджується і спрямовується учителем, після ознайомлення з певними правилами чи законами, учні під керівництвом учителя доводять їх істинність; пошук нових знань здійснюється на основі аналогії.
дослідницький — пошукова творча діяльність учнів стосовно розв'язування нових для них проблем.
Використовується в тому випадку, коли проблему перед учнями ставить або вчитель, або її формулюють самі учні і самостійно розв'язують цю проблему. Це дозволяє забезпечити учнів глибоко усвідомленими знаннями і формувати в них досвід творчої, самостійної дослідницької діяльності.
Зазначені методи можуть бути поділені на дві групи:
репродуктивні, при використанні яких учень засвоює готові знання і відтворює вже відомі йому способи діяльності;
продуктивні, які відрізняються тим, що учень здобуває суб'єктивно нові знання внаслідок творчої діяльності.
Метод демонстраційних прикладів
Навчальна інформаційна модель (демонстраційний приклад) – це комп'ютерно-базоване середовище, яке об'єднує в собі на основі комп'ютерної інформаційної моделі засоби експериментування з об'єктом дослідження і розвинуті засоби відображення інформації.
Метод передбачає використання таких моделей (дослідження явищ на основі готових моделей, побудова моделей самими учнями) для підвищення інтенсивність навчання і активність пізнавальної діяльності учнів.
Метод доцільно дібраних задач
Сутність методу полягає в наступному:
з боку вчителя — в побудові системи вправ (або системи доцільно дібраних задач), причому виконання кожної з вправ системи базується на виконанні попередньої і спрямовано на вирішення проблемної ситуації;
з боку учнів — у вирішенні деякої проблемної ситуації, яка сформульована вчителем;
учитель “втручається” в діяльність учнів (якщо це необхідно) при формулюванні кожної наступної задачі або в ході її розв'язування.
Метод мозкового штурму
В основі методу лежить думка: процес генерації ідей необхідно відділити від процесу їх оцінювання.
Основне завдання методу — збирання якомога більшої кількості ідей в результаті звільнення учасників обговорення від інерції мислення і стереотипів.
Метод проектів
Освітній проект — це форма організації занять, яка передбачає комплексний характер діяльності учнів на одержання освітньої продукції за певний проміжок часу.
Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) протягом заданого часу.
Припускає розв'язування деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншої, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути “відчутними”, тобто конкретне розв'язання теоретичної проблеми або конкретний результат, готовий до впровадження, практичної.
ЗАСОБИ НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ
Засоби навчання — матеріальні та ідеальні об'єкти, які використовуються в освітньому процесі як носії інформації та інструменти діяльності вчителя й учнів і застосовуються ними як окремо, так і спільно.
До засобів належать: природне і соціальне оточення, обладнання, підручники, книжки, комп'ютери з відповідним інформаційним забезпеченням, наукова допомога, електронні довідники, енциклопедії тощо.
За дидактичною функцією засоби поділяються на:
інформаційні засоби (підручники, посібники, навчальні допомоги);
дидактичні засоби (таблиці, плакати, відеофільми, програмні засоби навчального призначення, демонстраційні приклади);
технічні засоби навчання (аудіовізуальні засоби, комп'ютер, засоби телекомунікацій, відеокомп'ютерні системи, мультимедіа, віртуальна реальність).
Засоби навчання
Традиційні засоби:
Наочні і технічні
Підручники і посібники
Дидактичні матеріали
Довідкова та інша предметна література
Засоби інформаційних технологій:
Ком’пютер
Програмні засоби (ОС, редактори, ЕТ, СУБД, ЕС, електронні підручники, ППЗ тощо)
Засоби навчання
Засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) - це програмно-апаратні засоби й пристрої, що функціонують на базі комп'ютерної техніки, а також сучасні засоби і системи інформаційного обміну, які забезпечують операції щодо пошуку, збирання, накопичення, зберігання, опрацювання, подання, передавання інформації.
Прикладним програмним засобом навчального призначення називають ПЗ, у якому відбивається деяка предметна галузь, тією чи іншою мірою реалізовується технологія її вивчення, забезпечуються умови для здійснення і комп'ютерної підтримки різних видів навчальної діяльності.
Форми організації навчальної діяльності учнів.
Форма організації навчання — обмежена рамками часу конструкція окремої ланки процесу навчання (урок, екскурсія, факультативне заняття, екзамен, гурток, олімпіада та ін.)
Розрізняють конкретні форми навчання учнів за такими ознаками:
кількість учасників спільної діяльності — індивідуальна робота, парна, групова, фронтальна, колективна;
роль учасників навчального процесу (хто управляє діяльністю — вчитель або учень).
Індивідуальні форми
Індивідуальна форма навчання передбачає взаємодію вчителя з одним учнем (репетиторство, консультації та ін.).
Індивідуальна самостійна робота учня з комп'ютером.
Фактично учень вчиться не один, а з вчителем опосередковано через комп'ютер і ППЗ, програма реагує на дії учня, що дає можливість проводити самоконтроль.
Парне навчання
У парному навчанні основна взаємодія відбувається між двома учнями, які можуть обговорювати задачу, здійснювати взаємонавчання або взаємоконтроль.
Парна робота за комп'ютером буває корисною на початку навчання або при вивченні нової складної теми. Ряд дрібних проблем, які виникають при розв'язуванні задач, учні можуть вирішити шляхом обговорення.
Групова робота
У групових формах навчання учні працюють в групах, які складаються на різних основах.
Учні, об'єднані в групи, взаємодіють між собою: пояснюють новий матеріал, обговорюють його, оцінюють свою діяльність, готують виступи.
Також один чи двоє учнів можуть навчати весь клас, ведуть урок, проводять заняття за комп'ютером, здійснюють допомогу при виконанні практичної роботи.
Способи утворення груп:
Групи створюються на основі існуючого розміщення учнів у класі. Даний спосіб має формальну основу, але потребує найменших часових затрат.
Склад учнівських груп визначає вчитель. Спосіб є ефективним для оперативного розв'язування задач учителя за умови його авторитету серед учнів.
Учні самостійно об'єднується в групи. Це найбільш природний спосіб при умові наявності необхідного часу.
Клас (або вчитель) за певними критеріями обирає лідерів майбутніх груп, які потім поступово набирають собі в групи інших учнів.
Учитель пропонує перелік питань або практичних завдань. Кожний учень обирає для себе проблему чи завдання і входить до відповідної групи.
Фронтальне та колективне навчання
Фронтальне навчання передбачає роботу вчителя з цілим класом в єдиному темпі й із спільними задачами. Застосовуються при засвоєнні всіма учнями одного і того ж змісту або зразків діяльності.
Колективна форма навчання відрізняється від фронтальної тим, що учні класу розглядаються як цілісний колектив зі своїми лідерами і особливостями взаємодії.
Урок інформатики
Характерні ознаки уроку:
певний розклад навчальних занять;
постійний склад навчальних груп учнів;
строге визначення змісту навчання в кожному класі;
наявність певних освітніх, виховних і розвивальних задач;
добір конкретного навчального матеріалу і рівнів його засвоєння відповідно до поставлених задач;
досягнення поставлених цілей шляхом добору відповідних засобів, методів і форм навчання;
провідна роль вчителя в організації навчальної діяльності учнів;
систематична перевірка і оцінювання знань учнів.
Мета уроку носить триєдиний характер і поєднує три взаємопов'язані аспекти:
пізнавальний;
розвивальний;
виховний.
Загальна дидактична структура уроку:
актуалізація попередніх знань і способів дій;
формування нових знань і способів дій;
застосування набутих знань (формування умінь).