1.2 Основні способи виробництва

Група металогосподарських товарів включає вироби побутового призначення, що виготовлені з металів та їх сплавів, посуд, ножові вироби, столові набори, кухонно - господарське приладдя, інструменти, ручні знаряддя праці.

Оскільки споживні властивості металевих товарів зумовлені переважно властивостями застосованих матеріалів і технологією виготовлення товарів, важливо знати основи металознавства та способи виготовлення товарів із металів.

Сплав - це метал, що складається з двох і більше елементів (компонентів), при цьому один із компонентів повинен бути металом, щоб забезпечити сплаву металічні властивості. Отримують сплави з рідких (розплавлених) компонентів шляхом їх змішування і подальшого сумісного затвердіння. Компонент, що має кількісну перевагу в сплаві, називається основним, а компоненти, що вводять у склад сплаву для одержання необхідних технічних властивостей, називають легуючими.

Залежно від фізичних і хімічних властивостей розрізняють метали легкі (магній, алюміній, титан) і важкі (мідь, олово, цинк, хром, золото, срібло та ін.); тугоплавкі (вольфрам, молібден, титан) та легкоплавкі (олово, цинк, алюміній, магній, свинець).

Кольорові метали займають невелику частку в загальному плавленні металів, це пояснюється тим, що їх покладів у земних надрах дуже небагато.

Виробництво металевих товарів складається з таких операцій, як формування виробів і деталей, їх з'єднання, термічної та хіміко-термічної обробки, оздоблення виробів.

Формування виробів з металу можливе такими способами:

• лиття;

• обробка металів тиском;

• різання;

• електрофізичні методи.

Чисті метали у виробництві товарів застосовуються рідко, тому що вони дорогі (це пов'язано зі складною технологією очищення від домішок і забруднень) та нерідко не мають необхідних властивостей. Тому у виробництві товарів народного споживання переважно використовуються металеві сплави.

Сталевий посуд виготовляють з вуглецевої конструкційної та нержавіючої сталі штампуванням, зшиванням або зварюванням. Посуд із нержавіючої сталі випускають без покриття полірованим, а посуд з вуглецевої сталі - чорним (без покриття), лудженим, оцинкованим, пофарбованим, емальованим. Ручки кріпляться з допомогою заклепок або зварюванням.

Чорний посуд нестійкий до корозії, виготовляється з покривної сталі методом зшивання або штампування в невеликому асортименті: відра, сковорідки, листи і форми для випікання в духових шафах (печива, кексів, хліба).

Мідь - метал рожево-червоного кольору, характеризується високими тепло- та електропровідністю, м'який і пластичний, легко обробляється різними способами. Для виготовлення господарських товарів застосовують такі мідні сплави: латунь, бронзу, мельхіор та нейзильбер.

Латунь - сплав міді з цинком. Має гарний зовнішній вигляд, легко піддається обробці, достатньо міцна. Застосовується для виготовлення самоварів, тазів для варіння варення.

Бронза — сплав міді з оловом, алюмінієм або іншими металами. З неї виготовляють художні і скульптурні вироби.

Мельхіор - сплав міді та нікелю. Добре обробляється штампуванням, використовується для виготовлення виделок, ложок, столових

ножів, посуду, художніх та галантерейних виробів.

Нейзильбер - сплав міді з нікелем та цинком, білого кольору, деякою мірою нагадує срібло, використовується для виготовлення посуду та ювелірних виробів.

Оскільки мідь та її сплави окиснюються з виникненням зеленого нальоту (токсичного), посуд, призначений для приготування та зберігання їжі, зсередини вкривають оловом (лудять).

Цинк - метал білого кольору. У чистому вигляді використовується рідко, переважно для оцинковування листової сталі, труб та сталевого посуду в антикорозійних цілях. Оцинкований посуд не застосовують для приготування та зберігання їжі через те, що цинк легко розчиняється в киплячій воді й утворює токсичні сполуки.

Олово - метал з високою стійкістю до корозії, застосовується переважно для утворення захисного покриття на металах, не стійких до корозії (латунних тазів, сталевого посуду із вуглецевої сталі).

Посуд із нержавіючої сталі виготовляють переважно штампуванням, глибоким витягуванням або зшиванням із легованої хромистої або хромонікелевої сталі. Високий ступінь полірування поверхні надає їй дзеркального блиску, високої хімічної стійкості, зменшує прилипання їжі до дна і стінок посуду, полегшує чищення та миття. Такий посуд характеризується високими естетичними властивостями, має тривалий термін користування, зовсім нешкідливий.

Алюмінієвий посуд виготовляється з листового алюмінію штампуванням або з алюмінієвих вторинних ливарних сплавів методом лиття. Відповідно асортимент алюмінієвого посуду поділяють на вироби з листового алюмінію та з вторинних сплавів.

Литий посуд легкий, міцний, має високу теплопровідність, стійкий до корозії, гігієнічний (легко відмивається та не впливає на смак, колір, запах їжі). Вилитий посуд менш стійкий до корозії порівняно зі штампованим посудом з листового алюмінію, тому його поверхня окиснюєгься і темніє.

З допомогою пил, ручних і механічних ножиць метал розрізають на частини необхідних розмірів. Вироби заданої форми і розмірів отримують на токарних, стругальних, фрезерних верстатах шляхом зняття стружки.

Деталі з'єднуються в готові вироби зварюванням, паянням, клепанням, зшиванням.

Зшивання - з'єднання загнутих країв деталей із подальшим їх ущільненням. У такий спосіб з'єднують деталі з тонколистових матеріалів (покрівельна сталь) для виготовлення відер, тазів, корит.

Оздоблювальні операції включають крацювання, жолобкування, шліфування та полірування поверхні виробів.

Фарбування і лакування поверхні металевих виробів забезпечують механічний захист від впливу зовнішніх чинників. Використовують масляні й емалеві фарби, масляні й асфальто-бітумні лаки. Високий антикорозійний захист забезпечують пластмасові покриття, які виконують водночас і декоративну функцію.