2.2. Розрахунок потреби підприємства в оборотному капіталі

Проблема планування оборотних активів – це достатньо складна та багатогранна проблема, яка полягає не тільки у кількісному визначенні потреби в оборотних коштах, а й у визначенні джерел їх формування, тобто у відповіді на питання, у що обійдеться підприємству та чи інша політика щодо формування оборотного капіталу.

В інвестуванні оборотних коштів можна виділити три етапи:

• початкове інвестування при створенні підприємства;

• піддержання кругообігу коштів функціонуючого підприємства;

• інвестування в приріст оборотних коштів для розширення обсягів і масштабів діяльності.

Цікавим для розгляду, з нашої точки зору, є третій етап. Він полягає у пошуку додаткових інвестиційних можливостей по відносно довгостроковим вкладенням для збільшення оборотних коштів підприємства. Тут джерелами фінансування можуть бути: прибуток підприємства, довгостроковий кредит банку, фінансова допомога вищестоящих структур і як виняток – бюджетні кошти. Відповідно для залучення коштів із цих джерел спочатку потрібно визначити необхідний для реалізації інвестиційного проекту обсяг оборотного капіталу.

Розрахунок потреби в оборотному капіталі при розробці інвестиційних проектів і оцінці їх ефективності дещо відрізняється від аналогічних бухгалтерських розрахунків, що обумовлено розходженнями в обліку витрат і результатів, а також необхідністю більш точного врахування фактора часу. При розробці й оцінці ефективності інвестиційних проектів зазвичай не передбачається використання короткострокових кредитів, тому в складі поточних активів і пасивів статті, що відносяться до таких розрахунків, не відображаються.

Як відомо, оборотний капітал являє собою різницю між оборотними активами й оборотними пасивами. Збільшення оборотного капіталу є частиною інвестиційних витрат (відтоків) інвестиційного проекту, зменшення оборотного капіталу – частиною інвестиційних притоків.

У зв'язку з тим, що виторг від продажу продукції зазвичай надходить не з самого початку реалізації інвестиційного проекту і не безперервно в часі, виробництво має потребу в деяких запасах оборотних коштів для задоволення своїх короткострокових потреб. З необхідністю цих запасів і пов'язані оборотні активи.

Оборотні пасиви пов'язані з тим, що платежі, пов'язані з виробництвом продукції у визначений момент часу, здійснюються не в той же, а в більш пізній період часу, тобто з деякою затримкою. У межах цієї затримки відповідні грошові кошти можуть бути використані з метою покриття короткострокової заборгованості, і зокрема для покриття потреби в оборотних активах.

Оборотний капітал впливає двояко на ефективність і реалізуємість інвестиційного проекту.

По-перше, позитивний приріст оборотного капіталу на кожному кроці є елементом грошового відтоку (негативний – притоку) від інвестиційної діяльності і тому впливає як на ефективність, так і на реалізуємість проекту, потребу у фінансуванні.

По-друге, приріст деяких елементів оборотного капіталу, що відносяться до даного кроку розрахунку (запаси сировини, матеріалів і комплектуючих, запаси готової продукції, дебіторська заборгованість, передоплата, кредиторська заборгованість), відбувається не одночасно з іншими надходженнями і витратами, що впливає на ефективність за рахунок зміни дисконтуючого множника та зміни цін.

Стандартний бухгалтерський розрахунок враховує тільки перший вид впливу (на потребу у фінансуванні). Для розрахунку ефективності необхідно враховувати і другий вид впливу у випадках, коли він виявляється помітним.

Таблиця 2.6