Теорія виховання

Суть виховання

Виховання у широкому соціальному значенні - це процес передачі накопиченого соціально-культурного, морально-ціннісного досвіду старшого покоління молодшому з метою підготовки до життя.

Виховання у широкому педагогічному значенні – це:процес цілеспрямованого формування людини як особистості в умовах спеціально організованої виховної системи.

Виховання у гранично вузькому педагогічному значенні – це цілеспрямований вплив вихователя на свідомість, волю і почуття вихованця, з метою формування бажаних рис і якостей особистості.

Самовиховання — це систематична і цілеспрямована діяльність особистості, спрямована на формування і вдосконалення власних позитивних якостей та подолання негативних.

Перевиховання – це:вплив на дитину з метою гальмування негативних проявів поведінки, набутих в наслідок несприятливих умов виховання, й формування позитивних якостей особистості.

Головна мета національного виховання (за Концепцією національного виховання): Формування особистісних рис громадянина України, що включають в себе національну самосвідомість, розвинену духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, фізичну, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і таланту;

Протиріччя між соціально-психологічними, фізіологічними потребами особистості та наявним рівнем вихованості – це.. рушійні сили виховання.

Зіткнення організованого виховного впливу школи зі стихійним впливом на дітей оточення - це:зовнішнє протиріччя процесу виховання;

Протиріччя між зростаючими соціальне значущими завданнями, які потрібно вирішувати вихованцю, і можливостями, що обмежують його дії, спрямовані на їх вирішення — це внутрішнє протиріччя процесу виховання;

Мотиви виховання — це причина, що спонукає людину до дій і вчинків; внутрішні спонукальні чинники певних дій і вчинків людини.

Зміст виховання: Естетичне виховання. Моральне виховання. Трудове виховання. Фізичне виховання. Розумове виховання.

Переконання — це стійкі погляди, впевненість у правильності своїх думок, поглядів.

Звичка — це схильність людини до відносно усталених способів дій.

Почуття — це процеси, в яких відображено емоційно-почуттєву сферу духовного світу людини, її суб'єктивне переживання подій і емоційне ставлення до навколишньої дійсності.

Виховання у широкому соціальному значенні - це процес передачі накопиченого соціально-культурного, морально-ціннісного досвіду старшого покоління молодшому з метою підготовки до життя.

Самовиховання - це систематична і цілеспрямована діяльність особистості, спрямована на формування і вдосконалення власних позитивних якостей та подолання негативних.

Перевиховання - вплив на дитину з метою гальмування негативних проявів поведінки, набутих в наслідок несприятливих умов виховання, й формування позитивних якостей особистості.

Виховання - цілеспрямований вплив вихователя на вихованця з метою формування у нього бажаних соціально-психічних і фізичних якостей особистості.

Концепція національного виховання як державний документ визначає мету, зміст та напрямки національного виховання

Мотиви виховання – це спонукальні причини дій і вчинків людини

Мета виховання – наперед визначенні результати, яких намагаються досягти в процесі виховання.

Розумове виховання передбачає реалізацію завдань:

• оволодіння системою знань, умінь та навичок;

• формування наукового світогляду;

• оволодіння методами пізнавальної діяльності;

• розвиток інтелектуальних можливостей

Естетичне виховання передбачає реалізацію завдань:

1. формування почуття прекрасного;

2. виховання стійких оцінних критеріїв до творів мистецтва;

3. оволодіння вміннями творити прекрасне в житті.

Трудове виховання передбачає реалізацію завдань:

• виховання поваги до людей праці та результатів їх діяльності;

• оволодіння уміннями та навичками трудової діяльності;

• формування соціально-психологічної готовності до праці;

• підготовка до вибору професії.

Фізичне виховання передбачає реалізацію завдань:

• створення оптимальних умов для формування здорового організму людини;

• тренування та загартування організму;

• формування санітарно-гігієнічних умінь та навичок.

Виховання у широкому педагогічному значенні – це процес цілеспрямованого формування людини як особистості в умовах спеціально організованої виховної системи.

Закономірності та принципи виховання

Принципи виховання — це основа, вихідні положення, які визначають зміст, форми, методи, засоби і при­йоми виховного процесу.

«Народність, природовідповідність, гуманізація, демократизація, диференціація індивідуалізація виховного процесу – це принципи виховання.

Одне із завдань педагога — бачити неповторність, творчу індивідуальність кожної дитини, виявляти, розкривати, плекати у неї неповторний індивідуальний талант. Тому кожен педагог, вихователь повинен знати і враховувати індивідуальні особливості дітей, їх фізичний розвиток, темперамент, риси характеру, волю, мислення, пам'ять, почуття, здібності, інтереси, щоб, спираючись на позитивне, усувати негативне в їх діяльності та поведінці.- принцип природовідповідність

Поведінка людини — це її свідомість у дії. Як суспільний продукт, свідомість формується в процесі суспільної практичної діяльності людини, її щоденних дій та вчинків .Особливе значення полягає в тому, щоб світогляд набув для кожного учня суб'єктивного смислу, став переконанням, поєднанням зі знаннями і практичними діями. – принцип