Методика викладання музики
Послідовність роботи над твором зі слухання музики:
Вступне слово
Слухання музичного твору
Аналіз
Повторне слухання
Аналіз на вищому рівні, узагальнення
Послідовність етапів роботи над піснею:
Вступна бесіда
Показ пісні
Засвоєння літературного тексту, словникова робота
Розучування пісні по фразах
Закріплення виконання пісні
Робота над художнім виконанням пісні
Послідовність відтворення музично-ігрової драматизації.
Слухають музику
Обговорюють тему
Розподіляють ролі
Діють
До веснянок належить укр. нар. пісня «Подоляночка».
До жартівливих пісень належить укр. нар. пісня «Грицю, Грицю, до роботи»
До щедрівок належить укр. нар. пісня «Павочка ходить»
До колискових належить укр. нар. пісня «Котику сіренький»
Динамічних відтінки:
Форте - Голосно
Піано - Тихо
Дімінуендо - Зменшення гучності
Крещендо - Зростання гучності
Урок мистецтва (о) - це головна особливість уроку музики.
Урок музики включає такі види музичної діяльності - хоровий спів, слухання музики, музично-ритмічні рухи, гра на дитячих музичних інструментах, дитяча музична творчість, музична грамотність.
До вокально-хорових навичок відносяться - співоча постава, співацьке дихання, ансамбль, стрій, дикція.
Порівняння – метод, який використовують учні, коли визначають схожість та відмінність між музичними творами.
Хоровий спів - вид виконавської діяльності на уроках музики.
Формування у школярів музичної культури як важливої й невід’ємної частини їхньої духовної культури - основна мета музичного виховання.
Металофон - дитячий музичний інструмент, який доцільніше використовувати для розвитку звуковисотного слуху.
Заключний урок-концерт - тип уроку музики, завдання якого є показ рівня музичної культури учня.
Прийом на слух з голосу вчителя - найбільш поширений прийом розучування пісні в початкових класах.
Показ руху мелодії рукою – прийом, який використовують під час розучування пісні для відтворення звуковисотного малюнку.
Хоровий спів - найдоступніший вид музично-виконавської діяльності молодших школярів на уроці музики.
Навчити дітей співати чисто і виразно нескладні мелодії природним голосом - основне завдання, яке реалізується під час навчання співу.
Промовляння слів пісні пошепки - прийом вироблення чіткої дикції найбільш активізує артикуляційний апарат.
Змішаний (грудно-діафрагматичний) тип дихання найраціональніший для дітей 1-4 класів під час співу.
Спів вокально-хорових вправ - вид музичної діяльності, який сприяє розвитку слуху і голосу.
Виразне виконання пісні вчителем – метод, який можна використати при початковому ознайомленні з музичним твором у процесі співу.
Гра на ДМІ - вид діяльності сприяє музичному розвитку учнів з вадами голосу і нечистою інтонацією.
Принцип тематизму - принцип побудови навчальної програми з музики.
Музичний розвиток відбувається у сферах виконавської діяльності.
Спів по фразах – прийом розучування пісні.
Д. Кабалевський – композитор, який констатує можливість розвитку пісенної творчості у дітей.
Вправи з послідовного чергування виконання пісні вголос і подумки - методи навчання може використати вчитель на розвиток у дітей музичної пам’яті.
Вправи на визначення різних ритмічних малюнків - методи навчання може використати вчитель на розвиток у дітей відчуття ритму.
Спів a capella - ведучий засіб розвитку вокального слуху і голосу.
Інструменти ударної групи використовують для розвитку чуття ритму дитячі музичні.
Тембровий слух розвивається у дітей в музично-дидактичних іграх «Впізнай по голосу» і «Здогадайся, хто співає».