5. Типове та індивідуальне в характері
В характері існують типові та індивідуальні риси. ТИПОВІ РИСИ – кожна людина є представником певної соціальної групи – статі, національності, професії. Типові риси формуються під впливом загальних умов життя, під впливом загальних традицій. Вони характеризують і людину, і групу, членом якої вона є. Наприклад, для вчителів типовою є зацікавленість, ерудиція, уважність і т. і., але ступінь виразності всіх типових рис у кожного конкретного вчителя різна.
ІНДИВІДУАЛЬНІ РИСИ – це індивідуальні властивості людини, вони формуються в сім’ї або в мікросоціумі.
Отже, сукупність суттєвих рис характеру створюють тип характеру. Існують такі типології характерів:
З.Фрейд класифікував типи характеру на:
1) Еротичний – несамостійний, тривожний, покірний;
2) Нарцисичний – самозакоханий, агресивний, лідер;
3) Обсесивний – який прагне до вищих духовних цінностей.
К.Г.Юнг в праці «Психологічні типи» (1937р.) всіх людей поділив на дві групи:
1) Екстраверти;
2) Інтроверти.
Кожна з цих груп має по чотири рівні:
емоційний (переживання людини);
сенсорно-образний (чуттєве пізнання);
інтелектуальний (раціонально-логічне пізнання);
інтуїтивний (віра).
Німецький психолог Е.Шпрангер в праці «Форми життя» (1914р.) класифікував характер за мотивами, цінностями спрямованістю та діяльності на:
1)Практик – економічна людина;
2) Теоретик;
3)Естет;
4)Соціальна людина – яка живе заради інших людей;
5)Політична людина – владний;
6)Релігійна людина.
Рудік дає таку типологію характеру:
1)Гармонійний;
2)Конфліктний;
3)Варіативний.
6. Акцентуація характеру
Типові риси характеру за своєю інтенсивністю виявляються по-різному. У деяких людей окремі риси їхнього характеру виявляються настільки яскраво та своєрідно, що це робить їх оригінальними. Загостреність цих рис виявляється спонтанно, як тільки людина потрапляє в адекватні цим рисам умови. Такі умови провокують прояв загостреної реакції особистості. Крайню інтенсивність певних рис характеру людини називають їх АКЦЕНТУАЦІЄЮ. Або: АКЦЕНТУАЦІЯ ХАРАКТЕРУ – це крайній варіант норми як результат підсилення його окремих рис. Вона виробляється за суспільних умов життя під впливом суспільної спрямованості інтересів, специфіки контактів у колективі, але, як свідчать дослідження, засадовими стосовно них є своєрідні вроджені індивідуальні особливості, які і створюють грунт для виникнення акцентуації за відповідних соціальних умов.
За даними О.Є.Лічко та його співробітників, виявлено 11 типів акцентуацій характеру:
Гіпертимний тип. Майже завжди вирізняється добрим та навіть трохи піднесеним настроєм, високим життєвим тонусом, енергійністю, нестриманою активністю. Спостерігається постійне прагнення до лідерства. Короткочасні спалахи роздратованості бувають викликані прагненням оточуючих придушити їх активність та лідерські тенденції.
Циклоїдний тип. Фази гіпертимності та субдепресії чергуються з інтермісіями – тривалість кожної з них у підлітковому віці – один-два тижні.
Лабільний тип – Головна риса – крайня млявість настрою, який варіює дуже часто на надто різко, з мізерних і навіть непомітних для оточуючих причин. Від настрою залежить все – і самопочуття, і сон, і апетит, і працездатність, і комунікабельність. Емоції щирі, глибокі, особливо до тих, від кого отримують любов, увагу, турботу. Важко переносять психічні травми, втрату чи емоційне відторгнення з боку значущої особи.
Астено-невротичний тип. Головні риси – підвищена стомлюваність, схильність до іпохондрії. Емоційна нестабільність легко змінюється роздратуванням і сльозами. Низька адаптація.
Сенситивний тип. Дві головні риси – велика вразливість та почуття особистої меншовартості. Зовнішньо дуже замкнуті, тому адаптація у них відбувається важко. Боязкість, нерішучість, полохливість, сором’язливість – ці якості проявляються за нових умов, при сторонніх, у незвичній обстановці.
Психастенічний тип. Головними рисами є нерішучість, схильність до розмірковування, тривожність, підозрілість, побоювання за майбутнє своє і своїх близьких, нахили до самоаналізу та легкість виникнення нав’язливих ідей.
Шизоїдний тип. Головні риси – відлюдькуватість, замкнутість та низький рівень інтуїції в процесі спілкування. Слабка здатність до співпереживання. Адаптація на соціальному рівні не відбувається.
Епілептоїдний тип. Головною рисою є схильність до станів тужливого настрою з постійно наростаючим роздратуванням і пошуком об’єкта, на якому можна було б зігнати злість, В’язкість, інертність, незграбність накладають відтінок на всю психіку – від моторики до емоцій, від мислення до особистих цінностей.
Істероїдний тип. Головні риси – безмежний егоцентризм, ненаситна увага до себе у вигляді захоплення, шанування, співчуття. В гіршому разі перевага віддається обуренню або й люті, але тільки не байдужості до себе. Всі інші якості насичені цією рисою.
Нестійкий тип. Головна риса – небажання працювати. Цілком відсутні вольові зусилля при виконанні обов’язків, при досягненні мети. Рано спостерігаються тяжіння до розваг, утіх, марнотратства, бездіяльності. До близьких любові не виявляють, тяжіють до вуличних компаній.
Конформний тип. Головна риса – постійна і над міру виражена пристосованість до звичного, безпосереднього оточення. Це люди свого середовища, їх життєве правило – думати «як всі», намагатися, щоб у них було «все, як у всіх» - від одягу до суджень із найважливіших питань життя.
На тлі акцентуацій характеру можуть виникнути різні розлади – девіація поведінки, гострі афективні реакції, неврози тощо.