
- •Змістовий модуль 9. Інструментальна функція психіки тема: 9.23. Темперамент Конспект лекції
- •2.Основні теорії темпераменту
- •3.Теорія і.П.Павлова про тип внд та темперамент та подальший розвиток проблеми темпераменту
- •4. Основні властивості темпераменту за в.С.Мерліним
- •5. Біологічні та соціальні фактори в темпераменті
- •6. Індивідуальний стиль діяльності
4. Основні властивості темпераменту за в.С.Мерліним
Психологічна характеристика типів темпераменту визначається такими основними властивостями (за В.С.Мерліним):
1. Сенситивність – це підвищена чутливість на дію подразників.
Реактивність – це сила емоційної реакції людини на зовнішні чи внутрішні подразники.
Резистентність – це опір або протидія впливові негативних подразників.
Активність – виражається у вольових процесах.
Тривожність – хвилювання.
Пластичність – це швидкість пристосування до нової обстановки та нових людей, або ригідність – шаблонність.
Екстраверсія – це здібність людини в своїй поведінці більше орієнтуватися на зовнішні фактори.
Інтроверсія – це велика залежність людини від власних думок, уявлень, переконань.
Психічний темп:
темп рухів;
темп ходи;
швидкість та багатство міміки та жестів;
темп мовлення та особливості дикції;
- особливості уваги - швидкість переключення, відволікаємість, стійкість чи нестійкість;
- особливості пам'яті;
- особливості мислення – швидкість, гнучкість, інертність.
5. Біологічні та соціальні фактори в темпераменті
Темперамент включає в себе ГЕНОТИП та ФЕНОТИП. І.П.Павлов, який пов'язував тип темпераменту з ВНД, неодноразово підкреслював, що тип ВНД – це є об'єднана діяльність підкірки та кори великих півкуль, причому вроджена, тобто – генотип. А те, що до цієї діяльності додається життєву практику, взаємовідношення зі світом в широкому розумінні цього слова, це буде фенотип.
Ян Стреляу вважає, що властивості темпераменту в значній мірі обумовлені спадковістю і до того ж спадковий фактор (генотип) в більшому ступені, ніж середовище, детермінує виникнення індивідуальних відмінностей в темпераменті. Хоча тип темпераменту розуміється як генотип, але дуже небагато його властивостей виявляються з моменту народження, вважає Мерлін. Розгортання типу темпераменту виявляється, по-перше, в тому, що різні властивості типа виникають та виявляються в різних вікових періодах. Так, імпульсивність як індивідуальна особливість, яка відмічається у різних дітей за ступенем прояву, виникає на початку другого року життя. Тривожність у вигляді підвищеної збудливості та інтенсивності реакції страху – в перші місяці життя. Агресивність – в 2,5 роки.
Другий аспект розвитку темпераменту виражається у тому, що в результаті соціальних умов та умов виховання деякі властивості темпераменту змінюються.
Третій аспект розвитку темпераменту полягає в зміні його структури.
Тривожність, імпульсивність, емоційність – типові вікові особливості старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. За даними Б.Г.Ананьєва екстраверсія – інтроверсія передбачає певний рівень загального розвитку, що доступно інтелекту дорослої людини.
Більшість індивідуальних психологічних особливостей, які у дорослих та підлітків залежать від властивостей загального типу Н.С., тоді як у дошкільнят та молодших школярів здебільшого залежать від мотивів та функціонального стану в даній ситуації.
Таким чином, темперамент – структура, яка розвивається та змінюється в процесі індивідуального розвитку людини. Темперамент розвивається на основі спадкових механізмів. Разом з тим темперамент – структура, яка формується в процесі життя та діяльності людини. Спадкове (генотип) та набуте (фенотип) нерозривні в кожній властивості темпераменту (Мерлін). Вікові особливості зміни темпераменту у дітей пов'язані з дозріванням ЦНС та ендокринного апарата.